https://www.mournhockey.com.ua Стрічка коментарів сторінки Cotonti Tue, 26 May 2026 15:18:03 +0300 Thu, 01 Jan 1970 03:00:00 +0300 Про таких, як Микола Степанович Романюк, кажуть: “На сто відсотків відданий тій справі, якою займається”. Із його появою біля керма хокею Львівщини гра справжніх чоловіків отримала друге дихання. Ще б пак, минулоріч у Новояворівську завдяки його старанням з’явилася перша на Львівщині накрита льодова арена. Про перспективи розвитку хокею на Львівщині, „Ратуші” розповів президент Федерації хокею Львівської області Микола Романюк.

— Нині ми намагаємося підняти хокей, як вид спорту на теренах Львівської області, який дрімав, мабуть, років 30, — каже президент Федерації хокею Львівської області Микола Романюк. — Люди цього тоді не розуміли, не вкладали в цей вид спорту грошей. Як президент ХК “Явір” минулоріч 20 листопада ми відкрили у Новояворівську льодову арену, набрали дитячу хокейну команду “Галичина”. І вже наступного року хочемо взяти участь у чемпіонаті України з цими перспективними дітьми (2001 — 2002 р.н). Наша ДЮСШ нараховує 200 діточок.

— Ваші першочергові завдання на посаді голови Федерації хокею Львівщини?

— Передусім треба збудувати у Львові серйозну льодову арену. У Львові багато населення, саме тут колись зародився хокей в Україні, а накритої льодової арени нема. “Медик”, на якому люди відпочивають, для професійних занять хокеєм не годиться, бо там немає теплих роздягалень і душових кабінок. Наскільки мені відомо, земля під таку арену вже виділена. Сподіваюся, що в недалекому майбутньому, принаймні вже наступного 2011 року, ця льодова арена працюватиме у Львові. А в перспективі, говорячи про Олімпіаду 2022 року, у Львові має бути щонайменше два - три такі льодові палаци. Військові зараз віддають свою землю на СКА. Я не кажу, що та земля, яка виділена на вулиці Пулюя для побудови арени, кудись подінеться. Однак на СКА хочуть виділити кошти, аби вже будувати ковзанку, і, в принципі, клуб армії може утримувати команду в чемпіонаті України. А нам підходять різні форми: чи армійська команда, чи не армійська, аби лише хокей розвивався у Львові та Львівській області.

— Розкажіть про Західноукраїнську аматорську хокейну лігу?

— Сім років тому почалося відродження хокею на Львівщині, та була започаткована ця ліга. Щоправда, тоді не називалася лігою, в ній брали участь дві — три команди. З часом кількість команд зростала. Наприклад, минулоріч у ній брали участь команди з усіх обласних центрів Західного регіону, загалом 13 команд. Цьогоріч кількість команд зменшилася до 9 через те, що немає хокейних майданчиків зі стандартними розмірами в таких містах, як Тернопіль, Хмельницький, Чернівці.

— Який середній вік гравців цієї ліги?

— Вік досягає 40 років. Саме через це треба омолоджувати команди, підтягувати молодь. Перспектива за молоддю, особливо в цих маленьких дітках, які нині тренуються в дитячій команді “Галичина”. Хоча й про ветеранів не слід забувати, бо саме завдяки їм відродився хокей на Львівщині. Один із них — Веніамін Іванович Мочніков. Хоча у майбутнє все-таки треба дивитися крізь призму розвитку дитячого хокею. Саме через це кошти необхідно вкладати в дітей, а ми, ветерани, граючи будемо демонструвати їм, що такий вид спорту, як хокей, є і живе.

— Як плануєте популяризувати хокей на Львівщині?

— Багато людей наживо ще не бачили хокею, через те ми запрошуємо їх на матчі, які проходять на нашій арені. Вхід у нас завжди безплатний. Всі матчі та графік ігор висвітлюємо. Завжди раді бачити дітей і молодь, які приходять до нас. Минулого року, коли ми набирали маленьких діток до нашої хокейної школи, батьки зверталися з проханнями купівлі окремої амуніції для дітей. Ми допомагали чим могли. Цього року вже так ніхто з батьків не думає. Вони привели дітей і коли після року занять побачили, що їхні діти стали більш дисциплінованими, нині просто у захваті та вдячні нам. Це командна гра, яка виховує мужність і дисципліну, в якій один за всіх, і всі — за одного.

— Чи довго роздумували перед тим, як стати президентом ФХЛ?

— Так думав. Передусім тому, що це велика відповідальність. Розумію, що хокей на Львівщині існував 6 — 7 років до мене, а, в принципі, формально оформленим і не був. Адже ми не були членами Федерації хокею України. Все йшло так, що ми грали хокей, і водночас нам було соромно, що в інших областях зроблені хокейні федерації... Зараз ми вже є повноправними членами ФХУ, маємо свій статут, у нашій Федерації зареєстровані клуби. Розширюватимемо географію хокейних команд Львівської області. Минулого року приєдналося велике місто Львівщини Червоноград зі своєю хокейною дружиною, також у нас грає Дрогобич, Яворів, Розділ має хорошу команду, сподіваюся на те, що невдовзі Броди доєднаються, що наша область оживе.

— Ваша мрія як президента Федерації?

— Мрію, щоб вихованці нашої ДЮСШ виступили на Олімпіаді 2022 року в нас, в Україні. Адже хокей не завод із випуску чогось, яке сьогодні ти започаткував, а на завтра — вже готовий спортсмен. Потрібно дуже багато затрат: матеріальних, моральних, насамперед, треба виховати людину.

— У майбутньому можливо створити об’єднану команду з Західного регіону, яка б могла не просто заявитися у чемпіонат України, а й на рівних конкурувати з командами, скажімо, із Києва, Харкова, Донецька?

— Це питання нам дошкуляє. Я виступаю за таку ідею. Нам уже пора виходити на рівень чемпіонату України. Ми пробували такі виступи. До слова, наші три команди минулоріч грали у групі С чемпіонату України (“Експрес”, “ВІМ-Беркут” та “Явір”). Хоча ми там не досягли великих вершин, бо кожна команда грала зокрема, але якби ми зробили збірну, тоді можна досягати кращих результатів на такому рівні.

— Підсумовуючи нашу розмову, що для Вас загалом хокей?

— Хокей тепер для мене вже більше, як хобі. Колись думав, що пограю просто так для себе. А тепер, коли ми ставимо собі в перспективі бути учасниками чемпіонату України, то все-таки хокей переходить у наше життя.

Мстислав Коцький-Боб’як (Ратуша, 23.12.2010)]]> Tue, 28 Dec 2010 09:17:00 +0200