Автор: Роман Лебедь
Дата: 30/01/13 13:17
 
20 українських спортсменів є реальними претендентами на здобуття медалей під час зимової Олімпіади в Сочі у 2014 році, каже голова Національного олімпійського комітету Сергій Бубка.

Ці приблизні прогнози, які він озвучив, підбиваючи в Києві підсумки минулого олімпійського циклу, значно перевищують реальний результат України на минулих Олімпійських іграх у Ванкувері, де в 2010 році збірна не здобула жодної медалі.
Загалом із зимових Олімпіад незалежна Україна ще ніколи не привозила більше двох відзнак, і не всі вірять у спроможність щось покращити найближчим часом.
Як стверджують експерти, для розвитку нових напрямків потрібні не лише інфраструктура і гроші, а й здорове покоління. А з ним в України серйозні проблеми.

Успіх попри сумніви

"Ми розраховуємо приблизно на 20 спортсменів і повинні забезпечити їх і фінансово, і обладнанням, і закрити всі питання щодо тренувальних зборів, відбіркових змагань, щоб вони могли мати можливість отримати ліцензії", - зазначив Сергій Бубка.
Оптимістичні прогнози він висловив, підбиваючи підсумки попереднього олімпійського циклу. За минулі чотири роки на олімпійський рух в Україні витратили майже 400 мільйонів гривень, половину з яких виділили з бюджету, а решту дали спонсори.
Хоча це у понад десять разів менше, ніж, приміром, витратили на реконструкцію стадіону "Олімпійський" перед Євро-2012 в Києві, на минулорічній Олімпіаді в Лондоні країна завоювала 20 медалей, посівши 14-е місце.
Втім, цей результат зустріли по-різному: хтось назвав його провалом, хтось нагадав про лише шість золотих медалей проти дев'яти в Афінах і семи в Пекіні.
"Інколи хтось каже: ну було ж більше, а тепер [тільки] 20 медалей. Але ми знаємо, скільки було четвертих, п'ятих місць. Маленький талан, інші обставини дуже сильно впливають на остаточний результат. Тому, я вважаю, виступ у нас непоганий", - зазначив президент олімпійського комітету.
Хоча він стверджує, що хотів би бачити кращий результат у майбутньому. Для цього, розраховує Сергій Бубка, держава збільшить витрати на спорт, а у збірної побільшає спонсорів.
Але, попри очікування медалей у Сочі, головний акцент робитимуть на традиційні для України літні види спорту, готуючись до Ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро. Йдеться про легку і важку атлетику, бокс, художню і спортивну гімнастику та греблю.
"Сьогодні говорять, що Україна - не зимових видів спорту країна. Ми маємо традицію в біатлоні. Але в більшості інших зимових видів хотілося б бачити набагато кращі результати", - сказав Сергій Бубка.

Карпати пограють в хокей?

Провали української збірної на зимових Олімпіадах чи не найбільше пов'язують із нерозвиненою інфраструктурою.
"В більшості, інфраструктура, яку ми маємо, належить до минулих часів", - визнає Сергій Бубка.
В Україні є серйозні проблеми із тренувальними базами для лижників, бобслеїстів, льодовими аренами, від чого сильно страждають фігурне катання та хокей. Українська команда з цього виду спорту виступала на Олімпійських Іграх лише раз, у 2002 році, і наступного місяця стане відомо, чи поїдуть хокеїсти в Сочі.
"Деякі серйозні зміни у зимових видах спорту (після Олімпіади у Ванкувері - ред.) відбулися лише в хокеї. На рівні клубного хокею відбулося пожвавлення, було збудовано декілька критих катків. Почався більш-менш регулярний чемпіонат України, і у нас з'явився клуб в континентальній лізі - "Донбас", - розповів ВВС Україна Євген Філіндаш, колишній член парламентського комітету з питань сім'ї, молоді і спорту.
Втім, за його словами, на медалі в хокеї все одно розраховувати не варто. І загалом в решті видів спорту змін немає, а прогнозований Сергієм Бубкою результат у Сочі видається малореальним, вважає він.
Голова Олімпійського комітету, однак, сподівається, що ситуацію може покращити ідея Віктора Януковича про організацію зимової Олімпіади 2022 року в Карпатах. Україна вже цього року може подати заявку на проведення Ігор, хоча проект багато в кого викликає сумніви.

Немає здоров'я - немає медалей

Ще однією проблемою для українського спорту загалом, поруч із браком інфраструктури, називають занедбаний дитячо-юнацький і масовий спорт.
Станом на 2011 рік, згідно зі статистикою міністерства освіти, науки, молоді і спорту, охоплення дітей у спортивних секціях в різних областях становило від 24% до 58%.
Для покращення цих пропорцій у серпні 2011 року Кабмін затвердив концепцію програми розвитку фізкультури і спорту на 2012–2016 роки з орієнтовним бюджетом в 32,2 мільярда гривень.
Але документ "завис" через кризу, пише у своєму блозі на "Українській правді" олімпійський призер, чемпіон світу з плавання Денис Силантьєв.
"Нічого, що хоч якось відповідало б масштабу проблем, немає і близько", - написав спортсмен, проаналізувавши законопроекти, які перебувають у парламенті.
Проблема поглибилася ще більше після низки смертей учнів на уроках фізкультури у різних областях України. Це викликало хвилю занепокоєння у суспільстві, і згодом міністр освіти Дмитро Табачник повідомив про скасування оцінок на цих уроках, аби не змушувати школярів виконувати непосильні нормативи.
Хоча дехто ставив під сумніви доцільність таких заходів, оскільки українські підлітки і без того мало рухаються. Те, що діти не займаються фізичною культурою, є одним з основних чинників погіршення їхнього здоров'я, вважає колишній міністр охорони здоров'я Микола Поліщук.
"Подивіться, скільки українців виїхали в інші країни і показують там хороші результати. Якщо створити можливості займатися масовою фізкультурою та спортом і, відповідно, бази для здібних, то, я переконаний, українці можуть продемонструвати хороший результат", - сказав він.

Роман Лебедь (Бі-Бі-Сі, 30.01.2013)
 
Поки що коментарів немає

 

* Ваш коментар буде доступний для редагування протягом 10 хвилин
Сторінка створена за 0.018 секунди