Автор: Ольга Махинько
Дата: 04/10/19 16:53
 
Ледовая арена в Краматорске (Фото: ЦЖР)
Краматорськ - невелике місто на Сході України. Після того, як Донецьк та Луганськ були окуповані, саме Краматорськ став адміністративним центром Донецької області. Крім нового статусу, у 2016 році місто отримало додатково 600 мільйонів гривень. Це так звані перерозподілені кошти - залишки на казначейських рахунках окупованих населених пунктів, які перерахували містам і районам на підконтрольній території Донецької та Луганської областей. Загалом - 3,8 мільярда гривень, 2,8 млрд із яких дістались Донецькій області. Гроші мали піти на відновлення об’єктів інфраструктури та соціально-економічний розвиток регіону. Що саме треба було реконструювати чи будувати - вирішували в містах, а затверджували в обласних держадміністраціях та Кабміні.

До соціальної інфраструктури Краматорська, що потребувала першочергового відновлення, чиновники віднесли будівництво двох об’єктів – критої ковзанки та басейну, кошторис кожного з яких на початок будівництва сягав 50 мільйонів гривень. Попри те, що на календарі вже кінець 2019 року – вони і досі на початкових етапах будівництва.

Андрій Романенко, координатор Центру громадського контролю «ДІЙ! – Краматорськ», слідкує за цією історію від початку, тобто, вже третій рік. Громадська організація займається антикорупційною діяльністю, зокрема, моніторингом публічних закупівель.

«Вирішили будувати басейн і ковзанку у Краматорську. Якщо ковзанку трохи побудували і зараз [територія] просто заростає травою, то басейн це просто відкрита яма, в якій нічого не відбувається. Було проведено один тендер, почали будувати, виявилося, що там поганий проект. Розірвали договір, почали будувати за іншим. Найнеприємніше, що ця історія постійно дорожчає в процесі будівництва. Тобто, якщо мені не зраджує пам’ять, то ковзанку ми почали будувати з 40 мільйонів, а зараз його вартість наближається до 100 млн», – розповів Андрій Романенко.

Центр «ДІЙ! – Краматорськ» намагається доносити об’єктивну інформацію про процес будівництва до громадськості, а мешканці Краматорська, здається, вже втратили надію на завершення будівництва, в яких танули мільйони. Ковзанка та басейн стали предметом місцевих жартів у соцмережах.

«Є декілька організацій, які постійно у кожного нового губернатора запитують, чому не можна вирішити кардинально питання з двома керівниками великих департаментів (ОДА, які є замовниками будівництва цих об’єктів – ЦЖР). І нам завжди відповідають, що немає рішень суду, що вони, виявляється, дуже чесні, криштальні люди, що у нас є презумпція невинності. Ну, окей, у нас є презумпція невинуватості, але у нас немає побудованих об’єктів! У цьому вся проблема», – додає Андрій Романенко.

Два роки тому у розслідуванні «Слизька доріжка до ковзанки» ЦЖР вже розповідав історію будівництва льодової арени у Краматорську. Ще тоді будівництво двох об’єктів, прямо скажемо, не першої необхідності у прифронтовій області викликало чимало запитань. Головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації (ОВЦА) тоді був Павло Жебрівський. І він був впевнений – саме ковзанки Краматорську і не вистачало.

«Містам були виділені фінансові ресурси і вони самі визначали, які об’єкти в межах цих ресурсів будувати. Отака ситуація. Питаєте, чи потрібні ті об’єкти? Потрібні. І льодовий палац також», – запевняв Жебрівський.

Пан Жебрівський явно лукавив. Міські ради дійсно самостійно формували переліки об’єктів, що потребували першочергового ремонту чи будівництва й мали фінансуватись із спецфонду області, куди були перераховані ті самі 2,8 млрд перерозподілених бюджетних коштів. Однак, як виявила у 2017 році урядова міжвідомча комісія, після того, як на місцях були сформовані списки, з Донецької ОВЦА надійшла вказівка замінити частину об’єктів. Серед рекомендованих на заміну була, наприклад, реконструкція центральних площ усіх міст і райцентрів. Потому місцевим радам і зовсім рекомендували відмовитись від функцій замовника – на користь департаменту капітального будівництва ОДА.

Туман довкола цих дорогих об’єктів у Краматорську розсіявся, як тільки стало відомо, що тендер на будівництво ковзанки вартістю у 54 млн виграла компанія «Крамміськбуд». Причому, не відразу. Як з’ясував ЦЖР у згаданому розслідуванні, тендер на реконструкцію фізкультурно-оздоровчого комплексу з будівництвам спортивної споруди зі штучним льодом у 2016 році проводився двічі. Спочатку у ньому взяли участь три компанії: «Крамміськбуд», «Майстер-буд» та ДП «Фаворит опт» АТ «Фаворит». Однак жодна з них не відповідала умовам конкурсу. Що стосується «Крамміськбуду», то звіт за 2015 рік, який надала компанія, свідчив про її збитковість. Саме тому було проведено другий тендер, вже у ньому участь взяли дві компанії: «Майстер-буд» та «Крамміськбуд». Перемогу здобув «Крамміськбуд», при цьому документи виявилися такими ж, як і попереднього разу.

У засновниках компанії «Крамміськбуд» до 2014 року був Максим Єфімов, колишній регіонал, який, ставши народним депутатом, увійшов до фракції Блоку Петра Порошенка. Саме він ініціював зміни до Держбюджету, якими 3,8 млрд гривень перекинули на рахунки спецфондів Донецької та Луганської ОДА. На той момент засновниками «Крамміськбуду» були партнери Єфімова – Людмила Ульященко та Олена Близнюк, невістка колишнього губернатора і міністра, регіонала Анатолія Близнюка. На будівництво дорогої ковзанки відводилося 211 днів, тобто, до кінця 2017 року. Але не судилося. Тоді Павло Жебрівський пояснював Центру журналістських розслідувань, що причиною затримки була відсутність повного пакету проектної документації та необхідність заміни опор, які раніше купували у російської Сєвєрсталі, на дніпропетровські.

«По графіку відстають, тому що дуже довго було коригування [проекту]. Якраз в першу чергу через опори, це залізні конструкції, які довелося заміняти. Ну, і багато інших речей. По графіку, по новому графіку, повинні завершити і здати в експлуатацію в лютому місяці наступного року», – запевняв Павло Жебрівський.

Проте, попри обіцянки голови ОДА, і наступна анонсована дата – кінець 2018 року також була зірвана і льодова арена так і залишилася не добудованою.

Зі старту проекту минуло більше двох років, але Юрій Винокуров, керівник Департаменту капітального будівництва Донецької ОДА – замовника будівництва коштовної ковзанки все ще пояснює затримку із завершенням її будівництва неточностями у проектній документації.

«Є певні проблеми по об’єктах в Краматорську. Найбільший по капіталовкладенням – це льодова арена. По ній ми маємо проблеми третій рік, що пов’язані з якістю проектно-кошторисної документації. Тобто ми маємо вже третє коригування проектно-кошторисної документації. Перше коригування у нас було базове – це металеві конструкції. На сьогодні вже змінилися декілька разів будівельні норми по енергоефективності, були додані нові елементи теплоізоляції покрівлі, що також призвело до кола додаткових робіт», – розказав Винокуров кореспондентам ЦЖР.

Підряд на будівництво другого коштовного об’єкту Краматорська – басейну дістався компанії «БМД і Ко», яка мала виконати роботи майже за 47 млн гривень. Однак у липні 2018 року роботи були зупинені. Причину замовник об’єкту називає ту ж, що і в історії з ареною – невідповідності у проекті. Тож на етапі забивання паль будівництво припинили, а проект відправити на доопрацювання. Про відповідальність проектувальників чомусь не згадують, хоча проект також коштував бюджетних коштів. При цьому за півтора року вартість будівництва басейну виросла з 47 до 72 мільйонів гривень.

«При першому виконанні робіт, при устрої паль, ми зіткнулися з тим, що маємо похибку в проекті до трьох метрів. Були певні ще додаткові питання між графічною та кошторисною частиною проекту, по маркуванню бетону і іншим питанням, на сьогодні вони вирішені. Ми зупинили повністю перший тендер, який було проведено, зробили всі корегування. Процедура тривала більше року по всім коригуванням, [на об’єкті] фактично нічого не робилося, там тільки охорона була на будівельному майданчику», – додав Юрій Винокуров.

При цьому, за його словами, проблем з компаніями-підрядниками будівництва ковзанки і басейну – «БМД і Ко» і «Крамміськбуд» – у Департаменту не виникало, одна з них навіть повернула невикористані кошти.

Підрядники дорогих довгобудів Донецької області – «Крамміськбуд» та «БМД і Ко» – є фаворитами тендерів Департаменту капітального будівництва ОДА. Однак поспілкуватись із їхніми керівниками не вдалося. Керівник «Крамміськбуду» Андрій Чумак був недоступний, бо, як повідомила секретарка, був на нараді, але сам він у телефонній розмові з кореспонденткою ЦЖР сказав, що знаходиться у відпустці.

МПП «БМД і Ко» зареєстроване у Слов’янську, на вулиці Торська, 39-а. Мале приватне підприємство з 2016 року отримало 12 контрактів з департаментом капітального будівництва Донецької ОДА на загальну суму 293 мільйони гривень. Однак офісу фаворита донецьких тендерів за вказаною у реєстрі адресою ми не знайшли. Єдиним засновником та бенефіціаром «БМД і Ко» є мешканка Донецька Надія Михайлівна Бистрова. До 2013 року засновником був її батько – Михайло Давидович Бистров.

Будівництво басейну у Краматорську нещодавно дійсно відновилось. За словами робітників, яких ми застали на будівництві, роботи ведуться декілька тижнів. Працюють у будні у одну зміну, з восьмої ранку до п’ятої вечора. Але це вже робітники іншої компанії. У липні 2019 року Департамент капітального будівництва провів новий тендер, який виграла київське ТОВ «ВАДІ 2012». Кошторис проекту цього разу – майже 73 млн гривень. Об’єкт мають здати до 31 грудня 2020 року.

«Будівництво ми відновили місяць тому, після усунення всіх нюансів у проекті. І ви бачите, що за ці два тижні ми активно працюємо, в активній фазі. Я думаю, що до кінця року будуть виконані всі підземні роботи до нульової мітки. Зараз йдуть роботи з бетонування басейну, з бетонування нижнього поверху, підготовка під розміщення обладнання. Коли почали працювати, були тільки палі залиті і підлога нижня, більше нічого не було», – розповів ЦЖР Анатолій Журавльов, головний інженер ТОВ «ВАДІ 2012».

Директор Департаменту капітального будівництва ОДА Винокуров запевняє, що скоро роботи відновляться і льодовій арені – тендер начебто оголосять вже найближчим часом.

«На сьогодні ми вже дійшли повного порозуміння щодо закриття всіх робіт, які фактично на об’єкті виконані зараз. І визначили повний перелік робіт за зкоригованою проектною документацією, які потребують виставлення на відкриту систему ProZorro. Зараз готується тендерна документація, маю надію, що вже на середину чи кінець наступного тижня тендер буде оголошено в системі ProZorro», – пообіцяв Юрій Винокуров. Однак вказаний час сплив, а оголошення про тендер на ProZorro не з’явилось.

А тим часом для Донецької області відкриваються нові фінансові горизонти. Президент України Володимир Зеленський анонсував проведення міжнародного інвестиційного форуму для залучення коштів на розвиток Донбасу. Форум заплановано на 29 жовтня у Маріуполі. За словами Юрія Винокурова, головна проблема, яку сьогодні треба вирішувати в області – забезпечення питною водою. Необхідна реконструкція мереж водопостачання комунального підприємства «Вода Донбасу», яке постачає воду, як на контрольовану, так і на непідконтрольну уряду території області. За підрахунками Департаменту, кошторис проекту відновлення роботи мережі становить від півтора до трьох мільярдів гривень.

Але перш ніж просити донорів про нові гранти та інвестиції, український уряд мав би провести незалежний аудит уже освоєних чиновниками усіх рівнів мільярдів, витрачених на відновлення Донбасу.

Видео:


Ольга Махинько (Центр журналістських розслідувань, 04.10.2019)



 
Поки що коментарів немає

 

* Ваш коментар буде доступний для редагування протягом 10 хвилин
Сторінка створена за 0.025 секунди