Олеже Леонідовичу, після першого оголошення про намір “Сокола” виступати у польському чемпіонаті була певна пауза без інших новин. Із чим це було пов’язано?
Після оголошення про співпрацю з Саноком почався період узгодження багатьох моментів. Потрібно було зважити усе, опрацювати ті умови, які виставила польська сторона для участі в їхньому чемпіонаті. У нас був також варіант із угорською першістю, який ми розглядали, але зараз розуміємо, що зупиняємось саме на польському турнірі. Дуже сподіваюся, що наша федерація посприяє у цьому, адже це дозволить надати новий імпульс нашому хокею, буде корисним для розвитку молоді, а для досвідчених хокеїстів стане новим кроком в їхньому вдосконаленні як гравців. Тут можна буде говорити і про додаткову мотивацію займатися їхньою улюбленою справою за наших реалій.
Про які умови йде мова? І чи стосуються вони кадрового складу команди?
Спочатку йшли розмови про п’ятьох обов’язкових гравців у складі, які мають представляти Польщу. Але оскільки усі інші команди мають вимогу мати 10 таких хокеїстів, то її висунули і до нас. Я розумію, що це додатковий виклик, але загалом це все одно шлях до розвитку і вдосконалення усіх гравців, які будуть в команді. Я знайду ту систему, яка дозволить усім хокеїстам грати і приносити користь команді за таких умов.
Чи є розуміння, хто саме із польських гравців поповнить команду?
Ми зараз перебуваємо на фінальній стадії підписання документів із федерацією хокею Польщі та містом Санок. Є вже розуміння про польських гравців, я з усіма хокеїстами працюватиму, буде професійний підхід. Це стосується і молодих виконавців. Зрозуміло, що має відбутися певний відбір, я маю отримати інформацію при перегляді. Але вже зараз є виконавці, які готові підписати контракт і які виступали за національну чи молодіжні збірні Польщі. А решту покаже тренувальний процес і робота на льоду.
Тема назви команди та її кольорів на чемпіонат Польщі є актуальною як для українських, так і польських вболівальників.
Попередньо є домовленість, що ця команда називатиметься “Санок-Сокіл”. Санок – це хокейне місто, коли збірна України мала там матчі, завжди збиралася повна арена. І я впевнений, що ця співпраця є вигідною для обидвох клубів. Нам – у контексті розвитку гравців: того ж Микити Полоницького, Дениса Жеребка, Євгенія Ратушного, Дениса Бородая. Це нагода пограти у справжній хокей, у сильному чемпіонаті проти цікавих команд. А для Санка це означає збереження команди, яка могла зникнути з польського турніру.
Розкажіть про те, як відбуватиметься подальша підготовка до нового сезону?
Перший збір має відбутися в Польщі, там уже все сплановано. Працюватиме вся команда “Сокіл”, у повному складі. Там відбуватиметься і робота з польськими хокеїстами. 18 серпня ми зберемося в Саноку і розпочнемо тренувальний процес. Ми плануємо паралельну участь як в польському чемпіонаті, так й українській першості, тому хочеться створити такі умови роботи, щоб українським гравцям було цікаво змагатися на два турніри одночасно. Думаю, що наші молоді виконавці частіше залучатимуться до чемпіонату України, досвідчені хокеїсти більше гратимуть у польському турнірі. Але буде ротація, спортивна складова теж буде враховуватись. Ну і на домашніх матчах, які відбуватимуться в Києві, теж плануємо залучати найсильніших хокеїстів. Такі плани на сезон – це новий виклик і для мене з тренерським штабом. Створити команду з гравців двох країн – це дуже цікаве завдання, але впевнений, що все вдасться. Я розумію, що в перший сезон буде непросто, грати доведеться проти сильних команд. Ми не будемо в цій лізі фаворитами, як ми звикли до цього вдома. Будемо змагатися за місце в плей-оф, створюватимемо команду, яка може й не буде діяти першим номером, але я зроблю все від мене залежне, щоб це була команда, з якою усім буде непросто грати. Зараз хочу випробувати в передсезонній підготовці нову модель тренувань, яку ми розробили. Гравцям про це я вже повідомив, хочеться побачити від них також професійний підхід і готовність стати до такої роботи. Сама підготовка буде більш зведена до вправ на льоду та силової роботи, ніж бігової, яка буде задіяна лише під час тестів. Сподіваюся, це дасть результат.
Минулого року команда мала низку контрольних матчів у Словаччині та Польщі. Цього разу такі ігри плануються?
У “Сокола” вже є запланований турнір в Битомі наприкінці серпня, де в опонентах будуть польські клуби. Є спаринги в Словаччині, де зіграємо проти клубу з Гуменного на початку вересня – із ними ми також зустрічалися перед минулим сезоном. І ще буде два контрольні матчі, поки узгоджуємо їх із клубами. У того складу, що змагатиметься в польському чемпіонаті, теж будуть контрольні матчі, більше це стосуватиметься команд із польської першості. Ну і плануємо зіграти з “Київ кепіталз”, яких тренує мій друг Олег Тимченко. Між керівництвом команд уже є домовленість, залишилось лише вибрати дату. Думаю, такий матч буде цікавим для вболівальників і стане корисним для популяризації українського хокею.
Команда вже оголосила про перехід Микити Сидоренка. Будуть ще поповнення серед українців?
Ми вже підписали контракти з українцями, які виступали за кордоном. Прізвища поки не називатиму, але вболівальники скоро дізнаються їхні імена.
А кадрові втрати?
Є перехід Даніїла Скорохода до празької “Славії”. Минулого року ми викупили його контракт, заплатили непогані гроші, у нього була дворічна угода. Але надійшла пропозиція із сильного клубу, де він розвиватиметься, гратиме у сильному турнірі. Тому ми погодились, побажали йому удачі. Деякі гравці чомусь побоюються укладати дворічні контракти, але приклад Скорохода показує, що нічого страшного тут немає. Так само не виступатиме в новому сезоні за “Сокіл” Михайло Цюра, якому ми вдячні за минулий сезон і його внесок у чемпіонство.
Ви згадували, що сподіваєтесь на сприяння Федерації хокею України. Чи є побоювання, що дозволу на виступи в Польщі можна не отримати?
Мені здається, будь-яка федерація має бути зацікавлена у розвитку свого виду спорту та команд, які змагаються в чемпіонаті. І гравці мають мати можливість розвиватися в конкурентному середовищі. І я сподіваюся, що в комунікації клубу в федерацією не буде проблем із дозволом виступати в Польщі, адже цей крок піде на користь українському хокею.
І на останок – яка ситуація зі спорткомплексом АТЕК, який є домашньою ареною для команди?
Там поки немає льоду, і це одна з причин, чому підготовку до сезону ми змушені провести за кордоном, а не в Києві, де велика проблема з ковзанками. І це стосується не лише нас, чемпіонів України, яким немає де тренуватися. Це проблема для дитячого хокею, з якого мають виростати гравці, що поповнять колись професійні команди і збірні. Дітям зараз немає де готуватися, а це теж впливає на загальний стан і популярність хокею. А їх потрібно залучати, давати можливість тренуватися, зацікавлювати. У Латвії, Угорщині маленьким гравцям одразу видають форму – це теж своєрідна мотивація, яка може бути зразком роботи для нас. І розвиток дитячих тренерів – це ще один важливий напрямок, про який не треба забувати, адже ці люди готують майбутніх хокеїстів.
ХК «Сокіл», 20.07.2026