Відкриття Льодової арени у Калуші свого часу наробило чимало галасу. Комплекс звели в рамках урядової програми розвитку хокею в Україні. На будівництво з державної казни виділили 20 мільйонів гривень. Обов’язком міської влади було облаштування комунікацій. Загалом в Україні заплановане відкриття 60 льодових палаців. Такі заклади вже існують, окрім Калуша, у Донецьку та Херсоні.

«Тут є душ, роздягальні, приміщення для кафе, гардероб, – розповідає начальник управління у справах молоді, сім’ї та спорту Калуської міської ради Михайло Клим. – Кількість глядацьких місць – 426. Площа льодового поля – 60 на 30 метрів».

Є все, окрім господаря. Постає питання: у кого на балансі буде палац і хто керуватиме комплексом?

Льодовий палац належить державі, і опікується ним безпосередньо управління з питань будівництва та реконструкції спортивних споруд в Україні при Міністерстві молоді та спорту. Більше того, нам стало відомо, що спортивна споруда і досі існує як будівельний об’єкт, а не закінчений комплекс. Для того, щоб вчасно запустити Льодовий, будівельники пішли на деякі технічні «хитрощі», які й нині доставляють дискомфорт мешканцям того району. Є проблеми з водовідведенням. Про те, що спортивна споруда побудована із недотриманням усіх норм, вже зрозуміло. Стіни у спорткомплексі активно «цвітуть». До того ж місцеві скаржаться, що напруга електроенергії в мережі час від часу падає.

«Палац повинен працювати в режимі самоокупності», – пролунала вказівка зверху. Заплановані гроші на утримання Льодовий може отримати лише з відвідувачів. Сьогодні 45 хвилин катання коштує 10 грн., прокат ковзанів – 5 грн. А про проведення серйозних льодових змагань говорять мало. Хто захоче поїхати у невеличке містечко, де немає жодного пристойного готелю? Справа з мертвої точки зрушилась. На базі палацу вже тренуються діти із Запоріжжя. А з понеділка приїхала юнацька збірна з хокею України. Ведуть переговори про тренування збірної України по фігурному катанню.

Міська влада врешті почислила видатки на утримання палацу. Виявилося, що заробляти за місяць він мав в межах 100 тисяч гривень. Майже 70 відсотків складає оплата за електроенергію, що в цифровому еквіваленті 35-40 тис. грн. Заробітна плата обслуговуючого персоналу – 20 тис. грн. та 5-7 тис. грн. на інші витрати, в тому числі утримання спецтехніки. Спеціальний автомобіль, що чистить, шліфує та заливає лід – забавка недешева. Розхід палива у цієї машини – 2,5 літра 95-го бензину за один виїзд на поле. І виїжджати вона повинна щогодини у час експлуатації льоду. До того ж техогляд також чималеньку суму потягне, кілька тисяч гривень.

Витрати чиновники порахували. Дивує те, що лічать у нас заднім числом. Чи могло 60-тисячне містечко забезпечити відвідуваність настільки, щоб перекрити усі витрати по обслуговуванню палацу?

Натомість міські урядовці пропонують кілька варіантів виходу із патової ситуації. Кошти не малі, тому орієнтуються на три джерела фінансування: утримання споруди за рахунок міського бюджету, створення обласної школи з зимових видів спорту, яка частково фінансуватиме оренду катка та абонементські групи, які організовуватимуть безпосередньо на місці. Можна шукати спонсора, але скажіть, хто щомісяця вам даватиме таку суму?

Допоки питання про статус палацу «висітиме», борги за використану електроенергію лише зростатимуть. Місцеві комунальники погрожують в любий момент відключити його від мережі. Критична точка назріває.

20 млн. грн. викинули в спортивний проект – Льодовий палац спорту ім. Степана Бандери. Сьогодні він нікому не потрібний.

Ще тоді говорили, містечко маленьке, проект нерентабельний... В Калуші ж навпаки. На комерційні порахунки уваги не звертали. Міський голова Ігор Насалик все зробив для того, щоб палац за кошти держави побудували саме тут, а не в Івано-Франківську. Тим паче, що на Прикарпатті вже була Льодова арена і користувалася успіхом. Простіше було місцевих хокеїстів возити до обласного центру. Кошти невеликі і спонсори б знайшлися...

Відтак Льодовий споруджено, він працює, щоправда, зі скрипом. А поруч в парку дитячі каруселі не міняли вже більше двадцяти років. Хто відповість за нецільове використання державних коштів? Все ж таки, перш ніж вкладати державні кошти, треба сім раз відміряти. На кого тепер перекладуть відповідальність за Льодовий палац – на область, Уряд чи Україну? І для чого було будувати і відразу ж «руйнувати» безгосподарністю та бездіяльністю? Для задоволення чиїхось амбіцій – «і сам не гам і другому не дам» чи це був «показовий виступ»?

До теми

Кореспондент Оглядача звернулась за коментарем до президента хокейного клубу «Олімпія» Ярослава Дороша. Адже всім спортсменам добре відомо, що саме він найбільше вболіває за розвиток хокею на Прикарпатті. Дорош за власний кошт побудував льодовий каток у місті, де впродовж п’яти років тренувалися спортсмени. Мало того, Олімпія здобула чимало спортивних регалій. Про цей клуб знають далеко за межам України.

«Буде шкода, коли зупинить роботу Льодовий палац, – жаліється Дорош. – Господарника, який би вирішував усі питання на місці немає. Фактично директор спорткомплексу лише на папері». Яка подальша доля хокею в місті, він не знає. Якщо не вдасться відкрити обласну школу хокею на базі арени, займатися цією справою Дорош не буде. «На наступний рік проводитиметься дитяча спартакіада. Якщо питання не буде вирішено належним чином, ми жодної дитини із нашої хокейної школи до збірної області не дамо. Відправимо калуських спортсменів, щоб вони заробляли очки для львівської області. Подивимося, який сміх буде на всю державу».

Ірина Тимчишин (Івано-Франківський оглядач/ТРК Вежа, 21.08.2009)