Кореспонденти «УМ» проінспектували оновлений Палац спорту, який пережив восьмимісячну реконструкцію і приготувався до хокейного ЧС
Автор: Віталій Мохнач
Дата: 15/04/11 09:20
Час плине. Старішають люди. Зношуються залізобетонні конструкції. Так сталося, що одразу дві головні спортивні арени країни, розташовані в центрі столиці, — НСК «Олімпійський» та київський Палац спорту — перебувають в очікуванні другої молодості. Стрес–тест стадіону призначено на наступний рік. А ось випробування спортивними баталіями критої споруди почнеться вже цієї неділі: у палаці стартує чемпіонат світу з хокею в дивізіоні ІВ. Напередодні відкриття оновлену арену ПС проінспектували кореспонденти «України молодої».
?
За виглядом зовні не скажеш, що на 51–му році існування палац отримав «ковток свіжого повітря». Всі зміни — всередині. Щоправда, про його серйозну модернізацію таки можна здогадатися з огляду на незвичну конструкцію, розташовану в центрі старого фонтана, що посеред площі. Неестетичний металевий агрегат, втиснутий у бетонний басейн, чимось нагадує трансформера на відпочинку. «Це вихід системи кондиціонування, яка має забезпечити комфортний мікроклімат для глядачів у палаці», — пояснює заступник директора ПС Вадим Аксьонов.
А всередині Палац спорту оновився неабияк. Перше, що впадає в око, — яскраве освітлення й велике нове табло. Компактний інформаційний куб висить під стелею в центральній її частині. Тепер із будь–якого куточка залу й рахунок добре видно, й повтори ігрових моментів можна подивитися. Раніше глядачів інформували — ще з часів СРСР — два величезні електронні щити на одному боці залу.
Замість дерев’яних крісел, які ніби переносили гостей палацу в 1980–ті, тепер встановили сучасні пластикові сидіння, виконані в національних кольорах. Під час змагань арена зможе прийняти 6850 уболівальників.
Найбільше тішить душу спортивного журналіста льодовий майданчик, змонтований для учасників ЧС. Він — як діамант у синьо–жовтій оправі. Поле хокейних баталій обнесене новенькими бортиками із рекламними наліпками, які ще не приймали на себе удари каучукових дисків. Біля кутів майданчика, за прозорою огорожею, красується на постаментах продукція головного титульного спонсора турніру — «Шкоди». Так само новенькі авто ставлять на аренах ЧС у найвищому дивізіоні.
А на льоду у вівторок тривали останні приготування. Працівники арени розмальовували сліпучий лід, наносячи ігрову розмітку та рекламні написи.
Життєздатність льодового покриття підтримують дві нові холодильні установки, які прийшли на зміну шести застарілим рефрижераторам. «Тепер, напевно, і якість льоду буде кращою?» — поцікавилися ми у пана Аксьонова, враховуючи колишні скарги київських хокеїстів на стан крижаного покриття під час рідкісних матчів у ПС. «Від установок якість льоду не залежить. Просто нові агрегати працюють оперативніше, займають менше місця, чітко підтримують задану температуру та мають інший холодоносій», — каже заступник директора. — А властивості льоду залежать від людей, котрі його заливають, та води. Часто–густо ми беремо воду просто з–під крана, тоді як канадці для цього використовують спеціально пом’якшену рідину».
Обійшовши «коробку», ми потрапили за лаштунки спортивної арени. По гумовій доріжці, спеціально вистеленій для хокеїстів, дісталися роздягалень. Тут теж усе як із голочки. «Ви не були тут чотири місяці тому, коли пилюка стовпом стояла», — каже одна з працівниць палацу. Вона підхопила естафету гіда у заступника директора, на якому лежить відповідальність за готовність об’єкта до змагань. «Ось камера схову, а тут вбиральня», — демонструє додаткові приміщення співрозмовниця. Новенькі роздягальні виглядають також на п’ять балів.
На реконструкцію Палацу спорту, що перебуває на балансі держави, із держбюджету було виділено близько 87 млн. грн. Перед початком робіт більшість працівників ПС звільнили. Упродовж восьми місяців на арені хазяйнували будівельники. Тепер старожили знову повертаються на попередні робочі місця. Сподіваємося, надалі вони працюватимуть насамперед на спорт, який останніми роками був рідкісним гостем у Палаці спорту. Усе більше концерти заїжджих зірок, виставки...
Як розповів «УМ» Вадим Аксьонов, уже зараз приймальню ПС закидали чималою кількістю заявок на проведення різнопланових заходів, і не тільки спортивних. Щоб розвести в морі кораблі, керівництво арени щороку складає план її завантаження. «Наприкінці минулого року Мінспорту надало нам календар проведення чемпіонатів Європи, світу та Гран–прі на 2011 рік. Щодо заявок спортивних федерацій, то їхні побажання з’являться не раніше липня–серпня, коли вони плануватимуть змагання на наступний сезон», — розповідає пан Аксьонов.
Фінансові апетити головної критої арени України, порівняно з минулим роком не зросли. У 2010–му добова оренда для спортивних заходів коштувала 63 тис. грн., цього року — 60 тис. За словами Вадима Аксьонова, в цю суму включена лише собівартість послуг для спортсменів. А от на шоу–бізі та виставках ПС заробляє.
ДОВІДКА «УМ»
Столичний Палац спорту — найбільша крита арена України. Чотириповерхова споруда, розміщена біля підніжжя Черепанової гори на території трохи більшій за футбольне поле, у грудні минулого року відсвяткувала 50–річчя. Перших відвідувачів Палац спорту прийняв в останній місяць 1960–го. Арена, спроектована радянськими фахівцями як багатофункціональний комплекс, відкривала двері як для спортивних турнірів, так і для культурно–розважальних заходів.
Спортивний «корабель» за своє тривале життя «приймав на борт» 16 чемпіонатів світу, 30 європейських першостей, величезну кількість змагань у рамках чемпіонатів СРСР, єврокубкових турнірів. Тут кувала євротрофеї легендарна жіноча гандбольна команда «Спартак»; дівчата з баскетбольного «Динамо» обстукували м’ячем паркет на шляху до фіналу Кубка Ронкетті; хокеїсти «Сокола» виборювали єдину союзну «бронзу» — матчі проти московського ЦСКА збирали супераншлаг. У грудні 1998 року Володимир Кличко у цих стінах уперше відчув гіркоту поразки на професіональному ринзі, програвши нокаутом Россу Пьюріті.
А в 2000–х роках у ПС запанувала переважно атмосфера шоу та експозицій. У травні 2005–го грекиня Єлена Папарізу виграла тут «Євробачення» (до фіналу пісенного конкурсу палац теж трохи марафетили). У березні того ж року у ПС пройшов установчий з’їзд партії «Народний союз «Наша Україна».
Хочеться вірити, що друга масштабна реконструкція (перша була в 1982 році) зможе повернути до ПС тих, для кого його зводили, — спортсменів та вболівальників.
Віталій Мохнач (Україна Молода, 15.04.2011)
?
Новий «кондишн» і кубічне табло
За виглядом зовні не скажеш, що на 51–му році існування палац отримав «ковток свіжого повітря». Всі зміни — всередині. Щоправда, про його серйозну модернізацію таки можна здогадатися з огляду на незвичну конструкцію, розташовану в центрі старого фонтана, що посеред площі. Неестетичний металевий агрегат, втиснутий у бетонний басейн, чимось нагадує трансформера на відпочинку. «Це вихід системи кондиціонування, яка має забезпечити комфортний мікроклімат для глядачів у палаці», — пояснює заступник директора ПС Вадим Аксьонов.
А всередині Палац спорту оновився неабияк. Перше, що впадає в око, — яскраве освітлення й велике нове табло. Компактний інформаційний куб висить під стелею в центральній її частині. Тепер із будь–якого куточка залу й рахунок добре видно, й повтори ігрових моментів можна подивитися. Раніше глядачів інформували — ще з часів СРСР — два величезні електронні щити на одному боці залу.
Замість дерев’яних крісел, які ніби переносили гостей палацу в 1980–ті, тепер встановили сучасні пластикові сидіння, виконані в національних кольорах. Під час змагань арена зможе прийняти 6850 уболівальників.
Найбільше тішить душу спортивного журналіста льодовий майданчик, змонтований для учасників ЧС. Він — як діамант у синьо–жовтій оправі. Поле хокейних баталій обнесене новенькими бортиками із рекламними наліпками, які ще не приймали на себе удари каучукових дисків. Біля кутів майданчика, за прозорою огорожею, красується на постаментах продукція головного титульного спонсора турніру — «Шкоди». Так само новенькі авто ставлять на аренах ЧС у найвищому дивізіоні.
А на льоду у вівторок тривали останні приготування. Працівники арени розмальовували сліпучий лід, наносячи ігрову розмітку та рекламні написи.
Життєздатність льодового покриття підтримують дві нові холодильні установки, які прийшли на зміну шести застарілим рефрижераторам. «Тепер, напевно, і якість льоду буде кращою?» — поцікавилися ми у пана Аксьонова, враховуючи колишні скарги київських хокеїстів на стан крижаного покриття під час рідкісних матчів у ПС. «Від установок якість льоду не залежить. Просто нові агрегати працюють оперативніше, займають менше місця, чітко підтримують задану температуру та мають інший холодоносій», — каже заступник директора. — А властивості льоду залежать від людей, котрі його заливають, та води. Часто–густо ми беремо воду просто з–під крана, тоді як канадці для цього використовують спеціально пом’якшену рідину».
Обійшовши «коробку», ми потрапили за лаштунки спортивної арени. По гумовій доріжці, спеціально вистеленій для хокеїстів, дісталися роздягалень. Тут теж усе як із голочки. «Ви не були тут чотири місяці тому, коли пилюка стовпом стояла», — каже одна з працівниць палацу. Вона підхопила естафету гіда у заступника директора, на якому лежить відповідальність за готовність об’єкта до змагань. «Ось камера схову, а тут вбиральня», — демонструє додаткові приміщення співрозмовниця. Новенькі роздягальні виглядають також на п’ять балів.
Спорт — після літньої відпустки
На реконструкцію Палацу спорту, що перебуває на балансі держави, із держбюджету було виділено близько 87 млн. грн. Перед початком робіт більшість працівників ПС звільнили. Упродовж восьми місяців на арені хазяйнували будівельники. Тепер старожили знову повертаються на попередні робочі місця. Сподіваємося, надалі вони працюватимуть насамперед на спорт, який останніми роками був рідкісним гостем у Палаці спорту. Усе більше концерти заїжджих зірок, виставки...
Як розповів «УМ» Вадим Аксьонов, уже зараз приймальню ПС закидали чималою кількістю заявок на проведення різнопланових заходів, і не тільки спортивних. Щоб розвести в морі кораблі, керівництво арени щороку складає план її завантаження. «Наприкінці минулого року Мінспорту надало нам календар проведення чемпіонатів Європи, світу та Гран–прі на 2011 рік. Щодо заявок спортивних федерацій, то їхні побажання з’являться не раніше липня–серпня, коли вони плануватимуть змагання на наступний сезон», — розповідає пан Аксьонов.
Фінансові апетити головної критої арени України, порівняно з минулим роком не зросли. У 2010–му добова оренда для спортивних заходів коштувала 63 тис. грн., цього року — 60 тис. За словами Вадима Аксьонова, в цю суму включена лише собівартість послуг для спортсменів. А от на шоу–бізі та виставках ПС заробляє.
ДОВІДКА «УМ»
Столичний Палац спорту — найбільша крита арена України. Чотириповерхова споруда, розміщена біля підніжжя Черепанової гори на території трохи більшій за футбольне поле, у грудні минулого року відсвяткувала 50–річчя. Перших відвідувачів Палац спорту прийняв в останній місяць 1960–го. Арена, спроектована радянськими фахівцями як багатофункціональний комплекс, відкривала двері як для спортивних турнірів, так і для культурно–розважальних заходів.
Спортивний «корабель» за своє тривале життя «приймав на борт» 16 чемпіонатів світу, 30 європейських першостей, величезну кількість змагань у рамках чемпіонатів СРСР, єврокубкових турнірів. Тут кувала євротрофеї легендарна жіноча гандбольна команда «Спартак»; дівчата з баскетбольного «Динамо» обстукували м’ячем паркет на шляху до фіналу Кубка Ронкетті; хокеїсти «Сокола» виборювали єдину союзну «бронзу» — матчі проти московського ЦСКА збирали супераншлаг. У грудні 1998 року Володимир Кличко у цих стінах уперше відчув гіркоту поразки на професіональному ринзі, програвши нокаутом Россу Пьюріті.
А в 2000–х роках у ПС запанувала переважно атмосфера шоу та експозицій. У травні 2005–го грекиня Єлена Папарізу виграла тут «Євробачення» (до фіналу пісенного конкурсу палац теж трохи марафетили). У березні того ж року у ПС пройшов установчий з’їзд партії «Народний союз «Наша Україна».
Хочеться вірити, що друга масштабна реконструкція (перша була в 1982 році) зможе повернути до ПС тих, для кого його зводили, — спортсменів та вболівальників.
Віталій Мохнач (Україна Молода, 15.04.2011)
Теги: палац спорту