Як «розвивали» український хокей

Як «розвивали» український хокей https://www.mournhockey.com.ua Пам'яті українського хокею присвячується... Cotonti Fri, 13 Mar 2026 15:39:11 +0200 Відбулася робоча зустріч О. Кучеренко з С. Мазуром

На льодовій арені «Айсберг» у місті Кременчуці під час проведення Чемпіонату України з хокею з шайбою відбулася робоча зустріч представника ПОВ НОК України Олени Кучеренко з президентом Федерації хокею України Сергієм Мазуром, а також представниками відокремленого підрозділу НОК України у Полтавській області — Геннадієм Куріловим та Іриною Майбородою. У зустрічі також взяла участь керівниця спортивного клубу з фігурного катання Тетяна Дмитрович.

Під час зустрічі обговорено плани подальшої співпраці та розвитку олімпійських зимових видів спорту у Полтавській області.

Учасники заходу переглянули показові виступи вихованок секції фігурного катання, а також тренувальний процес з хокею з шайбою. На завершення зустрічі юним фігуристам були урочисто вручені ковзани, які надала у подарунок спортивна крамниця «Кінетік Спорт».

Висловлюємо щиру подяку магазину «Кінетік Спорт» та його власниці Семенюк Лесі Анатоліівні м. Полтава, вул. Європейська, 20а) за підтримку розвитку дитячого спорту у Полтавські області.

Полтавське обласне відділення НОК Україна, 11.03.2026]]> Thu, 12 Mar 2026 15:33:00 +0200 Волинські депутати Вітів та Федік сплатили застави по справі НАБУ та САП

Депутат Волинської обласної ради від ВО "Свобода" Анатолій Вітів і депутат Луцької міської ради від ВО "Свобода" Микола Федік внесли визначені судом розміри застав — 6 мільйонів 300 тисяч та 4 мільйони 992 тисячі гривень відповідно. Йдеться про обрані для них запобіжні заходи у справі щодо 30 тисяч доларів хабаря.

Інформацію щодо застав Суспільному підтвердили телефоном у пресслужбі Вищого антикорупційного суду України. 27 лютого Суспільне поспілкувалося зі сторонами про стан справ.

Позиція захисту Анатолія Вітіва

Поспілкуватися з депутатом Волинської обласної ради від ВО "Свобода" Анатолієм Вітівим Суспільному не вдалося: його телефон впродовж дня був вимкнений. Його адвокат Костянтин Глоба у коментарі Суспільному розповів, що попередньо визначений розмір застави — 10 млн грн — суддя визнав як непомірний для підозрюваного та зменшив цю суму до 6,3 млн грн. З його слів, ця сума була сплачена 25 лютого.

Костянтин Глоба зазначив, що наразі захист зосередив свою увагу на незаконості притягнення Анатолія Вітіва до кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що не зафіксовані дії, які становлять склад злочину.

"Вважаємо обвинувачення деякою мірою політичним, пов'язаним із усуненням політичних конкурентів, оскільки саме твердження прокуратури, що Вітів разом із п'ятьма депутутами мав забезпечити прийняття відповідних рішень при загальній кількості від 40 до 60 депутатів, є юридично неможливим", — додав адвокат.

Чи буде Анатолій Вітів, який обмежений у спілкуванні з низкою міських та обласних депутатів відвідувати засідання сесії Волинської обласної ради — наразі невідомо.

Що сказав Микола Федік

У телефонному коментарі Суспільному Микола Федік підвердив цю інформацію. Він розповів, що працює на своєму робочому місці — він є заступником директора з організаційно-технічних питань Волинського центру екстреної меддопомоги.

Розмір застави Микола Федік більше не оскаржував. З його слів, таку позицію обрав разом зі своїм адвокатом.

"Слідство триває. Поки слідство триває, я нічого коментувати не буду. Засідання сесії міської ради поки що не відвідував, лише комісію дистанційно", — зазначив Микола Федік.

Під час одного з попередніх судових засідань адвокат Миколи Федіка Максим Ткачук зазначав, що вилучені під час обшуків у Федіка 16 тисяч доларів США і півтори тисячі євро були відчужені через продаж нерухомості, а не хабар за "правильне" голосування по земельному питанню.

Що відомо про справу щодо хабарництва задля забудови ЖК на Чорновола в Луцьку

19 грудня 2025 року детективи НАБУ оголосили підозри депутату облради Анатолію Вітіву, депутату Луцькради Миколі Федіку і колишньому нардепу і підприємцю Юрію Савчуку в хабарництві. Того ж дня відбулися обшуки в кабінетах Луцького міського голови Ігоря Поліщука і голови облради Григорія Недопада.

За даними слідства, в екснардепа Юрія Савчука просили 30 тисяч доларів США, за які обіцяли допомогти з отриманням дозволів на будівництво багатоквартирного житлового комплексу в місті Луцьку. Слідство задокументувало факти надання й одержання частини коштів, а саме 15 тисяч доларів США.

У липні 2025 року депутати Луцькради погодили детальний план території в межах вулиць Чорновола, Ветеранів та річки Сапалаївка. Відповідно до документа, ковзанку "Снігова королева" запланували знести та спорудити на її місці житловий комплекс на 9 поверхів і на майже пів тисячі квартир.

За даними САП, після ухвалення міськрадою рішення про затвердження детального плану території Юрія Савчук надав депутатам частину хабаря у сумі 15 тисяч доларів США. Після цього Волинська облрада ухвалила рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, що дозволяє її забудувати.

Анатолій Вітіву та Миколі Федіку оголосили підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (ККУ). У разі доведення вини їм загрожує позбавлення волі до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років із конфіскацією майна.

Колишньому нардепу Юрію Савчуку інкримінують ч. 1 ст. 369 ККУ. Йому в разі доведення вини загрожує штраф, обмеження чи позбавлення волі до 4 років. Юрій Савчук також є головою правління ГО "Федерація хокею Волинської області".

24 грудня 2025 року депутату Волинської обласної ради Анатолію Вітіву, якого підозрюють у хабарництві, ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 мільйонів гривень. Станом на 5 січня за нього внесли 5,7 мільйона застави.

Депутату Луцької міської ради, голові фракції "Свобода" Миколі Федіку, якого підозрюють у корупції, Миколі Федіку ВАКС 5 січня 2026 року обрав запобіжний захід — 4 мільйони 920 тисяч гривень застави. Колишньому народному депутату Юрію Савчуку, якого підозрюють в наданні 30 тисяч доларів США за позитивне рішення щодо забудови ЖК, обрали запобіжний захід — 66 560 гривень застави.

Наталія Воскресенська (Суспільне Луцьк, 27.02.2026)]]> Sat, 28 Feb 2026 06:30:00 +0200 Льодова арена на Сихові та розвиток хокею: у Львові обговорили майбутнє спорту

У муніципальному ветеранському спортивному хабі «Стрільниця» відбулася зустріч, присвячена розвитку хокею у Львові. Під час події обговорили історію та перспективи львівського хокею, будівництво льодової арени «Гаківка» на базі школи №84 на Сихові, а також плани зі створення нової хокейної дитячо-юнацької спортивної школи.

У Львові триває реалізація проєкту льодової арени, яку планують розмістити на території школи №84. За словами керівника Офісу спорту Львівської міської ради Антона Нікуліна, місто вже придбало повністю укомплектовану льодову систему в Чехії вартістю близько 250 тисяч євро. Вона включає холодильне обладнання, борти та техніку для заливки льоду.

Обладнання вже доставили до Львова, а наступним етапом стане встановлення купольної конструкції. Арена матиме трьохшаровий купол, який, за словами Антона Нікуліна, забезпечить стабільну роботу ковзанки протягом року. Матеріал куполу не пропускатиме пряме сонячне випромінювання, що дозволить підтримувати необхідний температурний режим у будь-яку пору року.

Відкриття ковзанки планують у березні. Точні терміни залежать від завершення монтажних робіт та постачання матеріалів для куполу.

Територію школи №84 обрали через наявність необхідних інженерних комунікацій та достатню площу. Купол фінансуватимуть з міського бюджету, тоді як інші складові проєкту реалізують за рахунок інвесторських коштів.

Створення арени є частиною ширшої стратегії розвитку хокею у Львові. Наразі в місті працює відділення ДЮСШ «Сихів» імені Юрія Руфа, триває набір дітей та розширення тренерського складу. У перспективі в місті планують відкриття й інших льодових арен.

Під час зустрічі також відбулося представлення нового тренера з хокею ДЮСШ «Сихів» імені Юрія Руфа — Дениса Вовка. Він має багаторічний досвід виступів на національному та міжнародному рівнях, а також роботи з дитячо-юнацькими командами.

Денис Вовк — вихованець київської хокейної школи, чотириразовий чемпіон України, учасник чемпіонатів світу у складі юніорської та молодіжної збірних України, кандидат у майстри спорту. З 2012 року він працював тренером у ДЮСШ «Сокіл» у Києві, а з січня 2026 року розпочав роботу у Львові.

Про важливість соціальної складової спортивних проєктів розповів депутат Львівської міської ради Тарас Репицький. За його словами, розвиток дитячого спорту є способом залучити дітей до здорового середовища.

«Наше завдання — забрати дітей від вулиці, від поганого впливу й залучити до хорошого спорту. ДЮСШ “Сихів” імені Юрія Руфа названа на честь нашого Героя, який загинув за Україну, був спортсменом, поетом, митцем. Ми хочемо, щоб енергія Руфа була в дітях, які займатимуться у школі, щоб вони мали змогу зростати у вільній Україні» - зазначив депутат Львівської міської ради Тарас Репицький.

Також говорили про історію хокею у Львові. Журналіст та письменник Денис Мандзюк розповів, що в міжвоєнний період львівські команди брали участь у чемпіонатах Польщі з хокею та двічі ставали чемпіонами.

Він також повідомив про роботу над книжкою, присвяченою історії львівського хокею, матеріали для якої зібрані з архівної спортивної преси.

Під час зустрічі приділили увагу, зокрема мовним питанням, а саме використання термінів «гокей» та «гаківка». За словами Дениса, в міжвоєнний період в українській пресі активно вживали форму «гокей», а слово «гаківка» має українське походження та пов’язане з формою перших ключок.

«Гаківка — термін, який запровадив Іван Боберський, викладач гімнастики в академічній гімназії, піонер українського спорту. Перші ключки, які він придбав для своїх гімназистів, були прямими, але внизу загорталися, мов гак. Їх називали “кривулями”, а сам вид спорту — “гаківкою”» - розповів у коментарі «Сихів.Медіа» Денис Мандзюк.

Анна Баранчук («Сихів.Медіа», 06.02.2026)]]> Sat, 07 Feb 2026 07:19:00 +0200 Підпільний тютюн, 47 млн під арештом і бізнес із Білоруссю: чим відомий полтавський депутат Мазур?

У межах моніторингу декларацій і способу життя вітчизняних чиновників і народних обранців, команда СтопКору проаналізувала статки, бізнесовий бекґраунд і кримінальні провадження, повязані з оточенням депутата Полтавської обласної ради Сергія Мазура.

Як виявили аналітики, родина Мазурів володіє великою кількістю майна, елітним автопарком та має низку компаній, що фігурують у кримінальних справах щодо можливого ухилення від сплати податків, виготовлення сурогатного алкоголю та контрафактних цигарок. Та найцікавіше, що одна з фірм полтавського депутата у 2022 проводила торгові операції з Білоруссю, а серед історичних співвласників іншої структури були і росіяни.

Сергій Мазур володіє розгалуженою мережею підприємств у сферах виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, продуктів харчування (хлібобулочні та м'ясні вироби), транспортних перевезень та спортивної інфраструктури. Його активи включають численні об'єкти нерухомості в Кременчуці та Києві, великий парк вантажних автомобілів, а також елітні легкові авто, такі як Mercedes-Benz G 63 AMG та S 400.

Компанії, пов'язані з Мазуром (зокрема ТОВ "Мідас-Авто", ПП "Алкогрупа Плюс", ТОВ "Кремінь Табако" та ПП "СВ-КОМПАНІ"), є суб'єктами численних розслідувань правоохоронних органів. Основні звинувачення стосуються незаконного виготовлення та збуту підакцизних товарів (алкоголю та тютюну), використання підроблених марок акцизного податку, ухилення від сплати податків та легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

Мазур фігурує у скандалах щодо спрямування значних бюджетних коштів (понад 22 млн грн) пов'язаним із ним структурам через КЗ "Спортивний центр Полтавщини". Кошти виплачувалися за оренду льоду на арені "Айсберг" (яка належала йому, а потім була передана доньці) та проживання спортсменів у його готелі "Кремінь".

Згідно з медіа, його обрання президентом Федерації хокею України у 2024 році супроводжувалося внутрішнім конфліктом в організації та судовими позовами. Попередній керівник оскаржує результати виборів, заявляючи про порушення статуту та відкриття кримінального провадження за фактом незаконного проведення конгресу.

Одна з компаній Мазура здійснювала експорт до білорусі у 2022 році, а в іншій структурі серед власників була громадянка рф.

У минулому серед засновників його ключових компаній фігурували фірми з реєстрацією на Кіпрі, Сейшельських та Британських Віргінських островах.

В медіа згадується факт зміни прізвища (з Перебийноса на Мазура), що пов'язують зі спробою дистанціюватися від минулого, пов'язаного з нелегальним алкогольним бізнесом.

Значна частина активів (елітна нерухомість у Києві, дорогі автомобілі) зареєстрована на доньку та екс-дружину.

У 2024 році Сергій Мазур був обраний президентом Федерації хокею України, однак цей процес супроводжувався внутрішнім конфліктом у федерації та судовими позовами. Попередній керівник організації оскаржує результати виборів, заявляючи про порушення статуту та незаконне проведення конгресу, за фактом чого відкрито кримінальне провадження.

У медіа також повідомлялося, що одна з компаній Мазура здійснювала експорт до Білорусі у 2022 році, а серед співвласників іншої структури фігурувала громадянка рф. У минулому серед засновників його компаній згадувалися фірми з реєстрацією на Кіпрі, Сейшельських та Британських Віргінських островах.

Додаткову увагу привертає й факт зміни прізвища — з Перебийніса на Мазура, що, за інформацією ЗМІ, пов’язують зі спробою дистанціюватися від минулого, пов’язаного з нелегальним алкогольним бізнесом. Значна частина його активів, зокрема елітна нерухомість у Києві та дорогі автомобілі, зареєстрована на доньку та колишню дружину.

За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, Сергій Мазур є чинним або історичним засновником і бенефіціаром низки компаній

ТОВ "МІДАС-АВТО"
ТОВ "АЙСБЕРГ-КРЕМІНЬ"
ТОВ "СОКОЛІВСЬКИЙ МАСЛОЖИРОВИЙ ЗАВОД"
ТОВ "ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ВОД "КИЇВСЬКА РУСЬ""
ПП "ПРОДГРУПА ПЛЮС"
ПП "АЛКОГРУПА ПЛЮС"
ТОВ "КОХНІВСЬКИЙ ХЛІБ"
ТОВ "РЕСУРС БЕЗПЕКА"
ТОВ "ЛАГОМ ПРОСТІР"
ПП "МІДАС КОМПАНІ"
ТОВ "КРЕМІНЬ ТАБАКО"
ПП "ВАГИР"
ПП "СВ-КОМПАНІ"
ТОВ "УКРМІТ ТРЕЙД"
ТОВ "СПОРТИВНИЙ КЛУБ "ОЛІМП""
ТОВ "Т.Н.П."
ТОВ "САЛЕКС АБСОЛЮТ"
ПП "КРЕМЕНЧУК ХЛІБ ПЛЮС"
ТОВ "ФУДСТОРІЯ ПЛЮС"
ТОВ "УКРПРОДТОРГСЕРВІС"
СП "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РИНОК"
ТОВ "СОЛАР КРЕМІНЬ"

При цьому, ТОВ "МІДАС-АВТО" фігурує у кримінальних провадженнях:

Справа № 761/20305/23 стосується досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72022000320000032 (ЄРДР від 25.11.2022) за ознаками правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 199 та ч. 2 ст. 204 КК України, у межах якого Бюро економічної безпеки України перевіряє обставини можливого незаконного виготовлення, зберігання та обігу алкогольної (підакцизної) продукції та можливого використання/обігу підроблених марок акцизного податку, вчинених за попередньою змовою групою осіб. У межах цього провадження 17.02.2023 проведено обшук у м. Олександрія за адресою, зазначеною в ухвалі, зокрема за адресою вул. Леоніда Коваленка, 32, де вилучалися виробниче обладнання, алкогольна продукція та спиртовмісні рідини як можливі речові докази; приміщення за цією адресою належать ТОВ "МІДАС-АВТО" (ЄДРПОУ 34987756), а майно, повернення якого вимагалося, заявлялося як таке, що належить ПП "Олександрія Преміум". Конкретні фізичні особи в тексті не розкриті (позначені як ОСОБА_1 тощо), і зазначено, що станом на момент розгляду питання підозру нікому не повідомляли.

Справа № 761/25264/22; номер кримінального провадження: № 42021000000001208 (ЄРДР від 01.06.2021); у межах розслідування БЕБ за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора перевіряються обставини ймовірної діяльності організованої групи щодо зберігання, транспортування та збуту спирту етилового із використанням ДП "Укрспирт" та низки спиртових заводів, а також подальшого незаконного виробництва і реалізації необлікованих алкогольних напоїв із підробленими марками акцизного податку через перелічені в ухвалі суб’єкти (зокрема ПрАТ "Люботинський завод "Продтовари"", ТОВ "ЛГЗ "Прайм"", ПП "Віталіті Преміум", ТОВ "Концерн "Біг-М"", ДП "Луцький спиртогорілчаний комбінат", ТОВ "ЛГЗ "Горобина""); детектив просив дозвіл на обшук нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 (власники за даними реєстрів: ТОВ "Мідас-Авто", Олександрійська міська рада, ТОВ "Олександрія-БЛІГ") для вилучення зразків продукції, матеріалів для маркування/розливу/пакування та фінансово-господарських документів за 2021–2022 роки, однак суд відмовив у задоволенні клопотання про обшук.

Справа № 405/5530/20; номер кримінального провадження: № 12019120020002639 (внесено до ЄРДР 04.04.2019); у матеріалах йдеться про клопотання слідчого ГУ ДФС у Кіровоградській області про дозвіл на обшук у межах розслідування обставин, пов’язаних із можливим незаконним виготовленням алкогольних напоїв та зберіганням спирту етилового, при цьому суд частково задовольнив клопотання і надав дозвіл на обшук території та приміщень ПП "Олександрія Преміум" (ЄДРПОУ 42329970) за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Леоніда Коваленка, 32, які належать ТОВ "МІДАС-АВТО" (ЄДРПОУ 34987756), з метою відшукання і вилучення незаконно виготовлених алкогольних напоїв, спирту етилового, тари та обладнання/інвентарю для виготовлення і розливу, етикеток та матеріалів для закупорювання і пломбування, чорнових записів, а також документів і носіїв інформації (зокрема системних блоків ПК, флеш-накопичувачів, компакт-дисків), а в іншій частині клопотання відмовив.

Справа № 405/7/20; номер кримінального провадження: № 32019120010000068 (ЄРДР від 29.11.2019, ГУ ДФС в Кіровоградській області, погоджене прокуратурою Кіровоградської області ); у матеріалах йдеться про надання судом дозволу на обшук у межах розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, з метою відшукання та вилучення незаконно виготовлених алкогольних напоїв, недоброякісної сировини (спирту), а також знарядь і засобів вчинення правопорушення (зокрема транспортних засобів для перевезення, тари, лійок, насосів, спиртометрів, інгредієнтів, етикеток, клею, пристроїв для закупорювання, пломб і засобів пломбування), чорнових записів, мобільних телефонів із SIM-картками/картами пам’ятіта документів і носіїв інформації.

Мазур має у власності транспортні засоби:

MERCEDES–BENZ ACTROS 1848, 2015 р.в., синій, вантажний, сідловий тягач.
MERCEDES–BENZ SPRINTER 313 CDI, 2015 р.в., білий, вантажний, фургон–рефрижератор – ВІ9894НХ.
SCHMITZ SCB–S3B, 2016 р.в., сірий, напівпричіп, н/пр–фургон – д.н.з. ВІ6546ХК
ВЕРДА 1, 2013 р.в., сірий, причіп, пр–легковий–B – ВІ2397ХО.
MERCEDES–BENZ SPRINTER 313 CDI, 2007 р.в., зелений, вантажний, фургон малотонажний – ВІ8282ВТ..
MERCEDES–BENZ SPRINTER 313 CDI, 2007 р.в., зелений, вантажний, фургон малотонажний – ВІ7171ВТ.
SCHMITZ SKO 24, 2008 р.в., білий, напівпричіп, н/пр–фургон ізотермічний – ВІ8026ХО.
MERCEDES–BENZ ACTROS 1844, 2008 р.в., білий, вантажний, сідловий тягач – д.н.з. ВІ1518СЕ.
KRONE SDK 27, 2004 р.в., білий, напівпричіп, н/пр–фургон – ВІ3274ХО.
DAF XF 105.460, 2010 р.в., білий, вантажний, сідловий тягач – ВІ8758СЕ.
MERCEDES–BENZ SPRINTER 906BB35, 2017 р.в., білий, вантажний, фургон – ВІ3148НМ.
MAN TGA 18.410, 2002 р.в., білий, вантажний, фургон – ВІ7389ВС.
MERCEDES–BENZ SPRINTER, 2011 р.в., червоний, вантажний, фургон–рефрижератор – ВІ0584ЕХ.
MERCEDES–BENZ SPRINTER, 2012 р.в., червоний, вантажний, фургон–рефрижератор – ВІ0581ЕХ.
MERCEDES–BENZ SPRINTER, 2010 р.в., червоний, вантажний, фургон–рефрижератор – ВІ0583ЕХ.
MERCEDES–BENZ SPRINTER, 2011 р.в., червоний, вантажний, фургон–рефрижератор – ВІ0585ЕХ.
MERCEDES–BENZ SPRINTER 313 CDI, 2010 р.в., білий, вантажний, фургон–рефрижератор – ВІ4898ІМ.
SCHMITZ SKO 24, 2012 р.в., білий, напівпричіп, н/пр–фургон ізотермічний – ВІ2272ХF.
MERCEDES–BENZ ACTROS 963.403, 2014 р.в., білий, вантажний, сідловий тягач – ВІ3147НМ.
SKODA SUPERB, 2025 р.в., чорний, легковий, седан – ВІ5779ЕМ.
RENAULT MIDLUM, 2013 р.в., білий, вантажний, фургон–рефрижератор (з гідробортом) – ВІ8169ІА.22.
MERCEDES–BENZ SPRINTER 311 CDI, 2005 р.в., білий, вантажний, фургон–рефрижератор – ВІ4787ІМ.
MERCEDES–BENZ V 300 D, 2025 р.в., чорний, легковий, універсал – ВІ7777ОХ. Ціна за таку на вторинному ринку від 124 до 159 тисяч доларів
MERCEDES–BENZ AMG G 63, 2025 р.в., чорний, легковий, універсал – ВІ7777ВТ. Ціна за таку на вторинному ринку від 220 до 316 тисяч доларів
FORD TRANSIT CUSTOM, 2022 р.в., червоний, вантажний, фургон – ВІ7465НТ.
MERCEDES–BENZ SPRINTER 311 CDI, 2003 р.в., білий, вантажний, фургон–рефрижератор, ВІ4727ІМ

А також, згідно з декларацією, Мазур має наступне нерухоме майно:

Квартира у м. Кременчук, 72,3 м² – власність суб’єкта декларування, 100 %, набута 13.08.2016. Вартість на дату набуття права у джерелах не вказана.
Будівлі та споруди виробничої бази у м. Кременчук, 7147,4 м² – власність суб’єкта декларування, 100 %, набута 09.08.2023.
Будівля шиномонтажної майстерні у м. Кременчук, 40 м² – власність суб’єкта декларування, 100 %, набута 24.09.2019.
Земельна ділянка у м. Кременчук, 473 м² – власність суб’єкта декларування, 100 %, набута 07.08.2017.
Земельні ділянки у с. Мозоліївка (4 об'єкти) – власність суб’єкта декларування, 100 %: площею 1500 м² та 2500 м² (набуті 09.12.2008), а також 2500 м² та 1500 м² (набуті 03.06.2023).
Об'єкти комерційної нерухомості у м. Кременчук (спільна часткова власність, 12 %) – набуті у 2018–2019 роках: будівля холодильника (182,7 м²), адміністративна будівля та склад (194,9 м²), цех по переробці м'ясної продукції (123,4 м²) та будівля транспортного цеху (456,8 м²).

В 2022 році відбувався експорт ТОВ "САЛЕКС АБСОЛЮТ" до Білорусі, країни, що підтримує збройну агресію росії проти України.

За даними фактами редакція СтопКору спрямувала запити:

до НАЗК (чи проводились перевірки відповідності майнового стану Мазура офіційним доходамі),
до БЕБ і Офіс Генпрокурора стосовно кримінальних проваджень №72022000320000032 і №42021000000001208 (де фігурує компанія ТОВ "МІДАС-АВТО"),
до ГУ ДФС стосовно проваджень №12019120020002639 і №32019120010000068 (фігурує та сама компанія),
до СБУ стосовно ймовірної співпраці фірми ТОВ "САЛЕКС АБСОЛЮТ" з Білоруссю.

Наразі чекаємо на відповіді і закликаємо всіх, кому відомо щось про можливі зловживання Сергія Мазура, повідомляти нам на чат-бот.

Дмитро Слободяник («Стопкор», 28.01.2026)]]> Thu, 29 Jan 2026 17:14:00 +0200 Від будівництва до передачі громаді

Створення спортивної інфраструктури — один із найскладніших форматів соціальних інвестицій. В українській практиці практично немає прикладів, коли приватний бізнес будує спортивну арену, утримує її власним коштом понад десять років і передає громаді як повноцінно працюючий об'єкт. Проєкт «Льодограй», реалізований оператором державних лотерей «М.С.Л.», став саме таким завершеним кейсом.

Рішення про будівництво льодової арени в Богуславі було ухвалене наприкінці 2012 року. Проєкт реалізували за кошти від проведення державних лотерей у межах тристоронньої угоди між інвестором — ТОВ «М.С.Л.», Київською обласною державною адміністрацією та Богуславською міською радою. Фінансування проєкту здійснювалося за рахунок коштів, отриманих від проведення державних лотерей, у тому числі добре відомої українцям «Лото-Забава». Від самого початку компанія взяла на себе чітке зобов’язання: не просто збудувати спортивний об'єкт, а забезпечити його стабільну роботу протягом десяти років та створити відповідну інфраструктуру для залучення маленьких і дорослих мешканців громади до занять фігурним катанням та хокеєм.

Начальник відділу зі зв’язків з громадськістю оператора державних лотерей «М.С.Л.» Альона Бурмістрова зазначає, що довгостроковість була принциповою умовою ще на етапі планування «Льодограю»:
«Ми одразу виходили з того, що спортивна інфраструктура — це відповідальність на роки. Тому брали на себе не символічне зобов’язання, а конкретне: утримувати арену, забезпечувати її роботу й довести проєкт до логічного завершення — передачі громаді Богуславщини».

Уже 6 листопада 2014 року «Льодограй» відкрився для дітей і спортсменів. Із цього моменту почався не менш важливий етап — багаторічна експлуатація та розвиток комплексу. Упродовж понад десяти років «М.С.Л.» фінансував утримання льоду, інфраструктури, персоналу й тренерського складу, інвестував у модернізацію, енергонезалежність та безперебійну роботу об'єкта, зокрема й у періоди блекаутів. Саме за рахунок коштів від державних лотерей, зокрема «Лото-Забава», арена могла стабільно працювати протягом багатьох років: тренери Київської обласної ДЮСШ — працювати, а її маленькі вихованці - тренуватися без перерв.

На відміну від більшості спортивних об'єктів в Україні, що створюються за бюджетні кошти або в межах державно-приватного партнерства, «Льодограй» став прикладом повністю приватної ініціативи. Без прямих бюджетних дотацій, без програм компенсацій і без разових благодійних кампаній. Приватний бізнес не лише побудував арену, а й узяв на себе повну відповідальність за її довготривалу роботу.

Саме ця стабільність стала головною цінністю проєкту. За роки існування «Льодограй» перетворився на повноцінний універсальний навчально-тренувальний центр. Тут працюють школи фігурного катання та хокею, проводяться чемпіонати України, всеукраїнські турніри й спортивні збори. На базі арени тренувалися спортсмени з різних регіонів країни, зокрема й ті, чиї спортивні бази постраждали внаслідок війни.

За цей час на льоду «Льодограю» відбулося понад дві сотні турнірів і змагань різного рівня. У 2021 році саме в Богуславі провели один із наймасштабніших дитячих хокейних турнірів в Україні, під час якого було встановлено одразу кілька національних рекордів. Вихованці арени ставали призерами всеукраїнських і міжнародних змагань, потрапляли до молодіжних і національних збірних, продовжували спортивну кар'єру в Україні та за кордоном.

Важливо й те, що «Льодограй» із самого початку був відкритим для громади. Окрім професійних спортсменів, тут тренуються аматори, діють програми для дітей із загальноосвітніх шкіл і дитячих садочків, організовуються заняття вихідного дня та години вільного катання для дітей та дорослих. За роки роботи можливостями арени скористалися десятки тисяч людей.

Директорка УНТЦ «Льодограй» Юлія Малега наголошує, що саме стабільність роботи арени стала головною цінністю для спортсменів і батьків:
«Для дитячого спорту критично важливо знати, що арена працюватиме не один сезон. Завдяки підтримці «М.С.Л. «ми могли планувати роботу на роки вперед, зберігати тренерів і розвивати школи навіть у найскладніші періоди. Це дало змогу готувати спортсменів системно, а не епізодично».

Наприкінці 2025 року проєкт перейшов у завершальну фазу. Оператор державних лотерей «М.С.Л.» виконав усі взяті на себе зобов’язання і передав льодову арену громаді Богуслава. Йшлося не про формальну зміну власника, а про передачу повністю працюючого універсального навчально-тренувального центру.

Міський голова Богуслава Віталій Хоменко зазначає: «Для громади ця подія має стратегічне значення. Ми отримали не просто спортивну споруду, а діючий механізм розвитку дитячого і юнацького спорту — з репутацію, досягненнями та стабільною моделлю роботи. І що особливо важливо — об'єкт, створений без навантаження на місцевий бюджет. Це рідкісний приклад того, як бізнес довів соціальний проєкт до завершення».

У «М.С.Л.» підкреслюють, що передача арени громаді не означає завершення участі компанії у долі проєкту: «Ми виконали всі взяті на себе зобов’язання і передали „Льодограй“ громаді як повноцінний спортивний центр. Водночас підтримка дітей і спорту для нас на цьому не завершується», — зазначила Альона Бурмістрова.

Сьогодні «Льодограй» є прикладом того, як кошти від лотерей можуть бути трансформовані у довгострокову суспільну цінність: побудовану спортивну арену, створену інфраструктуру, понад десять років стабільної роботи, тисячі історій спортивного розвитку дітей, сотні спортивних досягнень, робочі місця і сформовану дитячо-юнацьку спортивну школу.

А головне — це приклад завершеного соціального проєкту. В українських реаліях, де багато ініціатив залишаються на етапі ідей або короткострокової підтримки, кейс «Льодограю» демонструє іншу модель: відповідальність, довгу дистанцію і результат, який залишається громаді.

Андрій Смирнов (NV, 26.01.2026)

Відео по темі: (з часу 6:37)
]]> Wed, 28 Jan 2026 03:55:00 +0200 Команда юних хокеїстів Донеччини «Титани» готується до сезону на столичній арені

У межах робочого візиту до Києва начальник управління фізичної культури та спорту Донецької облдержадміністрації Володимир Мицик відвідав льодову арену «АТЕК», на базі якої тренується та проходить підготовку до участі в Молодіжній хокейній лізі команда Донеччини «Титани».
Разом із Дмитром Леоновим – директором Донецької обласної дитячо-юнацької спортивної школи з ігрових видів спорту та єдиноборств, вихованцями якої є гравці команди, Володимир Мицик долучився до робочої зустрічі та ознайомився з умовами організації тренувального процесу юних хокеїстів.

У зустрічі також взяли участь директор ДЮСШ з хокею «Сокіл» (Київ) Костянтин Сімчук та керівник спортивного відділу Федерації хокею України Юрій Кириченко. Основною темою обговорення став сучасний стан і перспективи розвитку юнацького хокею в Україні. У межах візиту делегація оглянула інфраструктуру льодової арени «АТЕК», зокрема роздягальні, бомбосховища, спортивні зали для фізичної та технічної підготовки, а також приміщення, що наразі перебувають у стадії ремонту.

Під час спілкування з тренером хокейної команди «Титани» Олександром Пономарем Володимир Мицик дізнався про особливості підготовки команди до змагального сезону, привітав юних спортсменів Донеччини та вручив їм бейсболки з логотипом команди. Пам’ятними медалями управління фізичної культури та спорту Донецької облдержадміністрації нагороджені тренер ДО ДЮСШ ІВСЄ Олександр Пономар і директор спортивної школи «Сокіл» Костянтин Сімчук.

«Щиро вдячний керівництву Київської ДЮСШ з хокею «Сокіл» за створені умови для підготовки юних спортсменів Донеччини. Окрема подяка тренеру Донецької обласної ДЮСШ з ігрових видів спорту та єдиноборств, якому вдалося сформувати повноцінну команду. З огляду на юний вік гравців, ключовим для них сьогодні є не високі результати, а здобуття цінного змагального досвіду в межах Молодіжної хокейної ліги», - зазначив Володимир Мицик.

Наразі хокейна команда Донеччини «Титани» налічує 17 спортсменів 2009-2010 років народження з міст Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ. Команда бере участь у чемпіонаті України серед юнаків, який стартував у жовтні 2025 року та триватиме до квітня 2026 року.

Управління фізичної культури та спорту ДонОДА, 19.01.2026]]> Tue, 20 Jan 2026 21:10:00 +0200 Льодовий майданчик «Гаківка» вже незабаром відкриють на Сихові

У Львові на території школи № 84 на вул. Зубрівській, 30 будують сучасний льодовий майданчик «Гаківка». Тут тренуватимуться хокеїсти, фігуристи та парахокеїсти — зокрема ветерани, учні школи й вихованці спортивних клубів. Про відкриття цього майданчика у першому кварталі 2026 року повідомив учора під час зустрічі з громадськістю мер Львова Андрій Садовий.

Льодова арена матиме розміри 61 × 48 метрів і буде повністю безбар’єрною, тож доступною для людей на кріслах колісних. Усередині облаштують роздягальні та душові — для цього встановлять шість модульних контейнерів. Подбали й про глядачів: на трибуні буде тепло та комфортно, попри зимову температуру льоду.

Майданчик зводять саме на базі школи № 84 не випадково. Згідно з реформою старшої школи, з 1 вересня 2027 року заклад стане академічним ліцеєм і прийматиме старшокласників з усього Сихівського району. Відтак школа потребує сучасної спортивної інфраструктури, яка працюватиме і для навчання, і для громади.

“Користуватися льодовим майданчиком зможуть ветерани, які займаються парахокеєм, учні школи № 84, а також позашкільні гуртки й спортивні клуби з хокею та фігурного катання. Парахокеїсти тренуватимуться тут щодня”,- йдеться в повідомленні.

Окрім тренувань, уроки фізичної культури у школі адаптують під заняття на льоду — хокеєм і фігурним катанням. Для дітей ці види спорту стануть частиною освітнього процесу.

Львівська мануфактура новин, 17.01.2026]]> Sun, 18 Jan 2026 04:13:00 +0200 С. Стецюра: Шкодую про одне. Що підписав зі Штормом дворічний контракт

Десять днів тому, 7 січня, Sport.ua в усіх подробицях змалював ситуацію, яка склалася в лавах амбітного проекту під назвою «Хокейний клуб Шторм». Команда, яка почала свій шлях у професійному хокеї з перемоги в Кубку України-2024 нині ризикує безславно своє існування завершити. Заключний матч 2025 року проти «Крижинки» одесити з вінницькою пропискою пропустили і отримали за це технічну поразку, а перших дві зустрічі нового року начебто переносять через складні погодні умови. Водночас спортивний директор клубу Георгій Лопатухін записав звернення, яке стало реакцією на вище згадуваний матеріал, а паралельно зачепило причетних до команди осіб. Зокрема нападника Сергія Стецюру, який звинувачується ледь не в кримінальних правопорушеннях.

Сергій теж у боргу не залишився. В цьому інтерв’ю Sport.ua хокеїст розповів свою версію історії про круте піке «Шторма». Версію, яка не розбігається з нашим матеріалом десятиденної давнини.

- Сергію, правильно казати, що те, що відбувається нині, є продовженням подій часів завершення минулого сезону?
- Вочевидь так. Після того, як ми достроково програли в півфіналі плей-оф-2025 «Київ Кепіталз», нам виплатили лише півзарплати. Нас розпустили і наступних чотири місяці, впродовж яких тривала відпустка, не платили нічого. Очікувалося, що команда збереться 1 серпня. Але ця дата постійно переносилася. В підсумку 15 вересня власник «Шторма» Олег Кропивницький повідомив нам, що команда тимчасово перебирається до Вінниці. Чому – він не пояснив. Нам сказали, що хвилюватися не варто, що клуб орендує нам квартири і що заробітна платня, яку обумовлювали раніше, буде збережена.

Але час йшов і команда не збиралася. 1 жовтня замість повноцінного окладу ми отримали по 10 000 гривень. Хтось ці гроші взяв, а я і ще група хлопців відмовилися, бо сказали, що це несерйозно, що очікуємо на виплату всієї суми. У підсумку тренування ми відновили лише 5 жовтня, а 9 жовтня зіграли перший матч у новому чемпіонаті. Замість квартир нас поселили в гуртожитках.

- У своєму матеріалі я цього визначення уникнув, але Георгій Лопатухін у своєму звернення сам назвав це житло бараками.
- Це так і було. Ми жили в кімнатах, розрахованих на п’ять чи десять осіб. Я жив там, де вселили десятьох хлопців. Сказати, що умов там не було взагалі – не сказати нічого. В таких умовах ми жили два тижні. Годували нас раз на день, причому жахливо. Вартість одного обіду, як мені вдалося дізнатися, становила 100 гривень. З подивом під час звернення пана Лопатухіна дізнався, що в «Шторма» є лікар. Так, формально є. Той, що й у попероедніх двох сезонах. Але з командою він не живе, приїжджає лише на ігри в Одесі. А в того лікаря, який знаходится з командою постійно, немає медичної освіти.

- Потім умови виправилися?
- Нас перевели жити начебто в готель. Але який то готель, коли холодно так, що з рота йде пара і «зручності на поверсі»? 19 жовтня нам обіцяли виплатити аванс і коли ця дата настала, знову тицьнули по 10 000. І знову обіцяли, що надалі все буде гаразд і отримаємо все, що нам обіцяли. Коли закінчився місяць, виявилося, що мене оштрафували на 50% зарплати. Сказали, що «керівництво не задоволене моєю поведінкою». Тоді відповів, що ми так не домовлялися і відмовився грати. Решта хлопців теж отримали не те, на що розраховували, а за листопад знову отримали по 10 000. Грудень наразі взагалі не закритий. Ми з Микитою Сидоренком намагалися поговрити з Олегом Кропивницьким, але він був налаштований вороже, казав, що ми «два д…би». Нас поливали брудом. Зі слів керівництва ми почули, що грошей не дає єдиний спонсор.

- Ти ще тоді вирішив, що припиняєш співпрацю зі «Штормом»?
- Так. В українському хокеї ми зустрічалися з різним, але такого як у «Штормі» не було ніколи. Ми з Сидоренком переїхали в Одесу і зателефонували Лопатухіну, що хочемо, коли він буде у місті, здати форму. Той сказав: «Здасте в поліції». Насправді, раз у нас контракт зі «Штормом», форми ми здавати не зобов’язані. В цьому немає криміналу. А ось коли клуб не виконує взятих на себе зобов’язань, мабуть, є.

- Георгій Анатолійович стверджує, що лікував вас з Микитою від наслідків алкоголізму.
- Микита за себе вже відповів в Instagram. Я звернувся до гастроентеролога, бо посадив собі шлунок антибіотиками, коли лікувався від простуди. Не знаю, в яких найкращих фахівців мене лікували, але за один прийом заплатили 100 доларів і на тому й усе. Лікування мені, звісно, було потрібне, але на нього не було грошей. Тому приводив організм до ладу, сівши на дієту. Більшого собі дозволити не міг.

- До тренера Руслана Борисенка у вас претензії є?
- Жодних. Як фахівець він дав мені дуже багато. В хокейному розумінні. Руслан Віталійович хіба-що міг не йти на поводу в керівництва і, враховуючи жахливі умови, які нам створили, прямо сказали, що якщо це все не виправиться, команда не буде грати.

- Сергію, на початку повномасштабної війни ти виїхав у Іспанію і виступав там за «Пучсарду». Не шкодуєш, що тоді на запрошення Олександра Бобкіна повернувся в Україну?
- Шкодую лише про одне. Що у минулому сезоні підписав зі «Штормом» дворічний контракт. Угоду терміном на рік керівництво укладати відмовлялося. Тепер не знаю, як мені бути. Звертався у Федерацію хокею України, наголошуючи, що клуб порушує умови контракту, але там на мої звернення не реагують. З керівництвом «Шторму» теж нормальна комунікація відсутня. Пан Кропивницький спілкування уникає, Георгій Лопатухін взагалі на певний час заблокував мій номер. До речі, хочу запитати, як пере пральна машина, яка мала служити команді, але яку ми завантажували спортивному директорові в машину?

- Враховуючи ці реалії, маєш думки про завершення кар’єри?
- Поки ні. Хоча, звісно, поки маю відносини зі «Штормом», іншого клубу шукати не можу. Шукаю шляхи виходу з цієї ситуації. Ось Вітя Ніконов ще перед стартом сезону поставив питання руба. Сказав, що хоче піти. Йому сказали, що в нього контракт і його ніхто не відпустить. Врешті, Вітя пішов, завершивши кар’єру. Подивимося, що буде у нас. Олег Кропивницький всім каже, що він за хокей, за розвиток.

- Пан Лопатухін звинувачує вас у тому, що, перебуваючи на контракті зі «Штормом», ви з Сидоренком тренуєтеся з «Одещиною».
- Ми вимушені десь підтримувати форму і вдячні клубу «Одещина», що пішов нам на зустріч. Що в тому поганого? Наскільки мені відомо, раніше люди приїжджали до Києва з НХЛ і поки не поверталися в свої клуби, тренувалися з «Соколом». Такі приклади в хокеї далеко не поодинокі. Пан Лопатухін людина в хокеї нова. Можливо, він про це не знав.

Іван Вербицький (Sport.ua, 16.01.2026)]]> Sat, 17 Jan 2026 06:13:00 +0200 Клуб чемпіонату України з хокею звинуватив гравців у крадіжці: «Це кримінальний злочин»

Спортивний директор одеського хокейного клубу Шторм Георгій Лопатухін у відеозверненні в Instagram розповів про поточний стан справ у команди після нещодавнього рішення призупинити участь в чемпіонаті України через недовіру до керівництва Федерації хокею України.

Лопатухін розповів, що клуб ухвалив рішення розірвати контракти з деякими гравцями, щоб вони могли знайти собі нові команди. За словами директора Шторма, двоє хокеїстів, Микита Сидоренко та Сергії Стецюра, покинули клуб без розірвання контракту, зараз знаходяться у розташуванні клубу Одещина та вкравши ігрову форму, в якій виступали за Шторм.

"Наразі вони не виконали рішення дисциплінарного комітету федерації та безкарно знаходяться у розташуванні клубу Одещина. Якщо тебе щось не влаштовує, то це не дає тобі права на крадіжку майна клубу для подальшої маніпуляції: ви мені контракт, я вам форму.

Це кримінальний злочин, який під час війни має дуже серйозні наслідки. Але керівництво Шторма не дає ходу підготовленим документам до правоохоронних органів, щоб не псувати молодим хлопцям життя, та очікує висновку та рішення дисциплінарного комітету, як уповноваженого органу, щодо дій цих гравців", – пояснив Лопатухін.

14 січня Шторм мав провести черговий матч чемпіонату України. Його суперником мав стати Сокіл, але він попросив про перенесення матчу через "суттєве ускладнення ситуації на дорогах".

Шторм зараз ділить з Одещиною 3-4 місця у турнірній таблиці сезону. Обидві команди мають по 17 очок.

Юрій Остроумов (Футбол24, 14.01.2026)]]> Fri, 16 Jan 2026 06:54:00 +0200 Земля «Снігової королеви»: як троє депутатів-борців з корупцією отримали підозри за корупцію

Волинське самоврядування зазнало «землетрусу» у п’ятницю 19 грудня: НАБУ та САП зранку прийшли з обшуками до політичної еліти області, а надвечір стало відомо про перші три підозри.

У центрі справи – земельна ділянка на вулиці Чорновола, 3 у Луцьку, де працювала льодова ковзанка «Снігова королева». НАБУ підозрює, що депутати облради та міськради отримали 30 тисяч доларів хабаря від відомого місцевого політика за зміну цільового призначення землі з освітньої на житлову забудову.

Події цих днів викликали великий суспільний резонанс. Історія продовжує розвиватися й деталізуватися. Разом із інформацією від правоохоронців та очільників органів місцевого самоврядування мусується чимало чуток.

Тож редакція Район.in.ua зібрала і систематизувала все, що відомо про цю справу з відкритих джерел та офіційних заяв правоохоронців та посадовців, та пояснює, хто є хто у пресрелізах.

«Свободу» не спинити?

Офіційно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили, що викрили депутатів обласної і міської рад у Волинській області на одержанні неправомірної вигоди:

«Голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради (колишній народний депутат України) у змові з головою цієї ж фракції у Луцькій міській раді висловив прохання користувачу земельної ділянки у Луцьку (також колишньому народному депутату України) надати неправомірну вигоду у розмірі 30 тис. дол. США».

У перекладі з правоохоронної мови на людську і на основі біографічних фактів очевидно, що йдеться про Анатолія Вітіва, голову фракції ВО «Свобода» у Волинській обласній раді, тому що він був народним депутатом у 2012-2014 роках.

Фракцію цієї ж політсили у Луцькій міській раді очолює Микола Федік. Його важко не впізнати навіть на заблюреному фото від детективів Національного антикорупційного бюро.

Вітів і Федік отримали підозру за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України. Тобто за одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, вчинене, за попередньою змовою групою осіб, службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище. Їм загрожує позбавлення волі від 8 до 12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.

Миколі Федіку лучани у соцмережах миттєво нагадали про це одне слово в назві його комісії: депутатська етика. Адже на початку 2022 року свободівець долучився до волинської тероборони (нині це 100-та окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ), але дуже швидко … списався через нібито психічне захворювання.

Свого часу увагу медіа привернув «успіший успіх» Федіка як підприємця. У 2017 році депутат-свободівець ЛМР, який ще у 2015 році був безробітним, задекларував, що у 2016-му заробив майже мільйон гривень.

До слова, й Луцьку міську партійну організацію ВО «Свобода» він очолив того ж таки 2015-го. У тій же декларації значиться, що дружина депутата Юлія Федік у 2016 році заробила 59,3 тисячі гривень у Ківерцівському медколеджі. А у лютому цього року жінку призначили на пост керівниці Ківерцівського фахового медичного коледжу без конкурсу (відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», який дозволяє призначати керівників саме так).

Обоє свободівців у своїх радах є головами депутатських комісій з питань боротьби зі злочинністю та КОРУПЦІЄЮ.

Зверніть увагу на «зірковий» склад згаданої комісії в облраді. Заступником Анатолія Вітіва, який отримав підозру 19 грудня, є депутат фракції «За майбутнє» Олександр Тиводар, який раніше (у липні цього року) відзначився криміналом за переправи ухилянтів за кордон.

Кого НАБУ вважає «хабародавцем»

«Хабародавцю повідомили підозру за ч.1 ст. 369 КК України», – офіційно повідомили у НАБУ. Ця норма закону передбачає, що за пропозицію, обіцянку чи хабар загрожує або штраф від 1000 до 4000 неоподаткованих мінімумів доходу громадян, або в’язниця до 4 років.

Як пишуть детективи НАБУ, свободівці пообіцяли колишньому нардепу «за 30 тис. дол. США забезпечити позитивне голосування депутатів своєї фракції та ухвалення «потрібних» рішень Волинською обласною і Луцькою міською радами, аби дозволити будівництво на ділянці багатоквартирного житлового будинку.Екснардеп на пропозицію пристав, а після ухвалення Луцькою міською радою рішення про затвердження детального плану території надав депутатам частину хабаря у сумі 15 тис. дол. США. Після цього Волинська облрада ухвалила рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, що дозволило її забудувати».

Йдеться про земельну ділянку за адресою Чорновола, 3, де роками працювала льодова ковзанка «Снігова королева».

Ця земля належить громаді Волинської області, яку з 2016 року орендувала на п’ять десятиліть підприємиця Неля Савчук, дружина боксера та народного депутата Юрія Савчука.

Чоловік обирався до парламенту двічі: у 2012-2014 від партії «УДАР» Віталія Кличка й у 2014-2019 від партії «Народний фронт» Яценюка.

За обох каденцій Юрій Савчук працював у парламентському комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

У 2016 році він навіть заснував ГО «Моніторинговий центр протидії корупції».

Аналітичний портал «Слово і діло» свого часу, у 2018-му, підмітив, що Юрій Савчук попри гучні обіцянки сприяти в створенні незалежного антикорупційного органу пропустив у Раді голосування за законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції», який дозволив запустити роботу НАБУ. А рух «Чесно» назвав Савчука одним із найбільших прогульників у парламенті серед антикорупціонерів.

Після вибрів 2019 року не було новин щодо участі Савчука у громадсько-політичному житті. Непомітним він був і від початку повномасштабного вторгнення Росії на наші землі.

Проте, коли на початку цього року в Україні знову голосніше заговорили про тему виборів, політик гучно про себе нагадав як голова Волинського осередку ГО «Захист держави», яка декларує за мету підтримку військових, ветеранів та розвиток України. Щоправда, 21 грудня «захисники держави» почали відхрещуватися від Савчука на офіційній сторінкці у фейсбуці.

Паралельно з поверненням політика у публічний простір, подружжя Савчуків розпочало процес із землею «Снігової королеви» синхронно у двох радах: обласній і міській. Спойлер: всюди щастило, рішення ухвалювали легко.

Спершу Юрій Савчук як голова Федерації хокею Луцька сам звернувся до мерії обласного центру за дозволом на розробку проєкту детального плану території у зв’язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки. 26 лютого цього року депутати це рішення «благословили».

Тим часом договір оренди землі під ковзанкою переуклали на доньку Савчуків Карину. Про те, що всі вони є однією сім'єю свідчить не тільки логіка, а й офіційна декларація національного публічного діяча, статус якого (так званий PEP) у Савчука дожиттєвий.

Вже у квітні 2025-го Карина Савчук звернулася до Волинської обласної ради за дозволом робити документи на зміну цільового призначення, а на травневій сесії більшість депутатського корпусу погодила цей процес.

Того ж дня, 16 травня, Юрій Савчук анонсував виданню misto.media переїзд «Снігової королеви» до Луцького національного технічного університету на вересень-жовтень.

Після схвального травневого рішення Волинської обласної ради Карина Савчук, за даними Youcountrol, 17 червня зареєструвала собі ФОПа з КВЕДом «Організація будівництва будівель» у Києві, тож податки від її діяльності підуть у казну столиці, а не Луцька.

30 липня депутати Луцької міської ради погодили детальний план території в межах вулиць Чорновола, Ветеранів та річки Сапалаївка. А міський голова Ігор Поліщук наполіг доповнити рішення пунктом, що ковзанка, яку переносять на територію ЛНТУ, має запрацювати у листопаді 2025-го, про що детально писали журналісти видання Сила правди.

Щоправда, відкриття «Снігової королеви» у виші змістилося таки у часі аж на 2 грудня. Цікаво, що сталося це рівно за тиждень до виборів ректора університету.

Про помпезне відкриття писала на своїй сторінці стара-нова ректорка Ірина Вахович, а дякувала у пості Юрію Савчуку «за чудові можливості».

Паралельно з відкриттям нової льодової арени кипіло розчищення старої локації, де працювала ковзанка. Наприкінці жовтня видання misto.media повідомило, що «Снігову королеву» на Чорновола уже демонтують, а на розчищеній ділянці постане новий ЖК.

Очевидно, забудовники не сумнівалися, що фінальні голосування в органах місцевого самоврядування будуть на їхню користь. Так і сталося.

17 грудня, на останній сесії року, Волинська обласна рада голосами 43-х депутатів затвердила зміну цільового призначення ласої земельної ділянки з потреб освіти на житлову забудову. Не підтримали цього рішення депутати фракції «Європейська солідарність» та кілька обранців від інших політсил.

Детально про це голосування написала у блозі депутатка Юлія Вусенко, а її однопартієць Артем Запотоцький на початку сесії навіть звернувся з цим питанням до голови облради Григорія Недопада та прокурора області, наголошуючи на необхідності дотримання законодавства при вирішенні долі цієї ділянки. Він пропонував провести аукціон на оренду чи продаж землі за ринковою ціною.

Як відбувалося обговорення та голосування, можна відстежити на записі пленарного засідання. Коментар депутата від ЄС Запотоцького є на таймінгу 32:30.

Після успішного голосування в облраді щодо ділянки залишилося додати останні штрихи, а саме синхронізувати всі зміни з планом територій міста у Луцькій міській раді.

Як припускають співрозмовники Району, детективи НАБУ і прокурори САП навідалися до фігурантів схеми саме в момент «закриття справ», щоб спіймати усіх на гарячому, коли під кінець року відбувалися всі потрібні голосування і необхідно було розрахуватися «по прайсу».

Вранці 19 грудня луцькі медіа повідомили про обшуки правоохоронці у Луцького міського голови Ігоря Поліщука та голови Волинської обласної ради Григорія Недопада. Обидва посадовці упродовж дня вийшли до журналістів із заявами, у яких підтвердили факти обшуків.

І Поліщук, і Недопад запевнили журналістів Суспільне.Луцьк, що їм підозр не вручали, а правоохоронці поводили себе професійно. Політики навіть з'явилися на публічних заходах під час вихідних та намагаються тримати обличчя, попри п’ятничні неприємності.

20 грудня видання «Конкурент» повідомило, що обшуки також відбувалися у голови фракції «Слуга народу» в Луцькій міськраді Романа Бондарука та депутата Волинської обласної ради й голови фракції «За майбутнє» Ігоря Леха.

Їхній статус у справі поки невідомий – вони можуть бути як свідками, так і підозрюваними.

Щодо фігурантів, які вже отримали підозри, вирішується питання про обрання для них запобіжного заходу. А НАБУ і САП застерігають: відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в суді.

Район in ua, 21.12.2025]]> Mon, 22 Dec 2025 17:51:00 +0200 На новій ковзанці «Снігова королева» завершують заливати лід.

У Луцьку незабаром запрацює оновлена ковзанка «Снігова королева», яку цього сезону перенесли з вулиці В’ячеслава Чорновола на територію Луцького національного технічного університету.

Локація готова на 95–97%: нині завершують заливати лід й облаштовувати простір, повідомив у коментарі misto.media голова федерації хокею Луцька Юрій Савчук.

Попередньо ковзанку відкриють для студентів ЛНТУ у вівторок, 2 грудня. Для всіх охочих офіційне відкриття планують на четвер або п’ятницю, 4—5 грудня.

Що буде на території арени:

чотири роздягальні;

три вбиральні (один з них інклюзивний);

три душові;

тренерська кімната;

комора для майстра з заточування ковзанів;

окрема глядацька трибуна на 162 місця;

місце для харчування.

Біля арени будуть місця для хокеїстів, а з іншого боку розмістять стійку зі стільцями для спостерігачів. Простір буде інклюзивним, тому люди на колісних кріслах зможуть безперешкодно заїжджати всередину приміщення та пересуватися територією.

Розміри льодового поля залишилися незмінними — 56×26 м (1 456 м²). Лід почали заливати минулого тижня. У неділю планують нанести розмітку і запустити льодоприбиральний комбайн. Товщина льоду має становити 12–15 см. Уже встановили динаміки та освітлення, а до Дня святого Миколая облаштують ялинку та вмонтують декоративний ліхтар у лід. Фігуристи вже тренуються на доступних ділянках.

Переїзд і ремонт

Переїзд ковзанки розпочали у травні. На новій локації відремонтували та утеплили дах і стіни, залили бетонну підлогу, закупили нове освітлення. Техніку — холодне поле, комбайн, огорожу та скло — перевезли з попереднього місця.

Ремонт ще триває: завершують утеплення приміщення, монтаж гумового покриття та глядацької трибуни. Найближчими днями планують відкрити кафе з барною стійкою.

Загальна вартість переїзду становить приблизно 250 тис. доларів.

Прокат ковзанів і ціни

Для прокату підготували 400 пар ковзанів із попередньої локації та закупили ще 120. Заклад також матиме кафе з фастфудом, супами та гарячими напоями.

Цьогоріч вартість катання може зрости на 50—70 грн, уточнює Юрій Савчук.

Минулого сезону ціни становили:

будні — 150 грн (дитячий, до 13 років), 200 грн (дорослий);

вихідні — 200 грн (дитячий), 300 грн (дорослий).

Оновлений графік роботи та акційні пропозиції наразі формують.

До слова, поруч із ареною є невелике озеро. Якщо взимку буде сильний мороз, туди можна буде виходити кататись.

Відео по темі:

Анна Кравчук (misto.media, 28.11.2025)]]> Sat, 29 Nov 2025 06:46:00 +0200 41 делегат підтримав: у Кременчуці переобрали голову Федерації хокею України

Загалом участь у заході приймають 42 делегати з 74, які мають на це право і представляють всі регіони України.

Сьогодні у Кременчуці проходить позачерговий конгрес Федерації хокею України. Одним з питань порядку денного стало питання обрання голови Федерації хокею України.

Про це повідомив головний редактор Кременчуцької газети Олег Булашев у своєму Телеграм-каналі.

"Полтавська організація Федерації висунула на цю посаду теперішнього голову Федерації, кременчуківця, підприємця Сергія Мазура.
За це рішення проголосував 41 член позачергового конгресу.

Загалом участь у заході приймають 42 делегати з 74, які мають на це право і представляють всі регіони України.

Представниця Полтавського відокремленого підрозділу ФХУ Ірина Майборода, під час засідання позачергового конгресу Федерації хокею України і висуваючи на посаду голови Федерації хокею України Сергія Мазура заявила, що за рік роботи він продемонстрував системний і відповідальний підхід до управління Федерацією.

Вона констатувала, що наразі здійснюється стабільне фінансування підготовки та участі Національних збірних команд у Чемпіонаті світу, Чемпіонаті України серед чоловіків.

«Усе це свідчить про системність, відповідальність і орієнтованість на результат»,- сказала Ірина Майборода.

Сам Сергій Мазур заявив, що його програма та стратегічний курс залишається незмінними порівняно з минулим роком - продовжувати системно розвивати українські клуби, розширювати можливості ФХУ, підвищувати рівень організації всіх процесів.

«Сучасні реалії висувають перед нами нам нові виклики. Зокрема, суттєві проблеми з енергопостачанням негативно впливають на роботу хокейних арен по всій країні.
Це створює серйозні труднощі як для спортсменів, так і для клубів та організаторів змагань. Водночас хочу підкреслити, що попри всі обставини усі офіційні заходи календарного плану виконуються в повному обсязі...
Паралельно Федерація веде активну роботу щодо розвитку маркетингового напрямку - підвищення впізнаності, популяризації хокею та залучення нових партнерів і спонсорів.

Відбувається конструктивні переговори і формується нова комунікація у партнерських відносинах, що дозволить забезпечити стабільність та подальше зростання нашого виду спорту.

Ми і надалі будемо працювати максимально відповідально, відкрито та професійно, щоб український хокей залишився міцною та конкурентною частиною європейської спортивної спільноти»,- сказав С.Мазур.

Вже після обрання Сергія Мазура головою Федерації хокею України, журналісти поспілкувалися з ним.

Редактор «Кременчуцької газети» Олег Булашев задав йому ряд запитань.

- Розкажіть, які плани федерації на майбутнє?
- Плани у нас незмінні. Ми популяризуємо хокей. Робимо все для того, щоб хокей в нашій країні був на великому рівні. Тому завдання не змінювалось.
Треба, щоб хокей був в країні, не зважаючи на ті тяжкі обставини, які в нас відбуваються.

- Як впораються хокейні команди, федерація хокею з питаннями енергобезпеки на полях, бо ми бачимо, що часто в містах немає просто світла?
- Це лягає на плечі організаторам всіх змагань. Приходиться десь знайти кошти, покупати генератори, але ми все робимо для того, щоби всі змагання були не зірвані, а проводилися в належному стані.

Відео:

Олена Ліпошко (Кременчуцька газета, 21.11.2025)]]> Sat, 22 Nov 2025 07:36:00 +0200 Полтавська облрада виділила 8,7 млн грн на спорт, скорочуючи керівництво

У 2025 році Полтавська обласна рада ухвалила рішення про виділення 8,7 млн грн на підтримку професійного хокею та волейболу, при цьому проголосувавши за скорочення трьох заступників голови ради під приводом «економії» бюджетних коштів. Фінансування отримав комунальний «Спортивний центр Полтавщини», який розподілив виділені кошти між двома топовими командами області.

Про це розповідає Poltava Today

Розподіл коштів: хто і скільки отримав

4,1 млн грн спрямовано на розвиток волейбольної команди. Цей напрямок виглядає особливо показовим, оскільки голова облради Олександр Біленький є Почесним президентом ВК «Решетилівка», що підтверджується офіційною сторінкою клубу у Facebook. Щодо хокею, на команду виділено 4,63 млн грн. Значна частина коштів була спрямована на:

Оренду льодової арени — 1 752 800 грн
Проживання спортсменів — 1 728 000 грн
Харчування — 1 152 000 грн

Волейбольний напрям отримав фінансування на:

Спортивну форму та інвентар — 2 500 000 грн
Проживання спортсменів — 1 069 200 грн
Харчування — 475 200 грн
Спортивно-масові заходи — 85 200 грн

Крім того, на баскетбол витратили лише 500 тис. грн, що суттєво менше порівняно з іншими видами спорту.

Потенційний конфлікт інтересів та позиція депутатів

У фінансових рішеннях обласної ради прослідковується вибірковість: кошти спрямовуються на підтримку команд, які прямо пов’язані з керівництвом облради та депутатським корпусом. Зокрема, ХК «Кременчук», єдиний професійний хокейний клуб області, пов’язаний із депутатом Сергієм Мазуром, а волейбольний клуб «Решетилівка» — з головою облради Олександром Біленьким.

У відповідь на інформаційний запит управління молоді та спорту Полтавської ОВА було надано звіт про витрати «Спортивного центру Полтавщини». Від 2021 до 2025 року на фінансування закладу спрямовано майже 72,3 млн грн, з яких у 2025 році — 11,8 млн грн, включно із 2,5 млн грн, закладених на зарплатню працівникам.

«Фракція «Рідне місто» однозначно підтримує колег у курсі, який ми беремо зараз — курсі на економію обласного бюджету. Більше того, я думаю, що 2026 рік для обласного бюджету буде роком тотальної економії. І, як би прикро це зараз не звучало, ми не зможемо далі фінансувати, наприклад, хокейний чи волейбольний клуб. У першу чергу всі наші видатки, окрім захищених статей, мають стосуватися ЗСУ та Сил оборони. Очевидно, що наступного року ми не зможемо фінансувати висвітлення діяльності, створення інформаційних роликів чи інших інформаційних продуктів. Ми маємо особливу увагу звернути на наші комунальні підприємства, установи та організації. Разом із вами ми повинні використати всі можливості для економії та переглянути всі адміністративні витрати, які в них є. Також потрібно більше уваги приділити допомозі правоохоронному блоку, адже спецпідрозділи і Національної поліції, і Служби безпеки України виконують серйозні завдання та потребують нашої підтримки».

Саме Олексій Чепурко, один із заступників, яких звільнили під час «економії», наголосив на необхідності перегляду статей витрат і відмови від фінансування професійних спортивних клубів в умовах війни. Водночас у 2025 році кошти на спорт уже були закладені, а питання скорочення стосується майбутнього 2026 року.

Вибірковий підхід до фінансування спортивних команд ігнорує потреби інших видів спорту, які позбавлені політичної підтримки — баскетбол та інші дисципліни отримують значно менше фінансування. Така ситуація викликає питання щодо рівності розподілу бюджетних коштів та пріоритетів обласної ради у воєнний час.

Михайло Зубенко (Poltava Today, 03.11.2025)]]> Tue, 04 Nov 2025 16:45:00 +0200 «Крижинка» пояснила рішення призупинити змагання в чемпіонаті України з хокею: у чому причина

Київський хокейний клуб "Крижинка-Кепіталз" пояснив причини призупинення змагання у межах чемпіонату України з хокею. Про це повідомили у заяві пресслужби команди.

Напередодні шостого матчу в чемпіонаті України проти одеського "Шторма" "Крижинка" опублікувала заяву про призупинення участі в турнірі, пояснюючи це "рішеннями та діями Федерації хокею України, які наразі унеможливлюють подальшу участь клубу в змаганнях".

У своїй заяві "Крижинка" уточнила, що причиною рішення стало призначення арбітром матчу Андрія Кічі, якого у 2020 році арештовували як підозрюваного в спробу дати хабар керівництву НАБУ та САП.

Клуб пояснив своє рішення небажанням змагатися в чемпіонаті "за участі осіб, які засуджені за злочини або причетні до корупційних дій", посилаючись на пункт 3.1.9 договору "Про участь у чемпіонаті України з хокею".

Андрій Кіча в справі щодо хабаря: що відомо?

Арешт Кічі стосувався хабаря, щоб закрити справу проти колишнього міністра екології Миколи Злочевського. До цього процесу залучили трьох людей, а вартість хабаря склала шість мільйонів доларів.

У червні 2020 року Кіча фігурував у справі як "один із керівників групи компаній, афільованої з колишнім міністром екології та природних ресурсів часів президента Януковича" та отримав покарання на арешт на 60 днів. Свою провину арбітр заперечив.

За інформацією Центру протидії корупції, у березні 2023 року Кіча визнав свою провину в справі та уклав угоду із САП. У суді йому призначили п’ять років ув’язнення та звільнили від відбування покарання з іспитовим терміном один рік. Кіча також зобов'язався виплатити 100 млн гривень на дрони для військових.

Після цього Кіча продовжив працювати як хокейний арбітр не лише в Україні, але й на міжнародних матчах. Зокрема, за інформацією Федерації хокею України, суддя працював на матчах плей-оф чемпіонату Румунії та угорсько-румунської Ерстеліги у 2024 році, судив матчі у Великій Британії як головний арбітр.

"Крижинка" посідає останнє, п'яте місце в чемпіонаті України, не здобувши жодної перемоги в шести протистояннях та маючи у доробку 1 очко. У попередньому сезоні команда також не виграла жодного з 30 матчів та завершила сезон на останній сходинці турнірної таблиці.

Марія Башкатова (Суспільне | Спорт, 02.11.2025)]]> Mon, 03 Nov 2025 19:43:00 +0200 У Львові збудують льодовий майданчик, на якому зможуть займатися ветерани та діти

У Львові на території школи № 84 на вул. Зубрівській, 30 почали зводити льодовий майданчик. Проєкт передбачає створення сучасного тренувального майданчика для занять хокеєм, фігурним катанням та парахокеєм для ветеранів та учнів школи. Спортивний об’єкт “Гаківка” стане першим комунальним проєктом, який на 60% профінансує благодійник. Відкрити його планують вже наступного року.

«Війна може тривати ще багато років, а працювати з ветеранами та дітьми нам потрібно вже сьогодні. Львів у плані ветеранської політики займає провідні позиції. Спорт — не виключення. Історично на заході України ніколи не було критого льодового майданчика. Однак в нас є ще фігуристи, хокеїсти, парахокеїсти. І щоб вони мали де займатися у Львові, було прийняте рішення збудувати льодовий майданчик, але максимально бюджетно» — розповів Антон Нікулін, директор офісу спорту Львівської міської ради.

Як виникла ідея проєкту?

Два роки тому до міста із пропозицією створити команду з парахокею звернувся Роман Гапачило, тепер уже позаштатний радник міського голови Львова з питань розвитку спортивної інфраструктури. Сьогодні у Львові вже активно займається перша в Україні команда зі следж-хокею – адаптивного хокею. У команди «Незламні» 15 учасників — це ветерани та цивільні з інвалідністю з різних куточків України, що проходять реабілітацію у місті.

“Після поранення багато ветеранів проходять реабілітацію через спорт. Для них парахокей — не лише тренування, а й відновлення координації, сили, впевненості, психологічна підтримка,” — пояснюють реабілітологи центру Незламні.

Наразі “Незламні” тренуються тричі на тиждень на льодовому майданчику аж в Новояворівську. Частину тренувального процесу команди підтримує місто через Комплексну програму розвитку спорту для військовослужбовців, ветеранів та людей з інвалідністю. Львівська міська рада покриває витрати на оренду льодової арени, організовує доїзд учасників на тренування та забезпечує оплату роботи тренера. Однак, такі виїзні тренування в місяць обходиться місту в чималу суму. Це також створює труднощі й для самих ветеранів.

Щоб вирішити цю проблему, місто прийняло рішення побудувати перший у місті майданчик, на якому могли б тренуватися ветерани, а також і фігуристи, і хокеїсти міста, а ще — учні.

Хто фінансує проєкт?

Фінансування льодового майданчика складається з двох частин. У відсотковому співвідношенні 60% — це спонсор, 40% — це кошти міста.

Після консультації з офісом спорту Львівської міської ради ТОВ «Вельт Капітал» вже придбало ковзанку, що була у використанні в Чехії, але перебуває у відмінному стані. Також спонсор оплатив систему охолодження, борти та лідозаливальну машину — загалом це близько 250 тисяч доларів.

Натомість місто зі свого боку має профінансувати встановлення тимчасового накриття орієнтовною вартістю 12 мільйонів гривень. Ця конструкція переносна, тож у майбутньому її можна буде перемістити в інше місце. Вона міцна, придатна для використання впродовж 30 років і дає змогу підтримувати лід навіть улітку.

«Ми робимо це максимально бюджетно — без капітального будівництва, з використанням готових модульних рішень. Це практичний і реалістичний крок, який дозволить ветеранам і дітям тренуватись уже найближчим часом», — додає Антон Нікулін.

Майданчик — не арена

Льодовий майданчик матиме розміри 61 на 48 метрів. Споруду збудують з усіма безбар’єрнами елементами, тож вона буде доступна для людей на кріслах колісних.

Всередині майданчика будуть роздягальні та душові кабіни. Для цього встановлять 6 контейнерів модульного типу. Глядачам на трибуні буде комфортно перебувати: попри те, що на більшості льодових майданчиків температура є низькою, у цьому буде тепло.

Як обирали локацію?

Льодовий майданчик почали зводити цього тижня на базі школи № 84, що на вул. Зубрівській, 30, — і це рішення не випадкове. Згідно з реформою старшої школи, з 1 вересня 2027 року навчання у 10 – 12 класах відбуватиметься в окремих закладах — академічних ліцеях. Одним із них стане саме школа № 84, розташована у густонаселеному районі Сихова. Після реформи тут навчатимуться старшокласники з усього мікрорайону, тож навчальний заклад має особливу потребу в сучасній спортивній інфраструктурі.

Для кого цей майданчик?

Користуватися майданчиком зможуть ветерани, які займаються парахокеєм, учні школи № 84, а також позашкільні гуртки та клуби для дітей з хокею та фігурного катання.

Парахокеїсти тренуватимуться там щоденно. Зазвичай тренування триває 1.5 години. “Ми фактично відкриваємо нову еру для ветеранського спорту” — каже Антон Нікулін, керівник офісу спорту Львівської міської ради.

Окрім цього, уроки фізичної культури у школі будуть адаптовані під відповідні види спорту для занять на льодовому майданчику. Для дітей заняття фігурним катанням та хокеєм стане частиною навчального процесу.

Як повідомили у департаменті освіти та культури, у 2027 році, після запровадження реформи старшої школи, у ліцеї вчитиметься щонайменше 500 учнів (старшокласники та молодші класи, які довчовуватимуться у цій школі після реформи).

Мешканці району також зможуть приходити. Однак, усі деталі щодо розкладу та функціонування тренувального майданчика оприлюднять згодом.

Довідка

Назва льодового майданчика “Гаківка” має свій сенс. Гаківка — це розмовна назва гри у хокей. Слово «гаківка» походить від слова «гак» — крючок, вигнута частина. Хокейна ключка дійсно має вигнуту форму (гачок на кінці), тому так її і назвали.

Парахокей – це інклюзивний вид спорту, який дає можливість людям з інвалідністю займатися хокеєм на рівних умовах. Це один із найрозвиненіших видів параспорту у світі, що входить до програми Паралімпійських ігор та Чемпіонатів світу.

Зокрема, у серпні 2025 року, у Львові підписали тристоронній меморандум про співпрацю між Львівською міською радою, ІТ-компанією Intellias та Федерацією льодового парахокею України. Співпраця передбачає підтримку розвитку парахокею. Зокрема – сприяння діяльності команди “Незламні”.

Львівська міська рада, 16.10.2025]]> Fri, 17 Oct 2025 10:40:00 +0300 «Шторм» з Одеси здобув перемогу у першому матчі сезону у Вінниці

Розпочався новий сезон хокею. Вчора пройшов перший виїзний етап чемпіонату України з хокею у Вінниці. На льоду боролися команди київські «Крижинки» та одеські «Шторм». Загалом в чемпіонаті беруть участь 5 команд: з Вінниці, Кременчука, Одеси та дві з Києва. Сезон буде тривати до квітня 2026 року. i-vin.info відвідав матч та розповідає, як він пройшов.

У першому періоді старт розпочала команда «Шторм». Однак, уже на перерву команди пішли з рахунком 1:1.

Вболівати прийшли і діти, і ветерани спорту.

У другому таймі команда «Шторм» відірвалася на два очки від «Кріжинок». І вже на третій період команди вийшли на лід із рахунком 3:1.

Коли на табло світилось 4:1, «Крижинки» провели шайбу у ворота «Шторму». Так рахунок був уже 4:2.

Однак, гра закінчилася із рахунком 5:2 на користь команди «Шторм».

Директор ХК «Шторм-Одеса», яка грає за Вінницю в цьому сезоні, Георгій Лопатухін поділився, що сумнівів у перемозі в команди не було.

«Ми завжди налаштовуємося лише на перемогу. У спорті по іншому не можна. Якщо ти виходиш з програшом у голові, ти програєш і на полі. Тому настріій був тільки на перемогу і хлопці це зробили».

Наступна гра буде вже цієї неділі о 14:00. На льоду змагатимуться «Шторм-Одеса» та «Сокіл-Київ».

«Я впевнений, що ми привернемо увагу вінницької молоді нашою грою та драйвом. І ви побачите, що таке професійний хокей у своєму рідному місті», - поділився Герогій Лопатухін.

Ганна Бєлік (i-vin.info, 16.10.2025)]]> Fri, 17 Oct 2025 10:25:00 +0300 Судова шайба: Федерацію хокею України «заморозили» через підробку документів, а Грищева не зареєстрували президентом замість Мазура

10 жовтня Автозаводський районний суд Кременчука розглянув справу стосовно Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України», яку очолює кременчужанин, депутат Полтавської облради Сергій Мазур.
Як стало відомо з ухвали суду, поліція розслідує кримінальне провадження за ч.3 ст. 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів) стосовно Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» (ЄРДПОУ 14282640).

Згідно з даними, які оприлюднені в ухвалі, допитаний в якості свідка Сергій Мазур (на фото) повідомив: «що він являється президентом Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» (ЄДРПОУ 14282640) з 21 листопада 2024 року.

7 жовтня 2025 року під його головуванням проведено засідання Ради Федерації, де було зазначено, що до складу Ради Федерації входять 24 особи. На засіданні присутні четверо її членів, відповідно засідання Ради не має кворум, про що оформлено протокол № 6-09/25.

У цей час інші члени Ради Федерації, всупереч Статуту громадської організації та чинного законодавства України, без його відома, провели засідання Ради Федерації в режимі відеоконференції в додатку Zoom, про що складено нелегітимний протокол № 5/5 від 07 жовтня 2025 року. За даними «Кременчуцької газети» участь у них прийняло 14 осіб.

Під час онлайн засідання було призначено нового Віце-президента Федерації. За даними «Кременчуцької газети», це мешканець Дніпра — Федір Грищев.

Крім того, під час даного засідання, обрано головуючого на засіданні Ради Федерації та секретаря, яких уповноважено підписати протокол.

У цьому ж протоколі, сказано, що обрано нового президента Федерації, який не являється членом Ради Федерації. Це також став мешканець Дніпра — Федір Грищев і на зборах було припинено повноваження як президента — кременчужанина Сергія Мазура.

Крім того, членами Ради Федерації під час їх Zoom - конференції визначено пана Грищева особою, яка має право представляти Федерацію для здійснення реєстраційних дій.

Після того як члени Ради Федерації внесли недостовірні відомості до протоколу № 5/25 від 07 жовтня 2025 року, Грищев звернувся із даним протоколом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) для здійснення відповідних реєстраційних змін в управлінському складі Федерації, що свідчить про намагання змінити встановлене Статутом Федерації її підпорядкування та певну управлінську структуру з використанням завідомо підробленого зазначеного вище протоколу №5/25 від 07 жовтня 2025 року.

Але не тут то було. Згідно діючого статуту організації, Рада Федерації збирається офлайн, а не по Zoom-конференції та лише президент Федерації може відкривати засідання Ради і проводити засідання.

Це не врахували ті, хто проводив засідання онлайн, але це врахували у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції і не зареєстрували нововведення.

Тим часом Сергій Мазур подав заяву до поліції, а слідча своєю постановою від 09 жовтня 2025 року корпоративні права на Всеукраїнську громадську організацію «Федерація хокею України» (ЄРДПОУ 14282640) визнала речовим доказом у кримінальному провадженні.

Тож з метою збереження зазначеного речового доказу та унеможливлення його перетворення, втрати, тобто з метою попередження можливого незаконного внесення змін державним реєстратором щодо управлінської структури Федерації або можливої її ліквідації, припинення тощо, виникла необхідність у накладенні арешту на корпоративні права та статутні документи Всеукраїнської Громадської Організації «Федерація Хокею України» (ЄРДПОУ 14282640), діючої в редакції, станом на 09 жовтня 2025 року, оскільки іншим шляхом сторона обвинувачення не має можливості забезпечити схоронності речового доказу до вирішення питання про дослідження в ході досудового розслідування певних документів Федерації на предмет їх відповідності законодавству, в тому числі і тих, що є предметом злочину у даному кримінальному провадженні в рамках відповідних судових експертиз, зокрема почеркознавчої, слідча з відповідним клопотанням звернулася до суду.

Суддя, заслухавши справу, клопотання слідчого задовольнив частково і наклав арешт на корпоративні права та Статут Всеукраїнської Громадської Організації «Федерація Хокею України» (ЄРДПОУ 14282640), в діючій редакції станом на 09 жовтня 2025 року.

«Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, територіальним органам та посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати та/або скасовувати будь-які реєстраційні дії щодо Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» (ЄДРПОУ 14282640), в тому числі, але не виключно, заборонити вносити будь-які зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердження Статуту, та/або внесення змін до Статуту, внесення змін щодо керівника (особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені Федерації), про зміну органів управління, зміну місця знаходження організації та рішень, щодо ліквідації та/ або реорганізації.
Ухвала підлягає виконанню слідчим/прокурором у кримінальному провадженні №12025170500001931 від 09 жовтня 2025 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її підписання»,- сказано в ухвалі.

Також «Кременчуцькій газеті» стало відомо, що деякі члени Ради Федерації хочуть змінити статут аби всі питання роботи Федерації вирішувала Рада, а не Президент Федерації. До речі, до складу ради наразі входять навіть ті, хто до хокею не має ніякого професійного відношення.

І на останок. 21 листопада 2025 року у Кременчуці має відбутися офлайн засідання Генерального конгресу Федерації хокею України, де обговорюватимуть у тому числі і кадрові питання.

Нагадаємо, 22 вересня 2024 року у Кременчуці пройшов Генеральний конгрес Федерації хокею України, де обирали нового президента ФХУ, членів Ради ФХУ. Федерацію очолив депутат Полтавської обласної ради, колишній керівник хокейного клубу «Кременчук» Сергій Мазур.

Олег Булашев (Кременчуцька газета, 14.10.2025)]]> Wed, 15 Oct 2025 17:56:00 +0300 «Це схоже на рейдерське захоплення федерації хокею», — голова щорічного конгресу ФХУ про останні події в українському хокеї

19 вересня, 2025 року, о 12:00 на Столичному шосе відбувся щорічний Конгрес Федерації хокею України. Делегати Конгресу обрали Олега Юдіна Головою Конгресу ФХУ. Не обійшлось без скандалів - чинний президент ФХУ, Сергій Мазур, котрий згідно Статуту мав очолити зібрання, на конгрес не з’явився.

Мазур мав звітувати про фінансові та спортивні результати сезону 2024-2025, озвучити програму підготовки спортсменів до національних та міжнародних спортивних змагань у всіх вікових та гендерних категоріях. Делегати щорічного Конгресу ФХУ звіту Мазура не дочекались. Олег Юдін озвучив свій погляд на ситуацію.

Звідки прибули делегати і чому неможливо під час воєнного стану провести конгрес у режимі онлайн?

Делегати прибули з 20 регіонів України. Всього були присутні 39 із 62 делегатів. Щодо формату проведення, то це єдиний захід, який за Статутом ФХУ повинен відбуватися офлайн і вимагає особистої присутності делегатів від відокремлених підрозділів ФХУ.

Всі інші засідання, зокрема і Ради ФХУ, що згідно Статуту є вищим керівним органом ФХУ між конгресами, можуть проводитись у онлайн режимі. І ні Рада ФХУ, ні президент ФХУ, ні виконавчий комітет (офіс ФХУ) не мають права вимагати фізичної присутності делегатів. Бо йдеться про безпеку і оперативність у обговорені питань та прийнятті рішень.

Як обираються делегати на щорічний конгрес ФХУ?

За 60 календарних днів після призначення Радою ФХУ дати проведення Конгресу, офіс ФХУ, згідно протоколу рішення Ради ФХУ, на офіційну пошту ВП (відокремлених підрозділів) надсилає повідомлення щодо проведення загальних зборів у ВП ФХУ для обрання делегатів. Підрозділи, згідно з Реєстром своїх членів, призначають дату проведення загальних зборів.

Після цього від ВП, не пізніше ніж за 35 днів до проведення Конгресу, на офіційну пошту офісу ФХУ направляють скани протоколів, підписані Головою та Секретарем загальних зборів. Задача офісу тільки прийняти та зафіксувати наявність вчасно надісланих протоколів.

Офіс зобов’язаний не пізніше цього моменту надати порядок денний та місце проведення Конгресу. Так має бути згідно Статуту.

А в чому головна інтрига цьогорічного Конгресу?

Не повірите (усміхається) – діючий президент ФХУ Сергій Мазур не з’явився на Конгрес (!!!), тому делегати обрали мене, Головою Конгресу, як члена Ради ФХУ впродовж останніх 5 років.

Також стало відомо, що Мазур організував «альтернативний» Конгрес, запросивши невідомих хокейній спільноті людей в якості «делегатів». Попередньо, він намагався зареєструвати їх в Мінюсті, як керівників регіональних підрозділів ФХУ.

На кожному Конгресі, президент, як «слуга хокейного народу» повинен звітувати про результати своїх дій, керівництво та про плани подальшого розвитку українського хокею, особливо, під час війни. Адже держава виділяє великі кошти на підтримку та розвиток багатьох видів спорту, зокрема і хокею на льоду. Тож, як за це він не може чи не хоче відзвітувати?

Проігнорувавши участь у конгресі президент ФХУ поставив під питання участь у майбутніх національних та міжнародних змаганнях (ЧУ, ЧС) у всіх вікових та гендерних категоріях. Я впевнений, що це викликає велику занепокоєність щодо найближчого майбутнього нашого українського хокею, особливо дитячого.

Я знаю Сергія Мазура як гарного президента ХК «Кременчук», який створив команду та довів її до вершини національних кубків та регулярних чемпіонатів. Але йому довірили менеджмент національної федерації. Мова про весь український хокей – від діточок до професіональних команд. Тут не можна щось ламати через коліно, потрібно працювати з кожним ВП, школами, з усіма регіонами. Тож, як на мене, є дуже багато відкритих питань. Наприклад, я, як керівник ВП у Запорізькій області, хотів би бачити Мазура у нас в регіоні для вирішення нагальних проблем. Натомість, до мене дійшла інформація, що Мазур особистим розпорядженням намагається припинити мої повноваження як керівника відокремленого підрозділу - у регіоні «призначений» тимчасово виконуючий обов’язки, що є найгрубішим порушенням Статуту ФХУ.

Така сама ситуація існує у 14 регіонах. Як на мене, це дуже схоже на рейдерське захоплення Всеукраїнської Громадської організації ФХУ. Цією історією вже займаються юристи, Мін'юст, Мінмолодьспорт та НОК. Всьому свій час.

Але щодо мого регіону, то це прямий удар по запорізькому хокею, дитячим школам та жіночому хокею зокрема.

На конгресі, одним з пунктів порядку денного був звіт Комісії внутрішнього аудиту щодо діяльності ФХУ у 2024 році. Там все ж були отримані відповіді про фінансовий стан ФХУ?

Я про це вже казав раніше. З висновку аудиторів – ми так і не отримали балансові показники. Безпосередньо сам президент ФХУ Мазур С.В., зі слів головного бухгалтера Валентини Кобчук, заборонив надавати баланс для аудиту. До речі, і до професійних показників у комісії з внутрішнього аудиту було дуже багато питань..

Наскільки мені відомо, делегати конгресу затвердили нову редакцію Статуту ФХУ (2025)? Чи є в документі якісь істотні зміни?

Фактично, ця редакція (95%) вже голосувалась на Генеральному конгресі ФХУ у 2024 році, а її державну реєстрацію було покладено конгресом на уповноваженого президентом ФХУ Медвєдєва Романа.

Але рішення конгресу з якихось «причин» не було виконано і нова редакція залишилась новою. Тож на цьому конгресі ми знову винесли останню редакцію на голосування, затвердили і будемо реєструвати згідно діючого законодавства України. Скажу від себе, що ця редакція більш жорсткіше трактує рамки повноважень керуючих та виконавчих органів ФХУ.

Чого Ви очікуєте від найближчого майбутнього?

Перш за все – це припинення війни, відновлення українського хокею на всіх територіях країни, де ми маємо довгострокові хокейні традиції. Я дуже хочу, щоб у нас, нарешті закінчилися чвари і розпочався період конструктивного розвитку та співробітництва. Наша чоловіча команда на минулому ЧС була за крок до виходу у вищий дивізіон, тож, наші зусилля мають бути направлені на консолідацію та спільну працю у розвитку українського хокею.

Дар'я Бережна (Фокус, 24.09.2025)]]> Wed, 24 Sep 2025 10:28:00 +0300 У Федерації хокею України спробували зірвати засідання Ради, але воно відбулося

16 вересня у Кременчуці мало відбутися засідання Ради Федерації хокею України, яке, за рішенням президента Сергія Мазура, було призначене лише в офлайн-форматі. ФХУ повідомила, що засідання так і не відбулося.

В ФХУ вже працюють над змінами до Статуту на шляху до переформатування Федерації в Асоціацію зі значно ширшими повноваженнями представників регіонів.

За нашою інформацією більшість членів Ради наполягала на можливості провести засідання дистанційно, за допомогою відеозв’язку. Зокрема, 16 з 24 членів Ради звернулися з письмовим запитом до президента, наголошуючи, що в умовах воєнного стану онлайн-формат є єдиним реальним варіантом для повноцінної участі. Втім, цю пропозицію відкинули.

Своє рішення в ФХУ мотивували тим, що офіційним місцем реєстрації Федерації є саме місто Кременчуг. Що цікаво, про перенесення реєстрації ФХУ з Києва до Кременчука членів Ради ніхто не проінформував і про це вони дізналися вже постфактум. Ще цікавіше те, що офіс Федерації хокею України таки працює в столиці.

З власних джерел нам відомо, що Рада Федерації все ж зібралася 16 вересня, запросила на засідання Сергія Мазура, але результати її роботи поки залишаються невідомими. Все це свідчить про загострення внутрішньої боротьби за владу напередодні Щорічного Конгресу, запланованого на 19 вересня у Києві. Він відбудеться в Event Hall Koncha Zaspa Park і розпочнеться о 12:00

Євген Грищенко – член Ради Федерації хокею України:

Рішення керівника нашої громадської організації Сергія Мазура щодо проведення засідання офлайн у місті Кременчуці особисто для мене стало несподіванкою. Думаю, не тільки для мене. Адже Рада Федерації представлена хокейними функціонерами з різних куточків України і, зважаючи на теперішні ціни на паливо, або квитки, подібні збори в Кременчуці, м’яко кажучи, обійшлися би в копійочку. І це тільки фінансова сторона питання. Якщо казати виключно за себе, то кожний виїзд на особистому автомобілі з Херсону та повернення у місто - це небезпечна гра з російськими покидьками, які тероризують дронами будь-який цивільний транспорт. Ще одна причина мого звернення до офісу Федерації з приводу організації засідання в онлайн форматі, було те, що 19 вересня у місті Києві відбудеться Щорічний Конгрес. Тобто 16.09 ми працюємо в Кременчуці, а вже 19.09 у столиці. Повертатися додому, або винаймати житло – питання. В тому числі фінансове. Наскільки я знаю, подібних до мого звернення про можливість долучитися онлайн, надійшло на адресу офісу від більше ніж 15 членів Ради. Але всі отримали відмову на вимогу збиратися в Кременчуці. Дивує той факт, що за цю каденцію Рада вже тричі збиралася в змішаному форматі, з долученням бажаючих членів Ради, доповідачів, представників ЗМІ та громадськості до ZOOM-конференції. Попри всю проблематику та непорозуміння, засідання Ради все ж таки відбулося, у ньому прийняло участь 18 членів – всі актуальні питання були розглянуті, а необхідні рішення проголосовано та прийнято.

Додаткову напругу створюють і скандали в регіональних відділеннях – Відокремлених осередках. Зокрема, керівник одеського підрозділу Наталя Тютюнник заявила про незаконне усунення її з посади та внесення змін до Єдиного держреєстру без жодних пояснень. Вона офіційно звернулася зі скаргою до Ради ФХУ, вимагаючи поновлення на посаді.

Саме керівники відокремлених підрозділів, отримуючи від Федерації плани та календарі всеукраїнських змагань, звертаються з ними до місцевої влади з проханням про фінансування. Тепер, коли в багатьох регіональних осередках ФХУ вчинено спробу усунути керівників та за відсутності інформації про проведення чемпіонатів України, склалася наступна ситуація – немає ані розкладу змагань, ані коштів на участь у них дитячо-юнацьких команд з різних регіонів України.

Євген Грищенко – член Ради Федерації хокею України:

Ситуація, яка склалася з відокремленими підрозділами в областях, м’яко кажучи, не додала позитиву у підготовці до нового сезону, особливо в секторі дитячо-юнацького хокею, роботі ДЮСШ, академій, приватних гуртків тощо. Всі ми знаємо наскільки важливе фінансове планування будь-яких організацій, в тому числі спортивних, особливо тих, джерелом функціонування яких є місцеві бюджети. Безкінечні заявки, таблички, довідки, узгодження статей видатків, фінплани – вся ця бюрократія є невід’ємною частиною ведення господарської діяльності закладів для керівників, персоналу та тренерів. Надважливою складовою в цих питаннях є взаємодія між обласними осередками Федерації, очільниками навчально-спортивних закладів та представниками розпорядників коштів в галузі спорту. У мене вже є неприємна інформація по деяким областям, активним в плані дитячого хокею в минулих сезонах, в яких вже почалися проблеми з координацією у підготовці до цьогорічних змагань. В Одеській області заблоковані кошти, якими місцевий підрозділ Федерації фінансував оренду льодового майданчику для тренувань дітей. Сподіваюся, всі ці негаразди будуть вирішені оперативно, швидко та, найголовніше, у законний спосіб. Адже, якщо на містах справа дійде до судових спорів, нового хокейного дитячо-юнацького сезону ми можемо не дочекатися.

Тим часом Федерація досі не оприлюднила календар змагань та інформацію про чемпіонати України з хокею в усіх вікових категоріях, обмежуючись лише обіцянками зробити це «найближчим часом».

Олександр Сукманський (Xsport, 18.09.2025)]]> Fri, 19 Sep 2025 10:53:00 +0300 «Важкий період конфронтації»: в українському хокеї виникла криза, яка зриває старт сезону
Немає інформації ані про початок змагань професіональних клубів, яких у нас майже не залишилось, ані про дитячо-юнацькі першості, без яких неможливий розвиток та прогрес молодих хокеїстів – майбутнього наших збірних команд. Про те, що ж відбувається ми поговорили з головою спеціальної комісії ФХУ щодо нової редакції Статуту ФХУ Федором Грищевим.

- Федоре Івановичу, чому Федерація під головуванням Сергія Мазура досі не надала жодної офіційної інформації щодо старту всеукраїнських змагань перед новим сезоном? Чи все добре в українському хокеї?

- На це питання у мене відповіді немає. Якщо у Вас є можливість, ставити його треба в офісі Федерації, як варіант, Президенту або "виконавчому директору" Олександру Буткевичу. Скажу тільки, що комунікація не є, м’яко кажучи, сильною стороною їхньої системи управління, якою б вона не була. Може й тому, що поширення інформації – одна з основних функцій виконавчої дирекції та її керівника. А його, юридично, немає.

Рада ФХУ 16 вересня 2024 р. своїм рішенням звільнила (припинила повноваження) О. Буткевича, як Виконавчого директора ФХУ. Але, порушуючи статут ФХУ, президент Федерації це рішення ради не виконав до цього дня. Ось вам і варіант відповіді на ваше питання – функція не виконується тому, що виконавець її є нелегітимним, як результат, безвідповідальним.

На жаль, не тільки широкий хокейний загал, а й, що важливо, члени ради федерації, керівники Відокремлених підрозділів не можуть отримати своєчасну інформацію не тільки про хокейні змагання, а й з оперативних питань. В цій критичній ситуації, коли чемпіонати України опинились під загрозою зривів, члени ради федерації звернулися до Президента ФХУ з вимогою провести позачергове засідання ради федерації, внести в його Порядок денний та заслухати відповідальних осіб про нагальні питання щодо актуального стану організації чемпіонатів України, Всеукраїнських змагань і отримати на них конкретні, бажано, компетентні відповіді. Чекаємо, коли Президент Федерації призначить дату позачергового засідання Ради ФХУ, на якому, можливо, отримаємо відповіді на ваші питання, про що вас проінформуємо.

А в українському хокеї все в порядку. Буде (посміхається – ред.).

- Яка реальна ситуація з календарем чемпіонатів і турнірів? Чи можна очікувати, що найближчим часом клуби, тренери та гравці отримають чіткий план проведення змагань?

- Усі чекають. В попередні, теж важкі роки, регламенти змагань та учасники були відомі десь до початку осені. Але на даний час такої інформації немає. Вважаємо, що в найближчий час команди повинні отримати необхідні документи з організації проведення усіх українських хокейних змагань: чоловічих, жіночих, юнацько-юніорських та дитячих. Ще й, бажано, аматорських.

На сьогодні ситуацію назвемо невизначеною, відповідно, критичною. У цієї проблеми, штучно створеної некомпетентністю виконавців, є прізвища та посади. У варіанті негативних наслідків вони будуть названі.

- Ходять розмови, що новий президент федерації прагне посилити свою владу, заручившись підтримкою голів Відокремлених підрозділів. Наскільки це відповідає дійсності?

- Кожен президент прагне формувати свою команду з метою реалізації проектів програми, з якою він був обраний – це його задача та право. Така вже політична справа, яка потребує певної майстерності (посміхається). А управління, як її важливий невід’ємний елемент, для досягнення запланованих результатів вимагає концентрації наявних ресурсів та, певною мірою, централізації керування ними. Така комбінація є складною та суто персональною, кожна особа-керівник – окрема персона, зі своєю індивідуальними особливостями (часто, примхами), двох однакових немає.

Не є винятком й управління нашою федерацією. Ми свідомо обрали Сергія Володимировича Мазура президентом ФХУ. Відбулось це в критичній для федерації ситуації, він погодився очолити важливий процес відбудови, ми стали членами його команди. Але, в певний момент, як кажуть, щось пішло не так. Я багато міркую, аналізуючи проблему, але не можу знайти відповідь на питання, з якою метою президент ФХУ намагається монополізувати владу? Причому робить це порушуючи статут ФХУ. Раз-по-раз.

От і в ситуації зі зміною керівників відокремлених підрозділів… Зрозуміло, йому потрібна регіональна підтримка. Щоб забезпечити її є певні засоби комунікацій, переговори. З моєї точки зору, почати можна було б з поїздки по регіонам, з представлення членам федерації, очільникам обласних та місцевих органів влади – багато чого можна було зробити. Але – ні. Колись був такий термін – "волюнтаризм", розкритикований. Вважалось, забутий, а виявилося, таки став потрібен.

Замість налагодження в громадській організації взаємоповажних стосунків маємо непоодинокі порушення Статуту, дії за його межами. Їх можна кваліфікувати, як рейдерські. Так, несподівано для хокейного загалу, для членів ради федерації в 14 областях України проведена зміна керівників відокремлених підрозділів. Призначені "т.в.о.", особи, які не мають (за винятком одного) відношення до хокею, змінили ефективних активних керівників, які не один рік результативно працюють для розвитку українського хокею. Державна реєстрація таких змін поведена конспіративно, з порушенням статуту ФХУ. Зазначимо – черговим!

Рада федерації, виключним повноваженням якої є призначення та звільнення обласних керівників відокремлених підрозділів, була рейдерським засобом відсторонена від виконання своїх статутних обов’язків та стала заручником незаконної свавільної операції. Хто саме провів її стане предметом розгляду у найближчий час, але зрозуміло, що президент ФХУ взяв у цьому участь.

Таке становище є неприпустимим, таким чином свою владу не посилюють. Для цього є інші засоби, правові, статутні та послідовно виправдані.

- Що відбувається з радою федерації? Чи функціонує вона, чи фактично відсторонена від управління?

- З критичної ситуації минулого року ми зробили висновки. Наразі раду ФХУ не так легко відсторонити від управління, як би хто не намагався. Зрозуміло, що її працездатність та ефективність залежить від налаштування членів ради досягати необхідних для Федерації своєчасних результатів та бажання плідно взаємодіяти в команді однодумців. Рада ФХУ функціонує.

Основна частина членів ради – знані і відповідальні хокейні авторитети, справу свою люблять та прикладають достатньо зусиль, щоб хокей в Україні не був занедбаний. Хоч наші вороги роблять свою чорну справу, руйнують інфраструктуру та намагаються демонтувати організаційну структуру, Перемога буде за здоровими енергійними силами справжніх патріотів України та українського хокею!

- Коли відбудеться конгрес федерації чи будь-які загальні збори представників, на яких можна буде публічно обговорити майбутнє хокею та ключові зміни в статуті?

- Згідно діючого статуту ми повинні не пізніше грудня цього року провести щорічний конгрес. Для цього є відповідна процедура його скликання. Практично, усі зумовлені статутом рішення прийняті відповідно графіку: Рада ФХУ визначила дату та місце проведення – 19 вересня у місті Київ, відокремлені підрозділи на своїх загальних зборах обрали делегатів (по два від регіону), про що надіслали в офіс ФХУ протоколи. Є проект порядку денного, де заплановано обговорення та затвердження нової редакції Статуту Федерації.

Але, на жаль, і проблеми є. Офіс ФХУ не виконує свою частину обов'язків і, не сказати, що саботує, але гальмує статутний процес. Ми бачимо реальну спробу зриву щорічного конгресу, для чого обрано технологію незаконного та позастатутного невизнання делегатів, обраних загальними зборами членів федерації, зареєстрованих відокремленими підрозділами, про що надані протоколи в офіс ФХУ.

Можливо замість цього виконкомом, сумнівну легітимність якого ми з вами вже обговорили, як варіант, можуть бути зареєстровані "нові", фактично, фейкові члени ФХУ, яких "видадуть" за делегатів конгресу. Це приведе до визнання його незаконним і федерація ризикує бути втягнутою в довгий та важкий період конфронтації. Ми вже це проходили. Ситуація, м’яко кажучи, неприємна, а, фактично, неприпустима. Розвитку хокею вона точно не сприяє.

Неприємно, та їхні дії не є вирішальними. конгрес відбудеться у встановленому законодавством та статутом порядку. Делегати знають, що робити, документи, включаючи нову редакцію статуту ФХУ, майже готові. Тому публічне їхнє обговорення, а, головне, своєчасні необхідні рішення – все відбудеться. Ми намагаємось зберегти процес в статутному руслі, не допустити незаконних протиправних дій, забезпечити нормальний стан ефективної діяльності Федерації хокею України.

Майбутнє хокею в Україні буде складним, але світлим та цікавим.

- Які саме зміни готуються до статуту?

- Федерація зараз проходить вже другий етап формулювання статуту ФХУ у новій редакції. Перший етап закінчився затвердженням її на генеральному конгресі у вересні 2024 року. Тоді представнику ФХУ Роману Мєдвєдєву було доручено зареєструвати нову редакцію відповідно діючого законодавства України, але з невідомих причин цього зроблено не було.

З міркувань формування ефективнішої та раціональнішої структури управлінських функцій виникла потреба внести в нову редакцію статуту ФХУ елементи системи стримувань та противаг, які б збалансували повноваження та відповідальність президента і ради ФХУ, зробили б більш діючою роль Відокремлених підрозділів. Крім того, за час, що минув, змінились деякі норми чинного законодавства щодо громадських організацій і це вимагає від федерації привести свій статут у відповідність до них, актуалізувати статті та пункти згідно цих змін.

Наприклад, на початку 2024 р. федерація отримала відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі змін до статуту в частині, по-перше, не легітимності виконкому ФХУ, оскільки діючий статут передбачає два виконавчі органи, а це суперечить нормам законодавства. Так ще й, по-друге, в частині визначення порядку обрання виконкому, пункт діючого статуту про призначення його членів президентом ФХУ був незаконним, оскільки, відповідно до приписів чинного законодавства, створення виконавчого органу належить до повноважень конгресу ФХУ. Це важлива, але не єдина проблема.

Вирішуючи існуючі проблеми, ліквідуючи накоплені недоліки, обрана радою ФХУ спеціальна комісія зробила все необхідне, щоб нова редакція максимально відповідала сучасним вимогам. Основними принципами змін були демократичність, прозорість діяльності, ефективність механізмів прийняття рішень та персональна відповідальність за їхні наслідки. Для цього були залучені компетентні юристи, свої пропозиції та зауваження подавали всі зацікавлені особи, члени ради ФХУ та керівники відокремлених підрозділів, ми запрошували на відкриті засідання спеціальної комісії і президента ФХУ, і почесного президента – усіх, кто був вмотивований до прогресивних змін. Тепер проект нової редакції буде запропонований для затвердження делегатам Щорічного Конгресу 19 вересня 2025 року. Сподіваємось, що цю редакцію чекає краща доля. Ми свої помилки врахували.

- Чи не вбачаєте Ви ризику, що процес трансформування федерації в асоціацію може перетворитися на формальність і використати його можуть для концентрації влади в одних руках?

- Життя, взагалі, а з ним, і форми функціонування нашої федерації, не стоїть на місці. Відбуваються події, які змушують суспільство, а разом з ним і громадські організації, постійно трансформуватись та модифікуватись, відповідати викликам часу і змінам у правовому полі України. Це питання раціональності та ефективності. Наша задача – розвиток хокею в Україні. І навіть у надскладній ситуації війни ми намагаємось робити свою справу.

Справді, є така, поки що не дуже зріла, ідея обрати можливо сучаснішу та ефективнішу форму діяльності громадського об’єднання, в Україні, наприклад, так працює футбольна асоціація. Але усі зміни треба робити поступово, еволюційно. Ми другий рік не можемо змінити статут ФХУ, привести його у відповідність до чинного законодавства, реалізувати принципи, про які ми з вами поговорили. А процес трансформації в асоціацію складніший, треба цю форму осмислити, проаналізувати вірогідні переваги, провести широке, з залученням членів федерації у відокремлених підрозділах, обговорення нових перспектив – попереду технологічно складна робота і її треба буде зробити.

- Які гарантії, що регіональні відокремлені підрозділи справді стануть рівноправними колективними членами, а не лише формально матимуть такий статус?

- Ми ж з Вами знаємо, хто дає стовідсоткові гарантії? (посміхається) Є такий вислів, що державні інститути – зліпок суспільства. Теж саме можна сказати і про громадські організації. Проблема є і вона в активності громадськості та громадян, не важливо в якій сфері вони будують стосунки. З моєї точки зору, громадянське суспільство в Україні ще не досягло того рівня розвитку та ефективності, щоб вважатися розвиненим. Якісь паростки є, окремі елементи якось формуються, в критичні періоди якось пульсує, але все це "якось" – системи немає, на жаль.

Це ж стосується і федерації. Відокремлені підрозділи тоді насправді стануть активними учасниками процесу розбудови хокейної інфраструктури, коли кожен член Федерації буде сприймати цю колективну справу, як свою особисту.

Було б несправедливо ігнорувати важку працю хокеїстів, їхніх родин, тренерів, багатьох хокейних спеціалістів, ентузіастів нашого виду спорту, всіх, хто тим чи іншим способом допомагає його розвитку – таких людей є багато. Але замало, щоб зробити прорив. Для цього потрібні ресурси, у цій справі має бути потужний потенціал. І, в першу чергу, активні и вмотивовані люди, об’єднані в регіонах Відокремленим підрозділами. Тоді й справа піде динамічніше. Як кажуть українські воїни десантники? "Ніхто, крім нас" – ось коли це стане реальним гаслом хокеїстів і всіх причетних, тоді все й буде. І статус, і досягнення, і натхнення. І все буде хОКей!

Спорт Oboz, 15.09.2025]]> Tue, 16 Sep 2025 16:12:00 +0300 Атака по Києву: росіяни розтрощили відому льодову арену «Сокола»

У ніч на 7 вересня Київ знову опинився під прицілом російських атак. Окрім житлових будинків, постраждала й спортивна інфраструктура. Вибуховою хвилею було пошкоджено льодову арену «АТЕК» у Святошинському районі столиці, яка є домашнім майданчиком для хокейного клубу «Сокіл».

Пошкодження та наслідки

Унаслідок вибухів у будівлі вибило вікна та пошкодило фасад. Жертв немає, однак тренування «Сокола» довелося скасувати.

У клубі повідомили, що вже розпочали відновлювальні роботи.

«Ми докладаємо максимум зусиль, щоб якнайшвидше повернути команду й дітей на лід. Для нас важливо не тільки відновити арену, а й показати, що спорт у Києві житиме попри обстріли», — зазначили у заяві хокейного клубу «Сокіл».

Команда також висловила співчуття родинам киян, які постраждали від нічної атаки, і закликала до єдності.

Історія арени «АТЕК»

Спортивний комплекс «АТЕК» відкрили у 1985 році на базі заводу «Червоний екскаватор». У той час арена стала однією з небагатьох сучасних льодових споруд у столиці. Вона одразу отримала репутацію майданчика з якісним льодом, де могли тренуватися як професіонали, так і любителі.

Арена має трибуни на 530 глядачів, стандартне хокейне поле розміром 30 на 60 метрів і вважається зручною для проведення матчів різного рівня. Протягом десятиліть тут відбувалися ігри чемпіонатів України з хокею, виступали фігуристи, проводилися змагання юнацьких команд.

Цікаві факти

У 2012 році арена зібрала понад тисячу глядачів на фіналі чемпіонату України між «Компаньйон-Нафтогазом» і «Соколом». Це стало рекордом відвідуваності.

У 2014 році ще один аншлаг зібрав матч «Компаньйон-Нафтогаз» — «Білий Барс».

Після тривалого простою у 2019–2020 роках арену відновили, і вона знову стала центром київського хокею.

На базі «АТЕКу» працює дитячо-юнацька школа «Сокіл», де свої перші кроки робили багато молодих хокеїстів.

Крім хокею, комплекс використовують для фігурного катання, занять бойовими мистецтвами та навіть танцювальних тренувань.

У вільний від тренувань час арена відкрита для всіх охочих — тут проходять сеанси публічного катання з прокатом ковзанів.

Значення для спортивного життя Києва

«АТЕК» став невід’ємною частиною спортивного життя столиці. Тут виросло кілька поколінь хокеїстів, які представляли Україну на міжнародній арені. Для місцевих мешканців комплекс був не лише майданчиком для спорту, а й простором для дозвілля.

«Льодова арена «АТЕК» збудована у 1985 році. Трибуни вміщують 530 глядачів. Станом на 2021 рік тут тренуються хокеїсти, фігуристи та аматорські команди. Арена має лід найкращої якості серед ковзанок Києва», — йдеться у довідці з відкритих джерел.

Перспективи відновлення

Попри пошкодження, клуб «Сокіл» не планує переносити підготовку до сезону в інші міста надовго. За словами представників клубу, головне завдання — максимально швидко відновити арену і повернути спортсменів та дітей до тренувань.

Водночас ситуація з ареною «АТЕК» ще раз засвідчує, що російські удари б’ють не лише по житлових кварталах, а й по культурних та спортивних об’єктах, які мають важливе значення для громади.

Катерина Охотник (44.ua, 07.09.2025)]]> Mon, 08 Sep 2025 18:16:00 +0300 Дронова атака на Одесу: пошкоджено Палац спорту, у місті виникли пожежі

Внаслідок дронової атаки на Одесу постраждав Палац спорту.

Вікна вибиті в будівлі та в сусідньому житловому будинку, повідомляє кореспондент «Думської».

За інформацією Одеської обласної військової адміністрації, попри активну роботу ППО, ворог пошкодив об’єкти цивільної інфраструктури та житлову забудову.

У місті виникло кілька пожеж, зокрема у багатоповерхівках.

«О 4 ранку в палаці заливали лід. Троє співробітників перебували в будівлі та дивом не постраждали. Три «шахеда» тут впало: один потрапив у будинок, один — біля палацу, один прямо в льодозаливочну резервну машину, яких залишилося дві. Все буде відновлено в найкоротші терміни», — повідомив «Думській» директор спортивно-концертного комплексу «Одеський Палац спорту» Євген Філонов.

Нагадаємо, що це вже не перший випадок пошкодження Палацу спорту. В результаті прильоту двох балістичних ракет в Одесі 25 березня минулого року в будівлі частково обвалилася стеля і було зруйновано понад 1200 квадратних метрів скління.

Думська, 07.09.2025

Відео по темі:
]]> Mon, 08 Sep 2025 18:05:00 +0300 Хокейний клуб «Шторм» звинуватив керівництво одеського Палацу спорту в неприйнятних умовах і їде тренуватися в інше місто

Одеський хокейний клуб «Шторм» припиняє тренування на льодовій арені одеського Палацу спорту і переїжджає в інший регіон.

Як повідомляє керівництво клубу в офіційній заяві, серед причин: розморожена льодова арена і «неприйнятні» умови перебування команди.

«Проблеми, пов'язані з технічною складовою арени, на жаль, залишаються невирішеними, — зазначають хокеїсти в заяві. — Команда досі не розпочала підготовку до чемпіонату України».

Керівництво клубу запевнило вболівальників, що остаточне місце тренувань і участі в змаганнях буде оголошено додатково.

У свою чергу директор Палацу спорту Євген Філонов у коментарі «Думській» зазначив, що арена буде залита строго в строк, наприкінці вересня.

«Клуб «Шторм» не писав ні листів, ні заяв на цей сезон, — розповів Філонов. — Це приватний клуб і вони самі вирішують, де їм тренуватися. Наші умови не змінювалися вже три роки. Ми є найдешевшою ареною в Україні — 3800 гривень на годину. Наступний крок — 6 тисяч гривень на годину в Богуславі. Щороку льодова арена заливається в один і той же час, до 20 вересня. Ми були впевнені, що «Шторм» буде грати у нас, досі в розкладі за ними зарезервовано час з 10:00 до 12:00 щодня. Ми відремонтували їм роздягальні і готувалися до сезону».

Директор Палацу спорту висловив надію на повернення клубу в місто в майбутньому і підкреслив, що в кінці вересня в Одесі пройде Кубок України з хокею, арену також заявили на проведення Чемпіонату України.

«Чому було прийнято таке рішення керівництвом команди, я відповісти не можу, — запевнив Філонов. — Можу сказати одне, великий хокей в Одесі відродився два роки тому і точно не закінчиться в цьому році».

Думська, 04.09.2025]]> Fri, 05 Sep 2025 10:21:00 +0300 К. Сімчук: Проблеми українського хокею не змінюються з 1990-х, але вірю, що збірна незабаром буде в еліті

Костянтин Сімчук – знакова особистість для українського хокею. Протягом кар'єри він регулярно грав за збірну України, виступав у різних лігах світу. Наразі він розвиває хокей у ДЮСШ Сокіл.

"Чемпіон" вирішив розпитати в колишнього гравця національної команди і про кар'єру, і про розвиток хокею в Україні, і про перспективи нинішнього покоління збірної.
Хокей замість футболу, зарплати в 1990-ті, виступ на Олімпіаді

– Почнімо з самого початку. Як ви прийшли в хокей?

– У першому класі я пішов на футбол, займався на базі Динамо на Нивках. Але було незручно добиратися, тренування починалися відразу після школи, а батьки не мали змоги мене возити.

У моєму класі багато хлопців займалися хокеєм, тож я прилаштувався до них. Так усе і почалося.

– Ви одразу стали воротарем? Чи спершу хотіли грати нападником чи захисником?

– Прийшов у секцію я на рік пізніше за однокласників. Це дуже відчувалося: вони вже виконували вправи, їздили на змагання, а я тільки вчився кататися.

Якось один хлопець випадково влучив мені шайбою в груди. Було так боляче, що навіть дихати не міг, плакати хотілося, але стримався. Тренер Віктор Васильович Чібарєв під’їхав і сказав: "О, ти можеш тримати удар. Давай станеш у ворота?". Я подумав: а чому б і ні? Все одно хлопці вже були значно попереду в уміннях. Думаю, ну побуду другим воротарем.

– Футболісти та баскетболісти згадують, що на початку 1990-х зарплати були мізерними – іноді навіть платили продуктами чи технікою. А як було в хокеї?

– Якщо говорити про самий початок 1990-х, то зарплата становила 100–200 доларів, максимум – 300. Коли я у 1995-1996 роках поїхав у США, то там уже можна було заробити 800–1000 доларів, іноді більше, але це була рідкість.

– Чотири роки ви провели в США. Як виник такий варіант і як минув цей період?

– Чесно кажучи, у мене все з місця в кар’єр вийшло. На той час, коли я їхав, у мене не було ніяких пропозицій. Мене запросив туди, є такий агент для всіх українців, Влад Шашковський. Він тоді багатьох українців прилаштував у Північну Америку.

Я йому тоді зателефонував, спитав, чи зможе він мені допомогти. Він сказав, що мене пам’ятають ще з часів молодіжної збірної СРСР. Запевнив, що зможе знайти мені контракт.

Він тоді робив у Калгарі кемпи для хокеїстів, з якими співпрацює. Туди прийшов генеральний менеджер Калгарі Флеймз, прийшов скаут Торонто Маларчук. Можливо пам’ятаєте такого воротаря Клінта Маларчука, якому ковзаном порізало горло і він ледь не помер, скаутом був його брат. Я вже не пам’ятаю його ім’я (Гарт Маларчук – прим.), але він тоді був першим скаутом у Торонто.

Він дійсно поговорив із братом, той подивився на мене, і вони дали мені контракт. Скажімо так, я в перший рік потрапив у дуже хорошу команду, дуже непогану лігу, відіграв багато матчів. Для воротаря – це найголовніше, щоб ти грав. А якщо це ще й фарм-клуб НХЛ – це взагалі чудово.

Були і не дуже приємні моменти, але загалом вважаю, що ці 4 роки гри в Америці, де я грав номером один, пішли на користь. Це найголовніше для воротаря.

– Ви тренувалися і в СРСР, і в Україні, а потім – у Північній Америці. Відчувалася різниця у підходах?

– Так, дуже. У ті роки там уже почали робити акцент на стилі гри "баттерфляй" – більше на колінах. А я грав у гібридному стилі: і на ногах, і на колінах. Такий собі олд-скул.

1990-ті – це перехідний період для воротарів. У майнер-лігах та трішки слабших лігах там не треба, щоб у тебе був якийсь стиль гри. Головне – лови шайби (посміхається – прим.). Взагалі неважливо, який стиль у тебе, головне, лови шайби надійно.

У США та Канаді дуже сильно розбираються в хокеї. Було багато канадських тренерів. Зараз й американські підтягнулися, але значна більшість була саме з Канади. Вони дуже розбираються в хокеї і з ними завжди було цікаво спілкуватися, тренуватися під їхнім керівництвом.

За ті роки я побував на двох НХЛ-кемпах: у Фінікс Койотіс і Нешвілл Предаторз. Нешвілл тоді тільки заходив у НХЛ. Тоді я зрозумів, що тренери воротарів віддають перевагу саме "баттерфляю". З іншими воротарями було важко конкурувати, адже вони відповідали цій новій моделі гри.

– У 2002 році збірна України вперше відібралася на Олімпійські ігри. За кілька місяців до Ігор сталося 11 вересня. Напевно, були серйозні заходи безпеки на турнірі, в готелях. Чи були якісь проблеми під час Олімпіади і які спогади маєте?

– Ні, проблем не було. Ми жили не в готелі, а в Олімпійському селищі, яке облаштували на базі університетського кампусу.

Територія була закритою, кордони, потрійний забор. Коли тебе привозили туди автобусом, то треба було пройти чи два чи три кордони – тебе перевіряли. Це запам’яталося. А загалом все було дуже круто.

Найбільше вражала кухня з усього світу. Можна було спробувати все, що завгодно – суші, Макдональдс, різні види м’яса, риби. Хтось щось бачив, хтось щось – ні. Для нас, людей з колишнього СРСР, це було щось нове.

Цікаво було зустріти й старих знайомих – гравців, з якими колись виступав у юнацькій збірній СРСР: Буре, Гончара та інших. Було приємно поспілкуватися.

Запам’яталося й відкриття. Ми стояли на морозі в мінус двадцять, ще й була затримка на дві-три години. Але нам видали спеціальні пакети з гелієм для рук і ніг, які гріли. Це допомогло витримати холод.

– Мінімальна поразка від білорусів, перемоги над швейцарцями та французами, а потім програш Латвії 2:9. В одному з інтерв’ю ви згадували, що команда перед матчем із Латвією трохи розслабилася – ходили магазинами, містом. Чи вплинуло це на результат? І, можливо, після гри самі латвійці підходили й дивувалися: "Хлопці, як так, ви ж так добре грали, а з нами провалилися"?

– Ні, з латвійцями ми не розмовляли. Але справді матч із Латвією залишив неприємний післясмак. Це, скажімо так, був прояв непрофесіоналізму. Ми трохи втратили концентрацію за день до гри.

Може, хтось зі мною не погодиться, але, на мою думку, це була проблема всієї нашої хокейної системи. Латвійці виявилися більш професійними. І мова не тільки про ту конкретну гру. Подивіться: минуло вже стільки років, і де зараз наша збірна, а де збірна Латвії?

У них хокей завжди був спортом №1. Йому приділяли увагу, як і баскетболу. Сьогодні багато латвійських гравців виступають у НХЛ, національна команда стабільно грає в елітному дивізіоні, молодіжка також показує гарні результати.

Для нас ті Олімпійські ігри були останньою блискавкою українського хокею. Потрібно було будувати систему: готувати зміну, підходити до справи організовано. А в нас склад команди не змінювався по 5-7 років. Ми навіть самі себе називали бандою.

Мала б підростати хоча б точкова зміна, але цього не було. Бо з початку 1990-х система просто не працювала. Можна навіть сказати, її не було.

Гра проти США. 80 тисяч дойчмарок. Реакція ексодноклубників з Росії на початок війни

– Кар'єра тривала чимало років. Яка нагорода або матч запам'яталася вам найбільше?

– Два роки я був основним воротарем молодіжної збірної СРСР. Також добре пам’ятаю матчі чемпіонатів світу у складі збірної України.

Було й золото в складі молодіжної збірної України, щоправда в дивізіоні B. У США мої команди доходили до фіналу плейоф, але там ми програвали.

Не можу виділити якусь одну гру. Напевно, якась одна з чемпіонів світу, проти Канади, або коли ми зіграли 1:1 з США. Це запам’яталося.

У тому матчі Костянтин Сімчук відбив 38 ударів із 39. Американці могли забивати булліт за хвилину до кінця гри. Але Зак Парізе не реалізував його – український голкіпер виграв дуель.

– Ви розповідали, що у 2001 році мали пропозицію з Німеччини – 80 тисяч дойчмарок. Але з Росії надійшла пропозиція вдвічі більша. А чи були варіанти зі Швеції чи Фінляндії?

– Ні, зі Швеції, Фінляндії чи Чехії пропозицій не було. Треба розуміти, що всі тоді їхали до Росії, адже там почали пропонувати такі контракти, яких не було ні в Європі, ні в майнер-лігах Північної Америки. Всі прагнули заробити за кар’єру.

Я вже їхав до Німеччини, але отримав від російського клубу удвічі вигіднішу пропозицію.

– З 2001 до 2009 року ви грали в російській Суперлізі/КХЛ. Зрозуміло, що за такий час дружба заводиться. Чи телефонували ви або вам ті, з ким ви грали в Росії?

– Я сам нікому не дзвонив, але деякі хлопці телефонували мені. Особливо з Уфи багато хлопців телефонували мені. Сам не знаю, чому так.

Ще один гравець дзвонив, не хочу називати його ім’я. Він сам із Казахстану. Казав: "Ти не хвилюйся, все буде добре". Але він сам не до кінця розумів, що відбувається.

– У Соколі до війни було багато російських гравців. Як вони поводилися після початку повномасштабного вторгнення?

– Ми їх вивозили. Я особисто вивозив їх на своїй машині через блокпости. На початок великої війни в нас було 14 росіян.

Усі боялися – і ми, і вони. Вони сиділи по квартирах або в бомбосховищах, ми привозили їм їжу. А потім через два тижні потихеньку почали їх вивозити. Я пам’ятаю, як їхав по Проспекту Перемоги, а там тоді було влучення якоїсь ракети. У мене в машині чотири росіянина і купа блок-постів. І в усіх питали за ці паспорти. Я теж переживав, бо могли і мене спитати: "Слухай, а ти хто такий і кого ти взагалі везеш?".

Але вдалося їх вивезти. Хтось виїхав потягом, хтось машиною. Один наш захисник разом із дружиною поїхав до Німеччини й попросив політичний притулок. Інший – до Румунії.

Чесно кажучи, зараз не знаю, де вони. Дехто залишив речі в Києві – лежать у мене в гаражі. Але вони не пишуть, тому й не знаю, хто де опинився.

Збірна України. Дитячий хокей. Розвиток парахокею

– Збірна України зупинилася за крок від виходу в еліту, але знову Японія, яка останніми роками в офіційних матчах постійно обігрує "синьо-жовтих". Як вам такий результат, очікували щось подібне чи були більш стриманими?

– Я не вірив, що зможемо показати такий результат. Не думав, що перед останнім туром збірна буде претендувати на вихід до групи А. Для мене це було круто, що ми граємо на такому рівні. Я ще й коментував ту гру.

Вірю, що протягом одного-двох років ми все ж вийдемо в еліту. У нас і молодіжні збірні грають добре. Українські хокеїсти виступають у США, Канаді, Європі – і конкурують на рівних із провідними ланками команд із топ-7 хокейних країн світу.

Через війну багато молодих хлопців виїхали за кордон. Головне, щоб вони там закріпилися, отримували ігровий час і прогресували. Це піде на користь і збірній. Тому вірю, що будуть успіхи.

– Через війну багато батьків вивозять дітей. Ця тенденція продовжується чи відтік вихованців трохи призупинився?

- Ну дивіться, якщо є можливість грати в Європі чи Канаді - то треба їхати та грати.

Йде війна, є складнощі, але наша задача як хокейної школи - залучати якомога більше дітей. Наприклад, Сокіл це дуже непогано робить. У нас повні групи, у нас переповнений набір, багато діток, які хочуть грати в хокей.

У Соколі набрані всі ланки. У першій команді, у молодіжній, 2010-й рік народження, 2011-й, 2012-й, 2013-й, 2014-й. І по всій Україні лише Сокіл має групи 2012-го та 2014 року народження.

Є й 2015-й, 2016-й. Минулого року завершився набір у 2017-й рік народження. Зараз набираємо по 2018-му. У кожній групі по 25-30 дітей. У деяких ще більше. Багато хто хоче займатися.

На жаль, залишилася проблема, яка була ще з 1990-х років, - не вистачає льоду. Багато дітей і фігурним катанням займаються. На спорткомплексі АТЕК на Чистяківській 20 ми прийняли до себе фігуристів - і туди теж набір йде, діти йдуть. А додаткових майданчиків з льодом немає.

Слава Богу, школа працює. Дітки займаються. І коли приходить час: грати тут чи їхати в Європу, то вони тоді вже самі чи з батьками вирішують.

Молодіжка Соколу минулого року стала чемпіоном України. Зараз п'ять-шість 16-17-річних хлопців перейшли до першої команди. Ми дуже задоволені.

– У вас на Фейсбуці ви розмістили відео з тренування, і один ваш знайомий написав, що через туман складно займатися. Ви відмовили: "Ну якщо ти профінансуєш 3 млн, то ми виправимо". Про що саме йшлося?

– Дивіться, у нас комунальна школа. Місто надає все необхідне для гри в хокей. Місто оплачує оренду льоду, але просто цього льоду не вистачає, форму закупає.

Той коментар, про який ви згадали. Там питання в тому, що вже багато років на "АТЕКу" немає витяжки-осушувача. На сьогоднішній день вона коштує десь плюс-мінус 3 млн гривень.

Зараз ми займаємося розвитком парахокею. Нас відвідала директорка Юлія Хан, казала, щоб ми виходили на тендер і керівництво КМДА закупить нам цю витяжку, щоб не було цього туману постійного. Бо і лід поганий від цього туману, і дихати складно. Тому нам обіцяли, що невдовзі все буде окей, нам куплять її і поставлять.

– Нещодавно в Києві пройшов турнір зі следж-хокею. Як вдалося організувати цей турнір, де вдалося взяти спеціальне екіпірування?

– Почалося все з того, що два роки тому було зареєстровано Федерацію парахокею України. Федерація і наша школа знайшла спонсорів і закупили все обладнання: Наприклад, сані в Норвегії купили по 400 євро. Хтось зі спонсорів допомагав, багато купив і президент Федерації Дмитро Смулянський.

І ми почали збирати хлопців. У нас є такий амбасадор спортсмен-ветеран Віктор Дикий. Він і в баскетбол грає, і на лижах. До війни грав трішки в хокей як аматор. Йому дуже зайшло, йому подобається, він зараз і капітан команди.

Потім почали потихеньку збирати ще хлопців. Я їздив по реабілітаційних центрах. Деякі до нас їздять з Ірпеня, хтось із Бучі. Нам допомагає реабілітаційний центр, який там знаходиться, де хлопці лікуються.

Ось так у нас постійно 10-15 чоловік тренується. Сані у нас є, форму закупляємо. Нам допомагає департамент молоді і спорту, директорка Юлія Хан. Ось так потихеньку і все працює.

– Уявіть, що потрібно зібрати символічну збірну України за часів незалежності. Кого ви назвали б?

– Ну почнемо з воротаря – Юрій Шундров. У захисті Валерій Ширяєв і Сергій Климентьєв.

З нападників у центрі Вадим Шахрайчук. Ну і не можу не відзначити Дмитра Христича. Все-таки, він за збірну приїжджав грати, ніколи не відмовлявся. Тому Шахрайчук-Христич із центральних. Не можу одного виділити.

Країні, то це Віталій Литвиненко. І лівий країній… дайте подумати. Так, треба того, хто їздив і грав за збірну. Так відразу і не згадаю.

– Ну і на останок. Олександр Матвійчук - легенда українського хокею. Як зараз він?

– Зараз Саші зробили операцію. Кілька днів тому спілкувався з його дружиною, Анною. Із Сашою розмовляв. Говорив з ним і до операції.

Йому зробили важку операцію. Майже десять годин вона йшла. Він наразі вдома – проходить реабілітацію, їздить до госпіталя.

Мозок цілий, серце в нормі, ноги-руки цілі. На жаль, ті хлопці з ким він був, то випадки набагато у них гірші.

Ми з ним товаришуємо вже багато років, тому я можу йому таке сказати, я підбадьорив його, що обличчя відновлять і будеш красунчиком.

Він вибирається з проблем. Гадаю, скоро приступить до нових викликів у житті. Саша – справжній боєць, впорається з усіма викликами.

Руслан Травкін (Чемпіон, 20.08.2025)]]> Thu, 21 Aug 2025 16:04:00 +0300 У Луцьку на місці ковзанки «Снігова королева» збудують багатоповерхівку

Депутати Луцької міської ради погодили детальний план території в межах вулиць Чорновола, Ветеранів та річки Сапалаївка. Там планують знести льодову арену «Снігова королева» та спорудити житловий комплекс. До забудови причетний голова Федерації хокею Волині, народний депутат двох скликань Юрій Савчук і його сім’я.

Відтак рішення погодити проєкт детального плану території (ДПТ) в межах вулиць В’ячеслава Чорновола, Ветеранів та річки Сапалаївка Луцька міськрада прийняла 30 липня 2025 року. За це проголосувало 33 обранці з 35 присутніх на засіданні.

Для того, щоб звести багатоповерхівку замість спортивного комплексу замовник будівництва мусив заручитися підтримкою Волинської обласної і Луцької міської рад. Перша вирішувала, чи можна так використати землю обласної комунальної власності, яку колись передала в оренду освітньому закладу з фізичного виховання. А луцькі посадовці повинні були узгодити план майбутньої забудови з генеральним планом міста.

«Прийняття рішення дозволить створити цілісний архітектурний ансамбль, впорядкувавши забудову території в межах вулиць В’ячеслава Чорновола, Ветеранів та річки Сапалаївка у місті Луцьку», – йдеться в пояснювальній записці.

З ініціативи луцького міського голови Ігоря Поліщука рішення доповнили пунктом з певними умовами для замовника. Він має бути зацікавлений, щоб льодову арену, яку спорудять натомість на вулиці Львівській, на території Луцького національного технічного університету, відкрили якнайшвидше. Ігор Поліщук поінформував, що, ковзанка, яка слугувала і для змагань хокеїстів, має запрацювати у листопаді 2025-го.

«Вношу окремим пунктом: «Дозволити видачу містобудівних умов та обмежень на будівництво багатоквартирного будинку лише після завершення будівництва та введення в експлуатації льодової арени, що зводиться замовником на території ЛНТУ»», – повідомив Поліщук.

Загалом історія цього питання почалася ще на початку року.

Луцька міська рада 26 лютого надала дозвіл на розробку проєкту детального плану території в межах згаданих вулиць, за зверненням голови Федерації хокею Волині Юрія Савчука. Йшлося про ділянку на вулиці Чорновола, 3. Цю землю облрада дала в оренду дружині екснардепа та спортивного функціонера Савчука – підприємиці Нелі Савчук у 2016 році. Тоді депутати погодили рішення поділити 1,7 гектара землі на вул. Чорновола, який орендував в облради навчальний заклад комунальної власності «Центр науково-технічної творчості», на два шматки: 1,17 гектара і 0,65 га. Саме на меншому діяла льодова арена.

Після дозволу Луцькради на розробку ДПТ – у травні цього року – Волинська обласна рада як розпорядник земельної ділянки прийняла рішення змінити цільове призначення ділянки, щоб на ній можна було звести висотний будинок. На цей час орендарем землі стала дочка екснардепа Карина Савчук.

«Надати Карині Савчук – орендарю земельної ділянки, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6541 га, розташованої на вул. В’ячеслава Чорновола, 3, зі зміною цільового призначення з «Для обслуговування навчального закладу» на «Для будівництва й обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», – йдеться у рішенні.

Тоді депутат обласної ради Артем Запотоцький зауважив, що влада мала би турбуватися, аби землю для освітніх закладів використовували за призначенням, зокрема натякнув на потребу у дитсадках.

Отож, тепер, згідно із нині затвердженим ДПТ, на місці ковзанки замовник планує звести 9-поверхівку на 462 квартири (318 однокімнатних та 144 на 2 кімнати) із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення та однорівневим підземним паркінгом. Площа забудови становить майже 3,9 тисячі квадратів. 8,5% від загальної площі (понад 1,5 тисячі квадратів) займатимуть будівлі торгово-офісного призначення.

57-річний Юрій Савчук, ім’я якого фігурує в цій історії, – лучанин. У 2012-2014 роках він був віце-президентом ФК «Волинь» (Луцьк), а також є президентом Федерацій хокею та боксу Волині. Рух «Чесно» характеризував Савчука як прогульника пленарних засідань у Верховній Раді 8 скликання.

Із дружиною Нелею має трьох дітей: Карину, Сергія та Кирила. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, Неля Савчук як підприємиця зареєстрована 17 років тому у Луцьку. Основний вид діяльності – функціювання спортивних споруд. У її власності є помешкання на вулиці Відродження. За такою ж адресою мешкає донька Карина Савчук, яка згідно з даними Оpendatabot, разом з лучанином Павлом Савчуком та Андрієм Циганенком з Києва є засновниками обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного комплексу «Чайка-Плюс» у столиці.

Юлія Галецька (Сила правди, 30.07.2025)

Відео по темі: (43:44 - 46:05)
]]> Thu, 31 Jul 2025 17:09:00 +0300 Золотий бетон і сімейні підряди

Колишній комерційний директор головного аеропорту країни Георгій Зубко не опинився на лаві підсудних у справі НАБУ про зловживання на оренді торговельних площ, хоч саме він відповідав за орендну політику “Борисполя”. А також – за тендери, які у роки його каденції вигравали його близькі родичі та одіозні бізнесмени

Корупційний багаж заважає злету

Можливе відновлення авіаперельотів в Україні було однією з “гарячих” тем, що циркулювали у медіа наприкінці минулого – на початку цього року. Так, навесні принаймні три європейські авіакомпанії – WizzAir, RyanAir і AirBaltic – заявили про плани відновити рейси невдовзі після відкриття українського неба. Цьому передував лютневий виступ генерального директора головного аеропорту країни “Борисполя” Олексія Дубревського, який пообіцяв, що летовище запрацює вже за місяць після того, як буде ухвалене рішення про розблокування повітряного простору.

Наразі такі розмови дещо притихли на тлі посилення російського повітряного терору та явної відсутності у кремля бажання припиняти бойові дії. Разом з тим, безпекова ситуація може різко змінитися у будь-яку мить та у будь-який бік. Чи справді авіаційна інфраструктура готова повернутися до роботи після 3,5 років простою? Із публічних заяв чиновників випливає, що аеропорти потребують модернізації, яку планують провести із залученням коштів міжнародних партнерів. Так, у червні стало відомо, що Південна Корея профінансує проєкт технічної допомоги аеропорту “Бориспіль” на суму близько $1,1 млн.

Водночас, довірі партнерів не сприяють корупційні скандали, у які регулярно потрапляє авіаційна галузь. У 2023 році багатьох обурила витрата майже 52 млн грн на обслуговування внутрішніх приміщень непрацюючого “Борисполя”. Проте найбільш скандальною є справа колишнього гендиректора міжнародного аеропорту Євгенія Дихне. У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд засудив його до 5-ти років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. 4 роки присудили колишній керівниці служби орендних відносин “Борисполя” Олесі Левочко. Ексчиновники були визнані судом винними у незаконній здачі в оренду приміщень, які належать Міністерству інфраструктури, – без конкурсів і залучення Фонду держмайна, а також – за заниженою ціною, що завдало державі збитків на понад 15,7 млн грн. Згадані злочини, за версією слідства, були скоєні у період з 2014 по 2019 рік.

Резонансне провадження вже понад два роки перебуває на розгляді в апеляційній інстанції. Затягування цього процесу не додає довіри до української правоохоронної системи, як і той факт, що далеко не всі чиновники, які могли бути причетні до схеми, сіли на лаву підсудних. Впадає у вічі відсутність серед підозрюваних Георгія Зубка, що був заступником гендиректора ДП “МА “Бориспіль” з комерційної діяльності та стратегічного розвитку у 2016-2021 роках. На цій посаді він безпосередньо ініціював і курував процеси з оренди торговельних площ, що підтверджується його інтерв’ю у ЗМІ, де Зубко особисто коментував умови проведення конкурсів, орендні ставки та механізми контролю. Саме його підлеглою, як комерційного директора, якщо не формально, то принаймні функціонально, була згадана Олеся Левочко. Саме його ім’я зазначене як представника балансоутримувача, тобто аеропорту “Бориспіль”, у документах тендерних платформ, що стосуються передачі приміщень летовища в оренду. Чи можна повірити, що незаконні махінації здійснювалися без відома того, хто безпосередньо відповідав за ці процеси?

Від серіаліті до держтендерів: кар’єра “реформатора”

Як Георгію Зубку вдалося вийти сухим із води у кримінальній справі навколо аеропорту “Бориспіль”? Щоб наблизитися до відповіді на це запитання, звернімося до його біографії, що є доволі непересічною. Георгій Зубко народився у 1986 році. Його батько – Юрій Зубко – колишній народний депутат від “Соціалістичної партії”, а нині – депутат і заступник голови земельної комісії Київради. За десять років роботи у столичній владі відзначився, передусім, відвертим лобізмом інтересів великих забудовників, що не дивно з огляду на те, що тривалий час Зубко-старший входив до керівництва ПАТ “ХК “Київміськбуд”, та навіть поєднував посаду керуючого справами компанії із депутатством. Його син Георгій ще у 2012 році (у 26-річному віці) очолив один із департаментів у “Київміськбуді”. Того ж року “Гоша” Зубко став героєм серіаліті “Ка$та” на телеканалі ТЕТ, де постав в образі представника сучасної “золотої молоді” – “бізнесмена-ловеласа”.

У 2014 році перспективний “мажор” невдало балотувався до Київради, а вже наступного року його кандидатура розглядалась на пост керівника новоствореного Департаменту патрульної поліції. Натомість – Зубко подався у команду Міхеїла Саакашвілі, очоливши у вересні 2015 року департамент транспорту та морегосподарського комплексу Одеської ОДА. Молодий “реформатор” обіцяв журналістам боротися з нелегальними перевезеннями, розвивати інфраструктуру регіону, проте на посаді протримався лише кілька місяців, запам’ятавшись кураторством скандального ремонту траси Одеса-Рені (М-15), а також – трагедією катера “Іволги” в Затоці, що забрала життя 22 людей. Вже на початку 2016 року, на тлі відсутності будь-яких успіхів, Зубко повернувся з Одеси до Києва, де був близьким до того, щоб очолити Деснянську районну державну адміністрацію. Замість цього отримав іншу ласу посаду – заступника генерального директора міжнародного аеропорту “Бориспіль”.

Тут 30-річний чиновник почав відігрувати вже звичну для себе роль “молодого обличчя”: Зубко став наймедійнішим із менеджерів “Борисполя”, представляючи у ЗМІ план перетворення летовища на “один із найбільших транспортних хабів у східній Європі”. Так, у колонці на сайті Центру транспортних стратегій від 29 грудня 2017 року Георгій Зубко пообіцяв “наймасштабнішу в історії” “перебудову інфраструктурного об’єкта в Україні”. З-поміж іншого, він анонсував знесення старих терміналів B і F аеропорту “Бориспіль”, зведення замість них п’яти нових терміналів, великого операційного центру, готелю, паркінгів, спеціальних галерей для проходу транзитних пасажирів, добудову галереї від терміналу D до терміналу B, розширення зони опрацювання та сортування багажу, розширення перону перед терміналом D, введення в стрій багатоповерхового паркінгу, з якого по пішохідному мосту можна буде одразу потрапити на другий поверх терміналу D. Крім цього, комерційний директор “Борисполя” обіцяв перетворити летовище на “культове місце”, що стало б майданчиком для виставок картин, інших культурних заходів, отримало сучасний кінотеатр. Усі ці зміни, за словами Зубка, мали б бути втілені впродовж п’яти років і привести до зростання пасажиропотоку аеропорту з 10-ти до 15-ти млн людей в рік. Все це – за помірний кошторис у понад 10 млрд грн.

Забігаючи наперед, зауважимо, що переважна більшість із цих грандіозних планів так і не була втілена у життя, що можна частково списати на коронакризу та війну. Фактично, у “реформатора” Зубка (та решти менеджменту ДП “МА “Бориспіль”) було лише три відносно “спокійні” роки, щоб преобразити летовище. Не можна сказати, що за цей час не було зроблено нічого, але, як це зазвичай відбувається в Україні, жоден великий будівельний проєкт не обійшовся без корупційних скандалів.

Мільярд на бетоні та інші тендерні “дива”

Так, одним із найбільших реалізованих проєктів за каденції Зубка у “Борисполі” стала реконструкція перону перед терміналом D. 13 лютого 2018 року аеропорт за результатами тендеру замовив роботи на суму 1,05 млрд грн у ТОВ “Альтіс-Констракшн”, що входить у корпорацію “Альтіс-Холдинг” Олександра Глімбовського – тестя скандального ексглави Державної фіскальної служби Романа Насірова. Наразі Глімбовський є підсудним у справі про рекордний хабар для Насірова у 722 млн грн. За версією слідства, бізнесмен допоміг зятю легалізувати 13 млн євро, отриманих від агроолігарха Олега Бахматюка, через придбання житлового та офісного комплексів у центрі Києва.

У 2018 році мільярдне замовлення від “Борисполя” Глімбовський отримав, перемігши у сумнівному тендері, до якого, крім його компанії, був допущений лише один конкурент – ТОВ “Альтком”. Іншим охочим, серед яких було ТОВ “Фортіс Юкрейн” і турецький “Онур”, в участі у тендері відмовили з надуманих причин (першому – нібито через неможливість відкрити завантажені документи, другому – через відсутність відомостей про “антикорупційну програму”). У підсумку, очікувана вартість закупівлі була знижена лише на 1,5%. Як з’ясували журналісти проєкту “Наші гроші”, бетон для реконструкції перону обійшовся українським платникам податків майже на третину дорожче від ринкової ціни.

Аналогічним чином раніше аеропорт “Бориспіль” переплатив Глімбовському за розширення терміналу D. 8 червня 2017 року у “Альтіс-Констракшн” замовили роботи за 120 млн грн. Згідно з кошторисом, пісок для робіт був закуплений за 312 грн за кубометр, що втричі перевищувало тодішню ринкову ціну. Так само на третину було завищено вартість бетону.

Зазначимо, що посада комерційного директора давала можливість Георгію Зубку формально чи неформально впливати на тендери. Саме його управлінська команда планувала закупівлі та ухвалювала комерційні рішення щодо підрядників.

Попри це, Зубко не став фігурантом справи СБУ про розкрадання коштів при будівництві паркінгу біля терміналу D. За версією спецслужби, керівництво компанії-переможця тендеру – ТОВ “НАН” – сфальсифікувало документи щодо обсягів виконаних робіт і використовувало фіктивну фірму, привласнивши таким чином майже 37 млн грн. Невже комерційний директор “Борисполя”, який так завзято піарився на цьому проєкті, міг роками не помічати махінацій? У травні 2019 року було відкрито першу чергу чотирирівневого паркінгу з тисячею паркомісць і станціями для заряджання електромобілів. 7 травня Георгій Зубко оприлюднив відеоролик про відкриття об’єкта у модному на той час стилі передвиборної кампанії Володимира Зеленського: чиновник тріумфально пройшовся між паркомісцями, заявивши: “Історія будівництва – 8 років. З яких шість їм хтось заважав, а ми зробили за два!”.

Сімейні підряди на злітній смузі

Тесть Романа Насірова та фігуранти розслідування СБУ – не єдині “цікаві” переможці тендерів аеропорту “Бориспіль” у роки каденції Георгія Зубка. Так, замовлення на сотні мільйонів гривень у 2018-2019 роках отримало ПП “Гарант-Енерго”, засновником і бенефіціарним власником якого є Михайло Рева – свояк тодішнього комерційного директора летовища.

Син Михайла Реви Андрій – чоловік сестри Георгія Зубка Олександри та його власний давній приятель і бізнес-партнер. Ще у 2017 році Зубко оприлюднив у соцмережах фото із гри у хокей, на якому позначив Андрія Реву. Згідно з даними відкритих реєстрів, Михайло та Андрій Реви, а також – Георгій Зубко, – у минулому були співвласниками низки підприємств, серед яких – ТОВ “Люкс А” і “Сувон Рент”. Крім того, родини Рев і Зубків спільно володіють земельними ділянками на околиці села Івангород у Чернігівській області – на території так званого “хутора Болоховця” – приватного комплексу колишнього директора ДП “Ліси України”, створеного на території комунального лісу.

Лише у вересні-жовтні 2018 року міжнародний аеропорт “Бориспіль” за підсумками тендерів уклав з ПП “Гарант-Енерго” щонайменше три контракти: на 21,3 млн грн на реконструкцію огорожі базового складу паливно-мастильних матеріалів летовища; на 135 млн грн на реконструкцію споруди для зливу нафтопродуктів; на 7 млн грн – на капітальний ремонт мережі освітлення дороги №1. У червні 2019 року компанія Михайла Реви, свояка Георгія Зубка, виграла тендер на 5,6 млн грн на капітальний ремонт зовнішнього водопроводу центральної заправочної станції. Вже у жовтні “Гарант-Енерго” знову ремонтувала склад ПММ “Борисполя” – цього разу за 5 млн грн. У цей період часу підприємство отримало ще декілька замовлень від головного аеропорту на менші суми – по кілька сотень тисяч гривень кожне.

У частині випадків “Гарант-Енерго” здобувало перемогу у тендері, хоч конкуренти пропонували виконати роботи за нижчою ціною. В окремих випадках компанія була єдиною, допущеною до змагання. Промовистим є і те, що після звільнення Зубка з посади комерційного директора аеропорту “Бориспіль” ПП “Гарант-Енерго” раптово випало з усіх тендерів. Таким чином, користуючись службовим становищем, чиновник зміг значно поліпшити матеріальний стан своїх близьких родичів.

Наразі колишній “мажор” і реформатор-невдаха – безробітний. У липні минулого року Георгій Зубко зі скандалом втратив посаду президента Федерації хокею України (ФХУ), яку обіймав з 2019 року. За його відсторонення з огляду на “нецільове використання коштів федерації та низьку ефективність роботи” проголосувало 23 із 25-ти обласних підрозділів ФХУ, 5 із 6-ти чоловічих і 5 жіночих клубів. Перед цим Зубка звинуватили у спробі рейдерського захоплення федерації. У послужному списку чиновника за останні роки – також посада радника ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, що відповідав за “Велике будівництво” та потрапив у низку корупційних скандалів.

Історія Георгія Зубка – це симптом глибокої проблеми: системної безкарності чиновників, здатних роками обслуговувати “потрібні” компанії, перерозподіляти мільйони бюджетних гривень, але при цьому не ставати фігурантами жодного кримінального провадження. Його вміння “залишатися в тіні”, попри очевидні конфлікти інтересів і публічні скандали, змушує припустити, що за Зубком стоять впливові політичні покровителі.

Ця безкарність підриває не лише внутрішню довіру до держави. Україна, яка сьогодні щоденно просить про підтримку в іноземних урядів, донорів і західного бізнесу, не може дозволити собі ігнорувати випадки, що викликають сумніви у прозорості та доброчесності. Зокрема – в такій стратегічно важливій сфері, як авіація, що має стати драйвером повоєнного відновлення.

Євген Горін (Коротко про, 28.07.2025)]]> Tue, 29 Jul 2025 16:49:00 +0300 У Дніпрі відновили Льодову арену після ракетного удару

Після ворожої атаки 24 червня Льодова арена у Дніпрі зазнала серйозних ушкоджень: вибухова хвиля пошкодила фасад, стелю на другому поверсі та систему охолодження. Через розгерметизацію будівлі був великий ризик танення льоду. Завдки спільним і швидким діям керівництва, батьків вихованців і підрядників уже за три тижні арену вдалося відновити й повернути до повноцінної роботи.

«Якби ми не зреагували миттєво, арена могла б залишитися без льоду на багато місяців. А це – втрачені змагання, підготовка, десятки зірваних сезонів у дітей. Уже в перші години після обстрілу ми з батьками й підрядником знайшли тимчасове рішення – накрили стіну плівкою, щоб утримати температуру. Далі – завдяки родині вихованки фігурного катання – вдалося швидко закупити нові сендвіч-панелі. Їх зробили за 6 днів замість звичних 30. Усі працювали без вихідних – і ми зберегли арену. Це приклад, як разом можна зробити неможливе», – розповіла заступниця директора КП «Молодіжне творче об’єднання» Дніпровської міської ради Світлана Соловйова.

Панелі, які були ключовим елементом ремонту, профінансувала родина Дюльдєвих. Їхня донька — семирічна фігуристка, яка проводить на арені пів дня, щодня по три тренування.

«Коли побачила фото — там не було пів стіни. У голові лиш одна думка: треба щось робити негайно. Ми з чоловіком не вагалися — зв’язалися з керівництвом, з підрядником і вже наступного дня замовили панелі. Бо кожен день без тренування — це крок назад. Ми мріємо з донькою про велику спортивну кар’єру, і не могли дозволити собі зупинку. Для нас арена — це другий дім», – каже мама юної спортсменки Наталія Дюльдєва.

До тренувань на рідному льоду також повернулися відомі фігуристи Софія Голіченко та Артем Даренський — спортивна пара, яка входить до національної збірної України. Вони — майстри спорту міжнародного класу, призери Чемпіонату світу серед юніорів та учасники Олімпійських ігор.

«У той день усе мало дуже критичний вигляд. Ми думали, що тренування доведеться переносити до іншого міста, що підготовка зірвана. Але вже через кілька годин на арені працювали люди — прибирали, оцінювали стан льоду. І вже за три тижні ми знову тут. У наш час — це неймовірно. І дуже символічно, що навіть попри війну наш лід вистояв, а ми маємо змогу готуватися до міжнародних стартів», – поділився Артем Даренський.

«Коли тренувань немає, навіть на кілька днів, тіло спортсмена «відходить». А коли немає арени — це катастрофа. Тож ми щасливі, що арена відновилася. Тут ми виросли як спортсмени, і це наш дім», – додала Софія Голіченко.

Наразі льодовий майданчик працює, проте відновлювальні роботи ще попереду. Пошкоджені другий поверх, зал хореографії, вбиральні, буфет, а також обладнання для охолодження льоду. Остаточно оцінить збитки технічна експертиза. У комунальному підприємстві сподіваються на якнайшвидше завершення ремонту.

Дніпровська міська рада, 15.07.2025]]> Thu, 17 Jul 2025 17:55:00 +0300 Відбулось засідання Ради Федерації

Засідання Ради Федерації було розділене на дві частини: під час першої президент Федерації Сергій Мазур відзвітував участь в Конгресі IIHF, головний тренер жіночої збірної підбив підсумки виступу команди на чемпіонаті світу, призначили дату річного конгресу ФХУ та ознайомились з намірами «Київ Кепіталз» взяти участь в Балтійському чемпіонаті. Після перерви Рада детальніше розглянула питання «Київ Кепіталз», а також відзвітували тренери національної та юнацької збірних.

Звіт про участь в Конгресі міжнародної федерації

Розпочали засідання зі вступної доповіді президента Федерації хокею України Сергія Мазура, який подякував всім присутнім та команді за підтримку та допомогу в розвитку нової моделі українського хокею. «Наше завдання – прозора федерація, яка орієнтована на молодь, жіночий хокей та перспективний розвиток інфраструктури», – зазначив Сергій Володимирович.

Розпочавши звіт про участь в конгресі міжнародної федерації, президент зазначив, що Україна повертається в оточення провідних хокейних країн, провівши з ними переговори.

Значною перемогою українського спортивного середовища стало відсторонення росії від чемпіонату світу наступного сезону. «Ще один рік без країни-терориста – частина нашої важливої проведеної роботи. Нашим завданням зараз є використання кожного майданчика для нагадування, чому їм не місце в спортивній спільноті», – завершує свою доповідь президент.

Звіт тренера жіночої збірної за підсумками чемпіонату світу в Новій Зеландії

Тренувальний цикл підготовки жіночої збірної України розпочався з навчально-тренувального збору в Богуславі, де взяла участь 21 хокеїстка. Продовжили підготовку в Румунії, де працювали над розвитком індивідуальних характеристик та зіграли два товариських матчі. Заключним етапом підготовки став тиждень в Новій Зеландії, де, на відміну від Румунії, працювали над командними діями.

«Великою нашою перевагою є ланка лідерок і особливо Валерія Манчак, яка обʼєднує цю ланку. Можна було побудувати гру команди інакше, але ми будували навколо ланки, яка системно приносила результат і це себе виправдало», – каже Євген Аліпов.

«Нашим завданням було залишитись в групі, чого мало хто очікував, але ми змогли й взяти медалі. Могли стати другими, якби обіграли Нову Зеландію. Австралія і Нова Зеландія – дві сильні команди. Ми боролись з лідерами, але вони ловили нас на кожній помилці. З Новою Зеландією грали матч-відкриття. Не вистачило тиску в третьому періоді, в овертаймі пропустили шайбу від гравчині, яка виступає в Канаді, вона ж забивала нам і в товариському матчі.

Наступні ігри ми виграли. Не буду казати, що легко, навіть 10:2 проти Гонконгу були досить складними, в них було дві серйозні ланки», – підсумовує виступ збірної Євген Леонідович.

«Вважаю, що наша команда прогресує. Аби цей прогрес був ще очевидніший, будемо залучати молодь і вони теж виростуть в перших номерів збірної. Скороход, Нестеренко, Ліскович виростуть лідерками, їм потрібен час», – підбиває підсумки головний тренер.

Призначення щорічного конгресу

Відповідно до того, що піврічний конгрес Міжнародної федерації хокею відбудеться з 29 вересня по 5 жовтня, то рада Федерації проголосувала за призначення щорічного конгресу ФХУ на 19 вересня, аби за потреби спільно обговорити питання, які мають бути озвучені на рівні Міжнародної федерації.

Участь хокейного клубу «Київ Кепіталз» в Балтійській хокейній лізі

До Федерації хокею України надійшов лист від Федерації хокею Латвії про підтримку участі українського клубу в їхньому чемпіонаті й щобільше, бачить символічну солідарність з Україною, якщо «Кепіталз» візьме участь в Балтійській лізі.

Міністерство молоді та спорту поставило перед Федерацією завдання пояснити доцільність такого рішення зі спортивної точки зору. Рада федерації ознайомилась з цим питанням та взяла паузу для його аналізу.

3 липня, Рада Федерації продовжила засідання. Розпочали з обговорення участі «Київ Кепіталз» в сезоні 25/26 Оптібет-ліги.

Про сенс такого рішення розповів інвестор клубу Євген Зімін: «Одна із основних місій виступів «Київ Кепіталз» в іноземному чемпіонаті – показати, що в такий непростий для України час наш хокей живе та розвивається». Умови розвитку команди кияни поставили схожими до тих як грають в Україні: «Ми хочемо, аби «Кепіталз» залишався українською командою, тому як і в чемпіонаті України в нас грає лише 5 легіонерів, так і в Латвії цю кількість ми збільшувати не будемо. Натомість у нас зʼявляється можливість обʼєднати навколо української команди наших гравців, які ще від початку повномасштабного вторгнення грають за кордоном».

Важливим підсумком виступу пана Зіміна, який відповів на одне із ключових запитань представників Ради Федерації стала теза: «Якщо «Кепіталз» буде грати в Балтійській лізі, це не означає, що команда не буде брати участь в Чемпіонаті України».

Звіт головного тренера юнацької збірної за підсумками чемпіонату світу

Вже традиційно для юнацької збірної розпочали підготовку до чемпіонату світу в Будапешті, потренувались тиждень з акцентом на покращення фізичної форми, зіграли матч з Угорщиною, де жодна з команд не була представлена своїм найсильнішим складом. «Специфіка наших зустрічей з Угорщиною в тому, що ми надто добре знаємо один одного і бачимо в угорців схожі на наші тактичні дії, тому в цьому матчі ми зіграли не так як зазвичай. Хлопці завдання виконали, хоч ми і поступились, але головне, що ми побачили фізичну форму гравців», – каже Олександр Бобкін.

Після переїзду команда працювала над тактичними діями. «Під час другого етапу НТЗ ми їздили в Марібор на матч проти Словенії. Це єдина збірна, яка готувалась не в Секешфехерварі, лише цього року вони піднялись в 1А, тому поїхати і побачити їхню гру було для нас дуже великим плюсом».

«Ми відкрили чемпіонат світу матчем проти господарів і здолали їх з рахунком 7:1. Щодо Данії, то ми слідкували за ними весь сезон, було видно, що вони дуже добре підготовлені. Хлопці отримали завдання, але виконати його і зіграти проти команди, яка добре вивчила нашу тактику, не вдалось. Австрія, Словенія та Казахстан – три перемоги, найважливішою з яких є остання, оскільки це перша перемога для U18. Два роки тому ми мали дуже схожу групу і виходячи на матч з Казахстаном, ми ще до його початку програли, ментально хлопці не були готові. Зараз все змінилось, наша команда, нове покоління, вже мало зовсім іншу ментальність.

Підсумую, що збірна України зіграла вище за очікувану гру. Відчувається розвиток наших гравців і хлопці 2007 року народження найближчим часом поповнять ряди національної збірної», – завершує свій виступ головний тренер юнацької збірної.

Звіт головного тренера національної збірної за підсумками чемпіонату світу

Національна збірна України перед початком чемпіонату світу провела навчально-тренувальний збір, який складався з польської та румунської частин. Під час першого етапу команда зіграла два товариські матчі проти збірної Польщі. Обидві гри завершились в овертаймі, де команди обмінялись перемогами. Друга частина збору пройшла в Румунії, де збірна відпрацьовувала тактичні дії та зіграла проти збірної Японії.

«Завданням першої частини збору було підвести всіх під оптимальну фізичну форму, оскільки свої клубні сезони гравці закінчували в різний час протягом березня-початку квітня і не в кожного з них була можливість продовжувати займатись індивідуально на льоду. Друга частина збору була зосереджена на тактико-технічній взаємодії та силовій витривалості через дворазові тренування на льоду та загальну фізичну підготовку. Заключною частиною підготовки став матч проти Японії, за підсумками якого було названо остаточний склад», – підсумовує навчально-тренувальний збір Дмитро Христич.

На чемпіонаті світу наша команда розпочала свої виступи з найсерйозніших суперників: Великої Британії та Італії. Обидва матчі вдалось завершити з набраними очками. «Румунів і поляків ми знаємо завдяки товариським матчам, і знали в який хокей вони будуть грати. В тих матчах показали свою дуже хорошу гру, яку підтвердив результат на табло. Перед останньою грою нам до еліти бракувало одного очка. Можливо, японці, які здобули дві перемоги в третьому та четвертому матчі піймали свою гру. Однак в тому матчі велике значення мала наша більшість, яку ми не змогли реалізувати.

Командні показники залишились нашою проблемою: якщо в 1В ми мали найкращу більшість, то цього року вона найгірша. Тим не менш, – продовжує тренер, – наших гравців визнано найкращими, вони дійсно показали дуже якісну лідерську гру».

Відповідно до решти питань порядку денного, були створені всі відповідні комісії, завданням яких до наступного засідання Ради федерації підготувати звіти по роботі конкретних напрямків та представити напрацювання щодо можливих змін та проведення реформування.

Федерація хокею України, 08.07.2025]]> Wed, 09 Jul 2025 15:39:00 +0300 О. Буткевич: «У попередньому сезоні ми побачили стабільне зростання результатів наших команд у різних вікових категоріях»

Підбиваємо підсумки виступів наших збірних команд всіх рівнів в сезоні 2024/25 разом з виконавчим директором Федерації хокею України Олександром Буткевичем.

Як ви оцінюєте виступи збірних команд України у міжнародному сезоні 2025 року?

Минулий сезон засвідчив прогрес українських збірних на міжнародній арені. Ми побачили стабільне зростання результатів наших команд у різних вікових категоріях.

Національна чоловіча збірна України посіла 3 місце у дивізіоні ІА чемпіонату світу — це найкращий результат більш ніж за 10 років. Крім того, команда взяла участь у фінальній кваліфікації до Олімпійських ігор — вперше з 2013 року. Це дуже важливий крок вперед, що свідчить про повернення України на серйозний рівень.

Юніорська збірна (U20) здобула перемогу дивізіоні ІВ чемпіонату світу та підвищилася в класі. Це досягнення і велика мотивація для всієї вертикалі юнацького та юніорського хокею.

Юнацька збірна (U18) вдруге поспіль посіла 2 місце у дивізіоні ІА, хоч і знову зупинившись за крок до топ-дивізіону. Але це є свідченням її потенціалу й характеру. Така стабільність — це ознака високого рівня та якісної підготовки. Крім того, вперше в історії команда U18 обіграла Казахстан.

Всі ми слідкуємо зараз за часом, коли росте наша талановита молодь, позавчора обіграли Словаччину, вчора Казахстан як юнацька збірна. Завтра ж у них є дуже реальний шанс стати частиною національної збірної.

Окремо варто відзначити збірну U17, яка взяла участь у Європейському юнацькому олімпійському фестивалі (EYOF) і посіла 4 місце, поступившись у півфіналі збірній Чехії. Та нашу студентську збірну (U25), яка гідно представила Україну на Зимовій Універсіаді і принесла першу за 24 роки хокейну медаль. Ця бронза у матчі проти США стала ще одним доказом прогресу українського хокею.

Жіноча збірна України, після перемоги минулого року в дивізіоні ІІІА, цього сезону успішно дебютувала в дивізіоні ІІВ і посіла 3 місце. Це стабільний розвиток і доказ того, що жіночий хокей в Україні має реальну перспективу.

Кому б ви хотіли подякувати?

Передусім — спортсменам, які гідно представляли Україну, тренерам, фахівцям, лікарям, менеджерам і всім, хто був залучений у підготовку команд. Окрема подяка хокейним клубам та спортивним школам, які готують і виховують наших гравців.

Щиро дякуємо Міністерству молоді та спорту України за підтримку й допомогу, а також нашим партнерам і спонсорам.

Федерація хокею України, 20.06.2025]]> Sat, 21 Jun 2025 06:37:00 +0300 Як пройшла нарада Федерації з керівниками ДЮСШ та Відокремлених підрозділів?

Доповідь спортивного директора ФХУ Юрія Кириченка розпочався із підсумків сезону 2024-2025 у пʼяти вікових категоріях: Молодіжна хокейна Ліга, Чемпіонат України U16 та U14, Всеукраїнські змагання U12 та U10. Цього сезону лише в одній категорії золоті медалі здобула не структура ДЮСШ «Сокіл». Перемогу в чемпіонаті України U16 здобув херсонський «Дніпро».
Важливою відмінністю в цьому сезоні стала участь у Всеукраїнських змаганнях U12 команда, складена виключно з дівчат – «Dnipro Princess».

Як виглядатиме сезон 2025-2026?

Заплановано змагання чотирьох видів:

чемпіонати України серед юніорів та юнаків
всеукраїнські змагання серед юнаків
розіграші кубку України серед юнаків
чемпіонат України серед дівчат

Загалом було обговорено специфіку та особливості проведення кожного із видів змагань на новий сезон: вікові категорії та допуски молодших, системи проведення, особливості переходів між командами, «фарм» клуби, введення овертаймів.

Значним покращенням в організації молодіжних та дитячих змагань всіх рівнів стане оновлена система створення розкладу турнірів та можливості переносів матчів. Важливо, що чемпіонати України тепер будуть більш доступними онлайн завдяки онлайн-протоколам на рівні з дорослими чемпіонатами.

Юний суддя з хокею

Однією із тем, яку обговорювали на нараді стала суддівська практика для учнів середньої та старшої вікових груп.

В новому сезоні Федерація зробить запити до ДЮСЗ, в яких є відповідні навчальні групи, щодо проведення теоретичного та практичного занять для хокеїстів. Підсумком цих занять стане залучення юнаків до обслуговування матчів в наймолодших вікових категоріях. За підсумками сезону юнаки, які пройдуть повний цикл (теорія – практика – матчі) отримають звання «Юний суддя з хокею».

Іншими темами до обговорення стало створення єдиної бази хокеїстів для врегулювання правовідносин між хокеїстами та хокейними інституціями, де будуть вказані повні відомості щодо гравців, включаючи тренерів, місця навчання, досягнення тощо.

Підсумками наради стали окреслення всіх змін в робочі дитячо-юнацьких турнірів, співпраці Відокремлених підрозділів з ДЮСШ та ДЮСЗ (спортивні заклади), організація змагань та перспективи їхнього розвитку.

Федерація хокею України, 18.06.2025]]> Thu, 19 Jun 2025 16:33:00 +0300 С. Бабинець: «Головна мета — олімпійська медаль, тепер уже не хокейна»

Сергій Бабинець — екс-хокеїст київського «Сокола», донецького «Донбаса», національної збірної України та колишній менеджер юнацької та молодіжної збірних з хокею. Нині він розпочав новий етап у професійній діяльності, очоливши одеську СДЮШОР «Крижинка», а водночас входить у тренерський штаб місцевого хокейного клубу «Шторм». Зрештою, це інтерв’ю – не про хокей. Зі Sport.ua Бабинець поділився, які амбітні цілі ставить перед собою у розвитку фігурного катання в Одещині, а також розповів про плани щодо покращення інфраструктури та підготовки майбутніх олімпійських чемпіонів.

- Пане Сергію, раніше ви працювали менеджером збірних України з хокею. Як взагалі виник варіант, щоб змінити роботу?
- У минулому сезоні я поєднував дві професії: грав за «Сокіл» і працював у Федерації хокею України менеджером юнацької та юніорської збірних. Мені подобалася ця робота, адже хокей - це моє життя. Та у 36 розумів, що невдовзі доведеться завершувати кар'єру гравця і починав думати про свій розвиток як менеджера чи керівника проєкту, адже хотів залишитися в спорті.

Наприкінці сезону у ході фінальної серії з «Кременчуком» я отримав другу травму коліна. Свого часу я вже завершував через неї кар'єру перед повномасштабною війною, потім повернувся і провів два прекрасних сезони в «Соколі». Навіть не міг мріяти, щоб почати закінчити кар'єру в рідному клубі. Після операції зрозумів, що мушу «повісити ковзани на цвях». «Сокіл» став чемпіоном України, і я, хоч уже без форми, підіймав кубок разом із хлопцями.

Після цього мені запропонували працювати керівну посаду в чемпіонаті України з хокею на сезон-2024-2025. Ми планували створити велику лігу, вже знайшли спонсорів. Але коли почалася зміна влади у Федерації хокею України, в мене виникла довга пауза у хокеї. В цей час я отримав пропозицію від клубу «Шторм» стати асистентом головного тренера Олександра Бобкіна в Одесі. Паралельно мені повідомили про заплановану зміну керівництва в СДЮШОР «Крижинка» з фігурного катання.

Коли в Одесі дізналися, що я погодився працювати зі «Штормом», мені запропонували посаду директора «Крижинки» - іменитої школи вищої категорії, яка виховала першу олімпійську чемпіонку незалежної України Оксану Баюл. Це був великий виклик, який вимагав переїзду до Одеси. Порадившись з родиною, погодився, тому сьогодні знову поєдную дві посади.

- Які у вас перші враження від Одеси та від нової роботи?
- Раніше я приїжджав до Одеси лише відпочивати – влітку на два-три дні або вікенд з родиною. Коли був молодшим і неодруженим, з друзями їздили поплавати в морі та поїсти рибки. Одеса – дуже колоритне місто. В Україні всі міста відрізняються одне від одного, але такого унікального, як Одеса, мабуть, більше у світі немає. Це сонячне, специфічне та надзвичайно красиве місто. Хоча Київ залишається найголовнішим місцем мого життя, я радий зараз жити у такому «раю» - мені тут все подобається.

Єдине випробування – зараз не можу постійно бути з родиною. Дружина і донька періодично приїжджають, я теж, коли маю час, їду до Києва на день-два, коли був хокейний сезон, мав виїзди в столицю з командою. Сподіваюся, невдовзі вирішимо певні побутові питання у Києві і вже наприкінці весни чи влітку родина Бабинців переїде жити до Одеси.

- Які перші завдання, цілі ви поставили перед собою зі вступом на посаду?
- СДЮШОР «Крижинка» є власністю Одеської обласної ради. Незважаючи на багату історію та визначні досягнення, я побачив, що будівля, льодова арена, роздягальні та інша інфраструктура перебувають у занедбаному стані — складається враження, що останні 10 років тут ніхто не займався ремонтом і розвитком.

Тут багато дітей та батьків, у яких горять очі, вони хочуть займатися фігурним катанням, вони справжні фанати цієї справи. Але умови жахливі. Прийшовши на посаду, я зрозумів, що головна місія — насамперед спорт і розвиток спортсменів. Необхідно створити такі умови для дітей, щоб вони спочатку ставали чемпіонами України, потім чемпіонами світу, і зрештою приносили нашій країні олімпійські медалі. Для цього потрібні сучасні умови. Те, що було достатнім у 90-х роках, уже не відповідає сьогоднішнім вимогам конкуренції. Зараз усе розвивається — специфіка тренувань, інвентар. Нам також потрібно не відставати.

Головне — досягнення в спорті. Але щоб мати результати через 5-8 років, треба зараз створити базу та умови для спортсменів і тренерів. Роботи багато. Головна мета — олімпійська медаль, тепер уже не хокейна, а з фігурного катання. Потрібно зробити все, щоб ця мрія стала реальністю.

- Який взагалі рівень льодової інфраструктури зараз в Одесі?
- Звичайно, інфраструктури недостатньо. Тренери школи говорять, що не вистачає годин льоду – в інших школах України діти мають значно більше часу для тренувань. Наша школа має власну льодову арену, але вона не стандартного розміру – десь 40×20 метрів замість стандартних 60×30 метрів. На такому маленькому льоду складно поставити повноцінну змагальну програму. Ми також використовуємо великий лід у Палаці спорту і я дуже вдячний його директору Євгену Філонову за підтримку нашої школи. Але цього також недостатньо.

Існує проєкт, але поки що більше на папері, будівництва ще одного льодового майданчика стандартних розмірів.

Хочу зазначити, що льоду бракує також і для хокеїстів. Зараз є сильна, амбітна, професійна команда «Шторм», яка в дебютному сезоні відразу здобула Кубок України. У перспективі команда повинна мати свою дитячу школу. Але для цього потрібен свій лід. «Шторм», який виступає у чемпіонаті України, тренується в Палаці спорту. Дітям треба шукати інше місце.

Теж не має власної бази хокейна школа «Морські вовки». Було б добре, якби в Одесі існували дві хокейні школи - і «Шторм», і «Морські вовки», які б конкурували між собою. Це стало б великою перемогою для Одеси.

- Чи достатньо наразі в Одесі кадрів як серед тренерів, так серед фігуристів?
- Перед початком повномасштабної війни в нашій школі займалося близько 400 спортсменів, зараз – десь 200. Кількість тренерів залишилася приблизно такою ж: зараз – 19, а було 23. Це проблема не лише фігурного катання, а й спорту в Україні загалом – відбувся великий відтік людей. Багато хто виїхав за кордон і їх можна зрозуміти: діти повинні жити в безпеці, розвиватися, навчатися. Багато людей виїхало й з Одеси, яка знаходиться біля моря і зазнає постійних ворожих обстрілів.

Одне з основних завдань на наступний сезон, яке я поставив перед тренерським складом – підготовка і пошук нових спортсменів. Це передбачає роботу з дитячими садками та школами. Треба розуміти специфіку фігурного катання: розпочинати тренування потрібно з трьох-чотирьох років. Тому дитячі садки – наш основний «тарґет», куди ми спрямуємо зусилля влітку, щоб залучити якомога більше дітей.

Тренерів зараз недостатньо. Також хочеться, щоб вони підвищували свою кваліфікацію, адже сьогодні наша школа з фігурного катання – не найкраща школа в Україні. Прагну, щоб у нас були найкращі тренери, які виховуватимуть найкращих дітей.

- Які маєте задумки щодо підвищення кваліфікації тренерів?
- Зараз ми разом з тренерським складом та помічниками шукаємо різні варіанти. Розглядаємо семінари за участю українських спеціалістів і міжнародні семінари наприкінці сезону, влітку чи на початку сезону в серпні. Хочемо співпрацювати з тренерами, у яких є амбіції розвиватися і досягати великих успіхів і надамо їм таку змогу. Існує специфіка: в Україні ми обмежені в отриманні нових знань, бо тут вистачає своїх проблем. А для участі в міжнародних семінарах необхідне знання принаймні англійської мови. На жаль, не всі наші тренери володіють англійською.

З власного досвіду скажу: якщо їдеш на семінар і нічого не розумієш, то сенсу їхати туди немає. Тому це один із критеріїв - шукаємо можливості для тих, хто хоче і, головне, хто може отримати та засвоїти цю інформацію.

- Чи достатньо зараз фінансування у школі? За рахунок чого вона взагалі фінансується?
- Коли я обійняв посаду директора СДЮШОР, відразу почалися ремонтні роботи. Уже наступного дня бригадир оцінив першочергові проблеми, які потребували вирішення. Зараз ми повністю оновлюємо роздягальні, створюючи сучасний простір з окремими місцями для кожного спортсмена. Раніше приміщення мали серйозні проблеми з пліснявою, що, звісно, негативно впливало на тренувальний процес. Паралельно ми замінюємо всі комунікації – батареї, електропровід, каналізацію. Усе це робиться для забезпечення належних умов функціонування «Крижинки».

Нам вдалося залучити приватних інвесторів, які профінансували ремонт залу хореографії. Зокрема, було відреставровано паркет, який перебував у вкрай занедбаному стані. Також за спонсорські кошти ми замінили покриття в залі фізичної підготовки – замість старого ковроліну, який не оновлювався близько 20-25 років, тепер лежить спеціальний спортивний лінолеум, на якому фігуристи можуть безпечно тренувати стрибки та інші елементи.

Щодо фінансування, ми є неприбутковою установою. Одеська облрада забезпечує нас коштами на заробітну плату для тренерів та персоналу, а також оплачує комунальні послуги. Водночас школа має можливість залучати кошти на розвиток через спецфонди, послуги – масові катання та оренда льоду. «Крижинка» поступово починає заробляти, і всі ці кошти спрямовуватимуться виключно на розвиток закладу.

СДЮШОР підпорядковується Одеській облраді. Хочу насамперед подякувати очільникові Одеської обласної державної адміністрації Олегові Кіперу та його команді. Це люди, які в такий непростий час вкладають душу в розвиток спорту на Одещині. Для мене як спортсмена дорогого вартує те, що вони вболівають і підтримують хокейну команду та постійно сприяють розвитку «Крижинки». Безпосередньо перед нашою розмовою мені зателефонував заступник голови ОДА Сергій Кропива і запитав, чи потрібна допомога та які є проблеми. Ви можете зрозуміти, наскільки ці люди хочуть розвивати зимовий спорт на Одещині. Тому їм велика шана. Розумію, що без їхньої підтримки точно не впорався б.

- Хокейний «Шторм» має дуже велику популярність серед одеситів. Чи є в розробці якісь проєкти, пов’язані з фігурним катанням, щоб залучати так само багато глядачів до цього виду спорту?
- Нам є куди рости і хочеться, щоб в Одесі був не тільки хокей, а й фігурне катання. Буде прекрасно, якщо вболівальники приходитимуть і на хокей, і на виступи наших фігуристів. Насамперед потрібно створити якісну базу для спортсменів. Згодом ми хочемо, щоб в Одесі проводилося якомога більше всеукраїнських змагань, чемпіонати України, а після перемоги у війні –міжнародні турніри. Хочу, щоб Одеса знову як це було колись, стала центром фігурного катання в Україні. Звісно, це потребує багато роботи, і ми розуміємо, що це питання не одного місяця і навіть не одного року. Але ми чітко бачимо напрям і конкретні кроки, які потрібно зробити.

- Чимало перспективних українських спортсменів починають в Україні, згодом, як хокеїсти, так і фігуристи, переїжджають за кордон. Що треба змінити в підході до дитячого та дорослого спорту, щоб більше талантів залишалося в Україні?
- Найбільша біда – в нас зараз війна. Спортсмени виїжджають найперше тому, що в нас небезпечно. Ми можемо зараз існувати лише завдяки Силам оборони. Як тільки війна закінчиться, певен, що більшість українців повернеться. Перед війною не було такого відтоку спортсменів, у нас створювалися належні умови. Головним було бажання розвивати різні види спорту. У нас це успішно відбувалося – футбол, наприклад, мав значний прогрес у популяризації та розвитку ще до російського вторгнення в 2014-му. Хокей також виходив на новий рівень до початку повномасштабної війни.

Якби не було анексії Кримського півострова та вторгнення росіян на Донеччину та Луганщину, думаю, хокей давно вже був би в еліті. По всій Україні функціонували б льодові арени на 8-10 тисяч глядацьких місць. На жаль, ворог стримав цей процес, тому маємо те, що маємо. Після завершення війни нам потрібно братися за відбудову України та відродження спорту, особливо дитячого.

- Якби ви могли запросити одного відомого спортсмена або одну відому спортсменку на тренування сюди в одеську СДЮШОР, хто б це був?
- Звичайно, мені хотілося б привезти сюди Оксану Баюл, найзнаменитішу вихованку нашої школи, олімпійську чемпіонку. Вона могла б показати: «Дивіться, ось тут я тренувалася, тут я жила, в цьому кафе я їла – ви робите те ж саме. І ці тренери, які зараз вас тренують, були такими ж спортсменами, як і я, ми разом тренувалися на цій «Крижинці». Тому для вас немає нічого неможливого. Я вже цю доріжку протоптала». Це важко зробити вперше, але коли хтось уже зробив, то це може стати дороговказом для інших.

- Як одесити можуть підтримати розвиток фігурного катання або хокею в своєму місті?
- Все взаємопов’язано. Має бути популяризація, і хокей, і фігурне катання повинні йти до вболівальників, до одеситів. Насамперед потрібна впізнаваність. На жаль, ще рік тому впізнаваність і хокею, і фігурного катання була невисокою. Зараз хокейний «Шторм» проводить велику роботу. Чимало одеситів про команду вже знають. Це видно з того, що в соцмережах люди діляться сторіз, що вони на хокейному матчі, де відбувається круте шоу. До речі, Палац спорту, який прийняв нас, потребує ремонту й відновлення, але на сьогодні за місткістю для вболівальників ця арена – найкраща. Зараз вже видно, що хокей в Одесі став конкурентом для театру та кінотеатру – це те, що потрібно робити по всій Україні.

З фігурним катанням так само. Необхідно висвітлювати діяльність, проводити більше турнірів, поширювати інформацію про змагання у соцмережах, показувати красиві ролики, спілкуватися з людьми, щоб вони бачили, наскільки це прекрасний вид спорту. Фігуристи ефектні, елегантні, красиві. Це дуже творча професія, на мій погляд. В Одесі можна доторкнутися до цього виду спорту і закохатися у фігурне катання.

Не обов’язково бути батьками спортсменів – можна просто прийти як глядач. Нещодавно в Одесі відбувався п’ятий етап всеукраїнського фестивалю юних фігуристів. Ми організували змагання для 350 дітей з усієї України, які тривали в Палаці спорту чотири дні. Мої друзі та знайомі, які приходили, казали: «Це дуже круто! Запрошуй на інші змагання, бо це дуже красиво, і коли бачиш це наживо – це справді захоплює».

Валерія Танцуренко (sport.ua, 28.03.2025)]]> Fri, 28 Mar 2025 14:30:00 +0200 Зрада в хокеї: скандальний харківський клуб нагадав про себе – нібито анонсував виступи в Росії

В інстаграмі хокейного клубу «Рулав Одд» з'явилися дивні дописи про відродження його діяльності.
На першому з них зображені герби Харківської області України, Білгородської області РФ, логотипи «Рулав Одд» та КХЛ. У другому написано російською мовою: «Наші рідненькі, тримайтеся, залишилось не так багато часу! Незабаром ми повернемося на лід у новому складі, на новій сучасній арені. І з вами будуть нові перемоги!»

А в описі сторінки тепер зазначено таке: «Варязький хокейний клуб «Рулав Одд» / VHC «Rulav Oddr» франшиза PRO клубу КХЛ Харківсько-Білгородської агломерації».

У російських офіційних реєстрах інформації про клуб з такою назвою немає.

Що відомо про «Рулав Одд»

«Рулав Одд» був заснований у 2020 році одіозним бізнесменом Рулавом Оддом. До того, як він змінив ім'я, його звали Денис Шевчук. Він є братом колишнього голови Конституційного суду Станіслава Шевчука.

8 фактов о самом странном хоккейном клубе Украины

Також Рулав Одд є засновником проросійської партії «Русь». Як її очільник він робив українофобські публічні заяви, наприклад, що «проєкт Україна себе вичерпав», або «російський патріархат має стати окремим державним утворенням на території Києво-Печерської лаври».

Що відомо про «Рулав Одд»

Два роки існування «Рулав Одда» в українському хокеї очікувано завершилися скандалом – гравці та арена, де виступав клуб, заявляли про борги.

А федерація хокею України опублікувала офіційну заяву, що «харківський клуб «Рулав Одд» виступатиме в регулярному чемпіонаті України під назвою «Харківські Берсерки». Таке рішення прийняте через проблеми, які виникли в одного з засновників ХК».

Тому після цього з юридичної точки зору в Україні є ГО «Берсерки», яку очолює колишній хокеїст Павло Легачов. Клуб припинив виступи в ЧУ у 2024 році, переїхав із Харкова до Вінниці та виступає лише в молодіжних змаганнях.

А також ТОВ «Рулав Одд», власницею якого є дружина Рулава Одда – Катерина Одд. Ця організація досі судиться з Комплексом відпочинку «Пуща-Водиця», бо не хоче повертати заборгованість у понад 2,3 млн грн.

Що відомо про «Рулав Одд»

Сторінка, яка опублікувала інформацію про участь клуба в РФ, – це колишня особиста сторінка Рулава Одда, там досі є його фото з відпочинку.

Про діяльність самого Одда з 2022 року інформації в мережі немає – нам вдалося хіба знайти його російський номер телефону, який він використав для реєстрації на сайті московського магазину одягу та взуття.

Станіслав Орошкевич (Трибуна, 04.03.2025)]]> Wed, 05 Mar 2025 17:21:00 +0200 Вперше на відкритій льодовій арені Дрогобича провели Чемпіонат з хокею

Весна у Дрогобичі розпочалась видовищним спортивним дійством. Вперше в історії міста на відкритій льодовій арені провели чемпіонат Дрогобиччини з хокею. Участь у змаганнях взяли шість збірних команд різних вікових категорій: дві дитячі команди та чотири дорослі – названі на честь історичних команд, які грали в Дрогобичі майже сотню років тому – «Бейтар», «Юнак», «Сокіл» та «Ватра».

Попри столітню історію існування цього виду спорту, провести такі змагання в межах міста вдалось вперше.

Перший чемпіонат Дрогобича відбувся 95 років тому, тоді в Дрогобичі грали команди з такими ж назвами, як сьогодні. Це дуже символічно. Сьогодні проходить четвертий за рахунком чемпіонат Дрогобиччини з хокею, але нам вперше вдалось провести його саме в Дрогобичі. Хокей – це надзвичайно цікава командна гра, тому ми робимо все від нас залежне, аби цей вид спорту розвивався та наші діти мали можливість займатись ним у Дрогобичі – відзначив міський голова Дрогобича Тарас Кучма

Щоб повболівати за місцевих хокеїстів на чемпіонат разом з міським головою завітали перший заступник Роман Бейзик, начальник відділу освіти Петро Шев’як. З вітальним словом до учасників змагань звернулась начальниця відділу фізичної культури та спорту Оксана Сотрихіна.

Загалом участь у змаганнях взяли близько сорока учасників. Дві дитячі команди вперше змагались на льоду з клюшками в руках. Наймолодшому гравцю команди – неповних 5 років, однак хлопчик впевнено тримався на льоду та планує займатись цим спортом надалі. Попри те, що хокей – є доволі жорстким видом спорту, у складі дитячих команд грали й дівчата.

Хокей у Дрогобичі об’єднує людей різного віку та професій. Найстаршому гравцеві – 62 роки. Більшість місцевих хокеїстів багато років займаються цим видом спорту, навіть попри багаторічну відсутність льодового поля.

Раніше для цього дрогобичани долали сотні кілометрів до Новояворівська, тепер мають змогу тренуватись в межах міста – на відкритій льодовій арені Ice Land, в парку Культури та відпочинку «Івасик Телесик».

Зараз у Дрогобичі підростає та формується вже нове покоління хокеїстів. Двічі на тиждень діти вправляються на льоду, де тренують не лише силу і витривалість, але й стратегічне мислення та командний дух.

В минулому році ми розпочали дитячі тренування, хочемо продовжити їх надалі та відкрити дитячу хокейну секцію на постійній основі. Маємо багато бажаючих займатись цим видом спорту. Наразі працюємо над тим, щоб забезпечити всіх необхідним екіпіруванням, адже це безпека дітей – наголосив організатор змагань, член Федерації хокею Львівщини, заступник міського голови Юрій Кушлик.

Впродовж кількох годин тривали запеклі поєдинки між командами. У підсумку чемпіонату перемогу здобула команда «Бейтар», капітан – Валентин Василенко.

Кращим гравцем Чемпіонату став Віктор Коссак, кращим бомбардиром – Максим Кушлик, кращим захисником – Артем Захаров.

Нагородження команд провів ветеран хокею Андрій Янів.

Також під час нагородження подякою міського голови Дрогобича відзначили адміністрацію льодової арени «Ice Land», за систематичне сприяння в проведенні дитячих спортивних занять та змагань та вагомий особистий внесок у популяризацію фізичної культури та спорту в Дрогобичі.

Чемпіонат Дрогобиччини з хокею став важливим кроком у розвитку цього непростого, але видовищного виду спорту у Дрогобичі та закрив сезон фігурного катання в місті до наступної зими.

Дрогобицька міська рада, 03.03.2025

Відео по темі:
]]> Tue, 04 Mar 2025 16:34:00 +0200 Супермаркет замість ковзанки: реакція білоцерківців

Чому закрилась ковзанка та що кажуть мешканці про плани нового орендаря на цю ділянку - читайте у матеріалі журналістів Еспресо: Біла Церква.

Понад 15 років на цьому місці працювала ковзанка "Льодовий період", куди з радістю приходили покататись білоцерківці. Також тут діяли секції з фігурного катання та хокею. Однак понад рік тому каток зачинили через нерентабельність. Нині триває його демонтаж, аби на цьому місці встановити новий супермаркет. Таким намірам зовсім невдоволені мешканці сусідніх будинків, які категорично проти будівництва. Кажуть, коли була ковзанка, питань не було.

"Площадку начали використовувать під стоянку, тут построїли дітям каток було добре. Діти приїжджали з усієї України, тут були змагання. Як кажуть, земля була в оренді, йому треба повернуть її. Може б людина і дальше б занімалась, ну на цю землю найшлися ділки", - каже мешканець Білої Церкви.

За словами Юрія, окрім нового магазину, поруч хочуть звести будинок, а з іншого боку облаштувати дорогу для під'їзду до продуктового, що пролягатиме під вікнами багатоповерхівки. До того ж мешканці побоюються, що орендарі ділянки хочуть знести ще й гаражний кооператив, хоча землю під нього вони приватизували ще років 10 тому. Проте люди впевнені, що для забудовників це не стане перепоною.

"Вони хотять зробить виїзд, там знаходяться високовольтні вишки, а тут ідуть труби, каналізація, лівньовка. Це буде стройка вєка і сюдою підуть машини. Тут вистачає магазинів з головою", - додає Юрій.

Місцеві також опублікували в інтернеті інформацію про те, що шукають притулок для песика, який раніше жив на території ковзанки. Коли приміщення почали демонтувати, тварина стала непотрібною. Мешканець одного з сусідніх будинків не на камеру розповів, що знає про те, що гаражі планують зносити. Ще один білоцерківець у соціальних мережах висловив свою думку про будівництво, підписавши відео - "Варвари".

Робочі, які демонтували ковзанку, агресивно відреагували на візит журналістів. Вони зупинили демонтаж і просто спостерігали за зйомкою. Один з чоловіків навіть погрожував оператору фізичною розправою. Номери телефонів на їхньому одязі свідчать про те, що роботи виконували працівники інтернет провайдеру "Саток". Проте коментувати щось, або сконтактувати нас зі своїм керівником вони відмовились і сказали, що працюють "на дядю Вову". Ми з'ясували, що попереднім орендарем цієї ділянки був ФОП Андрій Пономаренко.

Він безпосередньо є і одним з власників ТОВ "Саток". Проте зв'язатись з ним так і не вдалося. Однак, що відповіли у Білоцерківській міській раді на це будівництво, чи давали вони погодження та хто є реальним орендарем ділянки по вул. Івана Мазепи наразі з'ясовують журналісти.

Відео:

Дарʼя Недоступ (Еспресо, 25.02.2025)]]> Wed, 26 Feb 2025 16:50:00 +0200 На місці «Снігової королеви» у Луцьку буде новий ЖК. Ковзанка переїде

Дозвіл на розробку проєкту детального плану території в межах вулиць В’ячеслава Чорновола, Ветеранів та річки Сапалаївка, винесений на розгляд чергової сесії, яка відбудеться у середу, 26 лютого.

Питання також розглядали у п’ятницю, 21 лютого, на засіданні постійної комісії з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального господарства, екології, транспорту та енергоощадності депутати Луцької міської ради.

Зі слів директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Веніаміна Туза, на цій території планують збудувати новий житловий комплекс, а саме на місці ковзанки «Снігова королева». Депутати рекомендували підтримати рішення на сесії.

З відповідним зверненням про розроблення плану території звернувся голова федерації хокею Луцька Юрій Савчук, йдеться у пояснювальній записці до проєкту рішення.

Деталей про новий ЖК, який буде на місці «Снігової королеви», та інвесторів Юрій Савчук наразі не розголошує. Натомість каже, що ковзанку планують перевезти на територію Луцького національного технічного університету.

Наразі тривають переговори, повідомив він у коментарі misto.media. Ідея перевезти ковзанку з’явилася ще минулого року.

Що буде нового

На новій локації хочуть збільшити територію льодової арени, розділити дитячий та дорослий спорт, а також облаштувати місце для харчування.

Також розглядають можливість поставити когенераційну установку для економії електроенергії. Оскільки на території університету є газ — обладнання зможе самостійно виробляти електроенергію. І відповідно ціна за світло буде меншою.

Однак, чи зміняться ціни на абонементи — поки невідомо.

За словами Савчука, федерація подала заяву у фонд Держмайна, аби отримати дозвіл на оренду приміщення. Документи поки на розгляді. Після підтвердження почнуть рахувати кошторис.

Крім того, у планах — відкрити ще один вид спорту — шорт-трек. Це забіг в ковзанах по колу, естафетою. А також спеціалізовану школу зимових видів спорту і професійну хокейну команду ЛНТУ.

Частина коштів з будівництва житлового комплексу піде на розвиток спорту, зазначив Юрій Савчук.

Відкрити ковзанку на новій локації хочуть вже восени цього року, аби не втрачати спортивний сезон.

Анна Кравчук (misto.media, 24.02.2025)]]> Tue, 25 Feb 2025 16:33:00 +0200 Президент ФХУ: «Преміальні озвучив. Хокеїсти задоволені»

Збірна України U20 тріумфально завершила молодіжний чемпіонат світу у Таллінні та здобула путівку до групи A першого дивізіону. Іншими словами, «синьо-жовті» пробилися до Топ-16 найкращих команд на планеті. Після феєричної перемоги над Японією (7:2) та завоювання малих золотих медалей президент Федерації хокею України Сергій Мазур відреагував на виступ молодіжки в ексклюзивному коментарі сайту Sport.ua

– Сергію Володимировичу, збірна України U20 – чемпіони світу. Гордо звучить?
– Аж дух захоплює! Незважаючи на всі складнощі у розвитку хокею та війну в країні, хокеїсти та тренерський штаб подарували Україні велику радість та привід для гордості. Ці хлопці, можна сказати, відроджують український хокей своїми здобутками. У Таллінні я побачив чудовий мікроклімат та згуртовану команду, яка стояла один за одного горою. Турнір вийшов важким через велику кількість хворих та неповний склад аж до останньої зустрічі, але хлопці пройшли це випробування та довели, що хокей в Україні – живий.

– Після фіналу обстановку у роздягальні, мабуть, не передати словами.
– Емоцій – вагон! Те, як виплескували свою радість молодіжна команда – особливий момент. Дуже душевний та пронизливий. Мені є з чим порівнювати, оскільки багато років їздив із дорослою командою на чемпіонати світу.

– За нинішнім поколінням хокеїстів – майбутнє збірної України?
– Не сумніваюся у цьому! Вже зараз хлопці з теперишнього молодіжного складу стукають у двері національної збірної України. Купріянов навіть викликався до головної команди країни, можливо, незабаром отримає запрошення до команди Дмитра Христича і наш воротар Олександр Левшин, який на турнірі завоював звання найкращого голкіпера ЧС-2025!

– Гра кого з хокеїстів збірної України справила на вас враження?
– Можу засипати компліментами нашого воротаря Левшина, який відіграв усі п'ять матчів на турнірі і чудово себе виявив у вирішальній битві проти Японії, але це буде неправильно стосовно збірної. Все-таки, в Таллінні запалював не хтось один, а вся Команда. Це тренерська думка, і я з ними солідарний. Тож результат закономірний!

– Чи є ідея, як винагородити команду, котра пробилася до Топ-16 найкращих збірних світу?
– Я озвучив суму преміальних у роздягальні команди. Нехай це і невелика матеріальна допомога, але гравці залишилися задоволені почутим (посміхається).

– Кого слід вважати головним творцем чемпіонського складу?
– Усіх, хто збирав команду та «ліпив» ігрові зв'язки. Зроблено величезну роботу, у тому числі невидиму для широких мас. Зрозуміло, що органічно спрацювали головний тренер Андрій Срюбко та його помічник Олександр Бобкін. Хочеться подякувати і нашому уславленому в минулому гравцю та тренеру Олександру Годинюку, який був у Таллінні у ролі консультанта і дуже допоміг збірній своїм професійним поглядом!

– Як вважаєте, на що зможе розраховувати молодіжна збірна на наступному чемпіонаті світу?
– Склад трохи оновиться, але багато лідерів залишаться у команді за віком. Плюс прийдуть гравці із юніорської збірної, які посилять заявку. Гадаю, якщо уникнемо травм та вірусів, то команда здатна боротися за медалі в дивізіоні 1A.

– Що ще запам'яталося у Таллінні, окрім чемпіонського злету збірної України?
– Восьмитисячна льодова Арена, яка вміщує в себе три великі ковзанки і ще один майданчик для керлінгу! У маленькій Естонії з населенням 1,3 мільйона мешканців функціонує така ефектна мультиарена, а в Україні немає нічого подібного. У нас мінімум 6-7 таких арен має бути у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Львові, Ужгороді.

– Із вашим приходом на пост президента ФХУ робота у цьому напрямі будується?
– Документальна робота велася і ще одна ведеться... Зовсім нещодавно Полтавську область відвідував Міністр спорту України, який зустрічався з головою Полтавської області і там обговорювалося питання будівництва льодового палацу у Полтаві із трибунами від однієї до 3 тисяч глядачів. Після тієї зустрічі я розмовляв із повноважними представниками області та постарався переконати їх, що спорт та бізнес мають поєднуватись, щоб проект вийшов успішним. Якщо ми хочемо розвивати спорт та будувати прибуткові арени, які б себе окупали і навіть приносили дохід, тоді потрібно зводити багатофункціональні центри на 7-8 тисяч глядачів, з підземним паркуванням, фітнес-клубами, басейном, громадським харчуванням тощо. Щоб проводити там безліч змагань із хокею, міні-футболу, баскетболу, волейболу, боксу, боротьби... Якщо немає фінансової підтримки, то у спорті великих досягнень не досягти.

– На чому врешті-решт зупинилися?
– Мене попросили надати проект споруди, зараз готуємо пропозиції... Також є попередня домовленість поїхати на зустрічі з керівниками інших областей України. Але важливо, щоб зацікавленість походила від можновладців.

В'ячеслав Волков (Sport.ua, 18.01.2025)]]> Sat, 18 Jan 2025 12:45:00 +0200 ФХУ досі не спромоглася розпочати чемпіонати серед дітей і юнаків

Станом на сьогодні, 6 січня 2025 року, в українському хокеї не розпочалася національна першість у жодній з вікових категорій серед дітей і юнаків. Причин такого явища не коментують ні обраний торік у вересні новий очільник Федерації хокею України Сергій Мазур, ні виконавчий директор ФХУ, а за сумісництвом державний тренер Міністерства молоді і спорту Олександр Буткевич, ні спортивний директор Федерації Юрій Кириченко.

Тривала відсутність офіційних матчів може призвести до втрати чималої кількості юних хокеїстів. Наразі дитячі школи компенсовують відсутність ігрової практики для своїх вихованців по-різному. Команди окремих вікових категорій київського «Сокола», «Кременчука», «Галицьких Левів» з Новояворівська виступали у міжнародній Карпатській хокейній лізі за участю команд Польщі, Словаччини і Румунії. Крім того, вихованці «Сокола» найактивніше представлені в різних міжнародних турнірах, а юнацька команда, не старша 16 років у ці дні бере участь у тренувальному таборі в латвійській столиці Ризі, де має змогу проводити спільні тренування та товариські матчі з ровесниками з Латвії.

Крім того, змагальний голод компенсовується проведенням товариських турнірів в Україні – здебільшого у Вінниці, Богуславі на Київщині, Києві, Кременчуку. Але всі ці ситуативні заходи, звісно, не можуть замінити матчів повноцінного чемпіонату.

Зауважимо, що досі в обох попередніх сезонах в умовах повномасштабної війни нагороди національного чемпіонату розігрувалися в усіх вікових категоріях – від семи років до 16-ти. Правда, тоді ФХУ очолював не Сергій Мазур, а Георгій Зубко. Крім того, на початку російського вторгнення Федерація подбала, аби за кордон змогли перебратися і грати там у хокей близько тисячі юних хокеїстів з усіх куточків України.

Між тим, поки немає жодного розуміння про старт дитячо-юнацьких першостей, у Кременчуку з розмахом відбувся так званий Різдвяний кубок серед ветеранів. «Під егідою президента ФХУ Мазура С.В.», - вказувалося в офіційній афіші турніру, в якому в підсумку перемогли ветерани «Кременчука» з Мазуром С.В. у складі.

Цікаво, що питання відсутності дитячо-юнацьких чемпіонатів підіймав у розмові з паном Мазуром під час візиту в Україну торік у грудні легендарний чеський голкіпер, олімпійський чемпіон Домінік Гашек. Тоді чіткої відповіді почесному гостю Сергій Володимирович дати не зміг. Натомість запросив Гашека на ветеранський турнір.

Іван Вербицький (Sport.ua, 06.01.2025)]]> Tue, 07 Jan 2025 16:40:00 +0200 Хокейна ДЮСШ «Сокіл» заплатить 2 млн гривень за оренду льодового поля

Дитячо-юнацька спортивна школа з хокею “Сокіл” планує орендувати близько 300 годин льодового поля до кінця року. Орендодавцю мають намір заплатити трохи більше 2 млн гривень.

Про це КВ стало відомо з оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro.

Зазначається, що до 31 грудня ДЮСШ “Сокіл” планує “купити” 294 години послуг оренди льодового поля та прилеглих приміщень.

Вартість оренди наразі складає 2 мл 058 тисяч гривень.

Аукціон для обрання підрядника розпочнеться 16 грудня.

КиївВлада, 10.12.2024]]> Wed, 11 Dec 2024 05:56:00 +0200 А де хокей? Через хаос у Федерації хокею «Сокіл» провалив виступ у Континентальному кубку

Київський «Сокіл» на правах чемпіона України цієї осені розпочав та вже завершив виступи в Континентальному кубку — вибув за підсумками другого раунду без жодної перемоги.

Аби здобути путівку до третього кола кваліфікації, підопічним Олега Шафаренка треба було посідати перше місце у своєму квартеті.

Проте «Сокіл» втратив шанс на це вже після другого туру: спочатку поступився італійському «Ріттнеру» (4:5), а потім — словенському «Єсеніце» (2:5). А в останньому турі «соколята» програли хорватському «Сисаку» (2:4).

Наставник «Сокола» Олег Шафаренко, коментуючи цей невтішний результат, наголосив, що головною причиною провалу стала відсутність ігрової практики.

«Такий результат, на жаль, був очікуваним, оскільки в процесі підготовки ми з незрозумілих причин не зіграли жодного офіційного матчу. Якщо в нашій країні хочуть розвивати хокей, то того, що зараз відбувається, не можна допускати за жодних обставин. Жодні товариські поєдинки не замінять офіційних. Ми залишилися без ігрової практики, без ігрового тонусу. Навіть п’ятьма тренуваннями на день цїєї недостачі не компенсуєш», — обурився тренер, наголосивши, що внутрішній регулярний чемпіонат з хокею досі не стартував.

Чому ж новий сезон досі не розпочався, а «Сокіл» залишився без ігрової практики? Річ у тім, що у національній Федерації хокею вже кілька місяців триває боротьба за владу.

Ще влітку низка функціонерів на чолі з президентом клубу «Кременчук» Сергієм Мазуром висловили незадоволення роботою очільника організації Георгія Зубка.

Конфлікт вийшов на новий рівень наприкінці вересня, коли у Кременчуці пройшов захід, названий Генеральним конгресом Федерації хокею України.

На ньому учасники безальтернативно обрали нового керівника ФХУ — власника «Кременчука» Сергія Мазура.

Зубко очікувано заявив, що конгрес пройшов усупереч законодавству, зазначивши, що планує оскаржувати його результати в суді.

«Так званий конгрес, який відбувся в Кременчуці, пройшов усупереч статуту Федерації хокею та українському законодавству. Ми жодним чином не визнаємо результати цього конгресу і будемо оскаржувати дані дії в законний спосіб. Укотре, на жаль, пересвідчилися, що певна група людей усупереч здоровому глузду і законодавству України хоче єдиного: задоволення власних амбіцій та руйнації українською хокею», — говорив функціонер.

Такі дії Мазура Зубко називає рейдерським захопленням та заколотом. Мазур же переконує, що мав усі підстави балотуватись на посаду очільника ФХУ.

«Я вже тривалий час припинив свої повноваження як президента ХК «Кременчук». І в цьому випадку я маю повне право виходити на передвиборчу гонку. Не зовсім розумію позицію пана Зубка, тому що заколот — це коли декілька осіб намагаються незаконним шляхом зняти президента чи керівника тієї або іншої організації. У нас трошки інша ситуація — 25 відокремлених підрозділів, 23 з яких висловили свою точку зору, що вони не визнають Зубка за президента Федерації. Тобто 94% відокремлених підрозділів самої федерації. Також 5/6 клубів, які грають у регулярному чемпіонаті України, висловили таку ж позицію. Не знаю, чому пан Зубко не хоче коментувати цю ситуацію, але було б чесно, якби він про це говорив. Не про заколот, а про те, що в нього просто немає підтримки в хокейній спільноті», — аргументував свою позицію функціонер.

Згідно зі статутом ФХУ, саме Рада федерації призначає керівників відокремлених підрозділів, які можуть висувати кандидатів у президенти ФХУ. Тож формальні причини у Ради зняти Зубка начебто були.

Проте статут має стільки протиріч, що, хоч би чим завершилась боротьба за владу, - точно доведеться ухвалювати новий документ, в якому буде чітко прописано регламент на випадок подібних ситуацій у майбутньому.

Цікаво, що у профайлі української федерації на сайті ІІHF — Міжнародної федерації хокею — президентом ФХУ вже значиться Сергій Мазур. А згідно з реєстром Міністерства юстиції України, очільником федерації надалі залишається Георгій Зубко.

«Станом на сьогодні ми не отримали відповідь щодо причин змін керівництва на сайті IIHF. Ми залучили міжнародну лобістську спортивну компанію, яка працює над тим, щоб запобігти будь-якому зовнішньому впливу на Міжнародну федерацію. Ми впевнені, що це допоможе захистити інтереси українського хокею та запобігти поширенню дезінформації на міжнародній арені», — пояснив свою позицію минулого тижня Зубко.

Зрештою, саме через питання реєстрації новий сезон поки так і не розпочався. Замість раніше запланованого 22 жовтня старт чемпіонату тепер очікується 31 жовтня.

Олексій Павлиш (Україна Молода, 30.10.2024)]]> Wed, 30 Oct 2024 16:27:00 +0200 Г. Зубко: «Загроза зриву чемпіонату України з хокею дуже реальна»

На календарі середина жовтня. Хокейне життя в усіх європейських країнах уже запрацювало на повні оберти, стартували й заокеанські чемпіонати включно з найпрестижнішим, Національною хокейною лігою. Натомість в Україні національні змагання досі не розпочалися. На численні запитання вболівальників у соцмережах відповідей не дає ніхто. Причиною нинішнього гнітючого явища є розкол в українському хокеї. Як відомо, 22 вересня у Кременчуку відбулася подія, яка була названа «генеральним конгресом Федерації хокею України». На ній учасники обрали нового керівника ФХУ – власника хокейного клубу «Кременчук» Сергія Мазура. Втім, згідно з реєстром Міністерства юстиції України, очільником Національної федерації хокею надалі залишається Георгій Зубко. Власне, Зубка ми й попросили прокоментувати поточний стан справ в українському хокеї.

– Пане Георгію, з часу так званого «генерального конгресу ФХУ» минуло три тижні. За цей час ваші опоненти провели змагання, які назвали Кубком України. Але на тому поки й усе. Яка поточна ситуація навколо Федерації хокею України?

– Корені цих подій сягають набагато давнішого часу, ніж дата самопроголошеного конгресу (22 вересня – авт.). Результати цього зібрання не мають жодної юридичної сили. Можу сказати, що дії всіх причетних до так званого конгресу спрямовані лише на одне – на руйнацію українського хокею та задоволення власних амбіцій. Жодних перемовних процесів напередодні події не було. З тієї причини, що опоненти не були налаштовані на конструктив. Вони зайняли абсолютно деструктивну позицію, в якій немає навіть натяку на відповідальність перед клубами, вболівальниками, хокеїстами і національними збірними.

Попри все, офіс Федерації продовжує працювати в штатному режимі. Поточна ситуація складна. Опоненти здійснюють тиск на співробітників ФХУ – на когось залякуваннями, на когось спробами підкупу чи поширення дезінформації. Наші недобропорядні опоненти не гребують жодними методами.

Окремо хотів би висловитися щодо змагань у Кременчуку. Ми досі не отримали жодних документів для підпису, які б мали підтвердити офіційну легітимізацію цих змагань національною Федерацією. Незважаючи на те, що під час турніру вручався Кубок, який був фактично привласнений, офіційного статусу ці змагання не набули.

Змагання – це пріоритет, і я неодноразово наголошував на цьому. Я не заважав проведенню турніру, навіть якщо його відкривали самопроголошені президенти чи інші особи, що називають себе керівниками. Клуби повинні мати ігрову практику та виступати в конкурентному середовищі, адже це в інтересах самих клубів, національних збірних і українського хокею загалом.

– Найболючішою і найактуальнішою наразі є тема старту чемпіонату України-2024/25. На календарі 11 жовтня, а досі не оголошений ні склад учасників, ні приблизні терміни початку змагань…

– Національний чемпіонат є одним із ключових елементів шантажу з боку наших опонентів. Клуби, до яких причетні представники заколотників, шантажують ФХУ своєю участю в змаганнях. Зараз вже можна говорити прямо: проведення національного чемпіонату під загрозою зриву. Станом на сьогодні Федерація хокею України перебуває в стані пошуку варіантів, з допомогою яких змагання стартували б. Ми все ще намагаємося привести до тями людей, які, як мені здається, вже й самі не до кінця розуміють, чого хочуть. Псевдоконгреси проведені, у жодних національних реєстрах їхні результати не зафіксовані, а подальшої відповідальності за долю українського хокею ніхто на себе брати не хоче.

– Наскільки реалістичним є варіант, що клуби домовляться між собою і проведуть чемпіонат самостійно, нехай навіть без офіційного статусу?

– Давайте згадаємо, що попередніх два чемпіонати України з хокею в умовах повномасштабного вторгнення відбулися не завдяки, а всупереч. При цьому в змаганнях виступало по шість команд, чемпіонат розвивався, ставав цікавішим, у ньому брали участь майже виключно українські хокеїсти, частина з яких допомогла національній збірній цьогоріч навесні виграти чемпіонат світу в дивізіоні 1В і вперше за вісім років повернутися в другий за силою ешелон світового хокею. При цьому для всіх хокейних людей не є таємницею, що на проведення чемпіонату України і функціонування майже всіх команд витрачалися величезні кошти Федерацією хокею України і небайдужими людьми з моєї команди. Як би складно нам не було, але тоді ми вистояли. І ось тепер, на третьому році повномасштабного вторгнення отримуємо реальну загрозу зриву національної першості. Хоча, за моїми розрахунками, зараз ситуація мала стабілізуватися, нам мало бути простіше.

– Яким чином нинішня ситуація може відбитися на національних збірних?

– Відсутність національного чемпіонату чисельністю мінімум у чотири команди є підставою для дискваліфікації національних збірних з найближчих чемпіонатів світу. Якщо це станеться, український хокей буде відкинутий на кілька десятиріч назад. А це вже пряма шкода національним інтересам України. Наразі всі мої запрошення для участі в перемовному процесі ігноруються. Зрозуміло, що особам, які брали участь у збіговиську 22 вересня в Кременчуку, немає що сказати мені у вічі. Це свідоме шкідництво здійснюється після кількох років успішної роботи Федерації хокею України. Попри всі труднощі, прогресували і за грою, і за результатами всі наші національні збірні – національна, молодіжна, юнацька і жіноча.

– Яка перспектива, що стартують дитячо-юнацькі чемпіонати України?

– Ситуація схожа, адже представники окремих регіонів і клубів роблять спроби саботувати й їх. Це біда, адже через особисті вражені амбіції окремих керівників ставиться під загрозу майбутнє цілого покоління юних українських хокеїстів. Ми допомагали юним хокеїстам та їхнім родинам виїздити за кордон після початку повномасштабного вторгнення, дбали про те, щоб діти за кордоном продовжили заняття хокеєм, бо розуміли, що дбаємо про генофонд нашого виду спорту, про його майбутнє. І ось зараз окремі особи роблять невільними учасниками своїх ігрищ юних хокеїстів уже вдома. Якщо діти не гратимуть, вони не розвиватимуться, в них пропаде стимул займатися хокеєм. Хокей – недешевий вид спорту, чимало коштів на заняття дітей батьки витрачають з власної кишені. Але навіщо їм це робити, якщо не буде стимулу у вигляді виступів на змаганнях, перемог, конкурентного середовища та інших супутніх явищ, які сприяють зростанню юних спортсменів?

– Якою є позиція щодо ситуації з українським хокеєм Міністерства молоді і спорту?

– Наразі Федерація хокею України залучила дві міжнародні лобістські компанії, одна з яких працюватиме з нами в Україні, інша в міжнародній площині для врегулювання цього питання і недопущення відповідальними органами можливих маніпуляцій. Щиро сподіваюся, що Мінмолодьспорт залишаться в своїй позиції послідовними і стоятимуть на боці законності й надалі.

Іван Вербицький (Sport.ua, 11.10.2024)]]> Sat, 12 Oct 2024 06:46:00 +0300