Інтерв’ю в.о. директора ДЮСШ «Сокіл»
Автор: ФХУ
Дата: 09/11/09 23:55
 
В. Єловиков (Фото: ФХУ)
- В СДЮСШОР «Сокіл» я прийшов працювати в 2003 році. Останні чотири роки тренерську роботу суміщав з посадою замісника директора. Зараз працюю в.о. директора хокейної школи.

Розкажіть про історію хокейної школи «Сокола».

Школу було створено 1982 року після побудови ЛСК «Авангард». СДЮШОР «Сокіл» виховала олімпійських чемпіонів, чемпіонів світу і Європи. В 1991 році нашу хокейну школу визнали кращою в Радянському Союзі. Після розпаду СРСР для школи настали тяжкі часи і вона трималась на голому ентузіазмі групи людей, що «хворіють» хокеєм. Через це школа, за інерцією, продовжувала випускати хороших хокеїстів. Але без вагомої підтримки ми прийшли до того, що зараз маємо – молодіжні та юніорські збірні команди України все слабше виступають на чемпіонатах світу, що є головним показником роботи ДЮСШ в країні. З приходом нового керівництва Федерації є надія, що відношення до хокейних ДЮСШ зміниться на краще.

Повернемось до Вашого дитинства. Як Ви прийшли в хокей?

Хокеєм почав займатись у віці 10 років у Омську. В 16 років вже виступав у складі команди майстрів другої ліги чемпіонату СРСР – «Шинник» (нині – «Авангард»). Приємно, що до сих пір на стіні льодової арени в Омську біля входу до роздягалень висить постер з моїм зображенням в «Галереї Слави». Справа в тому, що я входжу до числа 100 кращих бомбардирів омського «Авангарду». Грав там сезон 1982/1983, а потім з 1987 по 1993 роки. В Омську зараз мешкає моя мати.

Як Ви потрапили в київський «Сокіл»?

В 1983 році Валерій Петрович Голдобін приїхав до Омська, щоб переглянути Ігоря Жилінського (чемпіона світу у складі молодіжної збірної СРСР), але вибір пав на мене, і Анатолій Васильович Богданов дав своє «добро». Так я в 17 років потрапив до складу «Сокола», потім разом з Олегом Посметьєвим і Михайлом Татариновим у складі юніорської збірної Радянського Союзу став чемпіоном Європи 1984 року, а наступного року разом у складу молодіжної збірної виграв «бронзу» світової першості. На жалась, в подальшому моя ігрова кар’єра склалась не зовсім вдало: Анатолій Васильович давав мені чимало ігрового часу, але я був молодим , рано повірив, що можу і вмію все. Зараз я розумію, що саме тоді перестав рости як гравець. Зараз вже у якості тренера намагаюсь пояснити це своїм вихованцям, щоб вони не повторювали моїх помилок. Хто це розуміє – продовжує працювати, хто ні – зупиняється у розвитку.

Яким Ви бачите розвиток ДЮСШ в Україні?

Зараз, за великим рахунком, у всій України нормально функціонує три хокейних школи – в Києві – «Сокіл» та «Крижинка», і в Харкові – СДЮСШОР. Це, звичайно, для всієї України дуже мало і потрібно вже зараз відкрити тому ж Києві як мінімум дві школи.

Де ж їм займатися та грати?

Є «АТЕК», ковзанка на Науці, на Оболоні… Нові школи мають утримуватися за рахунок бюджетних коштів. Всіх дітей, які бажають займатися хокеєм, дві столичні школи не можуть прийняти. Коли в свої групи приходять займатись 35-40 хокеїстів, важко керувати навчально-тренувальним процесом. В ідеалі кожна група має складатися з 20-25 учнів. І тоді ми матимемо природний спортивний відбір в хокейні клуби України.

В Україні прийнято державну цільову соціальну програму «Хокей України». Що на Ваш погляд потрібно зробити в першу чергу?

Врятувати ту базу, яку ми маємо. Потрібно побудувати в рамках реалізації Програми льодову арену у Києві, де нині хокеєм на серйозному рівні займаються близько 700 дітей, а хоче ще більше. Тільки після цього потрібно зайнятися підйомом хокею в регіонах. Я не кажу, що Київ чимось кращий за інші міста, але дітей, які цікавляться хокеєм, на даний момент у столиці більше.

Чи існують зараз хокейні спецкласи?

Так – у нас є спецкласи в середній школі №28.

Чи бачите Ви розвиток в Україні комерційних шкіл?

Ні. Комерційні групи, як у Олега Циркунова на ковзанці «Наука» для підняття майстерності – так, а цілі школи – ні. Шанс грати у хокей має бути у всіх дітей.

Щоосені наша школа має одну й ту ж проблему: багато дітей приходить записуватись до школи, але після того, як батьки заходять в спортивні магазини і бачать ціни на хокейну амуніцію, то більшість йде. Школа зобов’язана мати матеріальну базу, щоб дати дитині все найнеобхідніше: ковзани, ключку, шолом, щоб діти могли почати займатися хокеєм. Якщо з цього року не вирішити проблему комплектування дітьми хокейних ДЮСШ хоча б в Києві та Харкові, то в майбутньому ми матимемо ще більші проблеми в усіх збірних командах України.

Ваша школа займається придбанням для дітей хокейної екіпіровки, наданням безкоштовного льоду для тренувань та ігор, чи оплачуєте ви проїзд на ігри та участь в турнірах?

Лід, участь команд в чемпіонаті України оплачує школа, а ось екіпіровка та проїзд на ігри білоруської першості лягає на плечі батьків.

Чи існує віковий «провал» в нашому хокеї?

Цей «провал» ми передрікали, так як на місцях бачили до чого все йде.

Чим же відрізняються діти 80-х та 90-х р.н.?

В ті роки на хокей ходило багато вболівальників – популярність хокею була дуже високою і тому записуватись в хокейну секцію ДЮСШ приходило багато дітлахів. Зараз популярність хокею в Києві невисока, так як діти, що приходять до нас в школу, «великого» хокею вживу не бачили. І справа тут не в тому, що для них немає безкоштовних пропусків на ігри «Сокола» в Броварах. Справа в тому, що в Бровари дітей мають відвезти батьки, у яких це не завжди виходить. Якщо раніше учень після тренування міг на автобусі чи тролейбусі проїхати до Палацу Спорту і подивитись хокей, то тепер більшість дітей навіть не знають хто зараз виступає у складі «Сокола».

Нове покоління дітей в Україні має жити хокеєм. І тоді рівень дитячого хокею в країні буде високим.

В яких вікових категоріях проходить навчання в ДЮСШ?

Це об’єднана група 1992 та 1993 р.н, і десять – з 1994 р.н. по 2003 р.н.

На Ваш погляд, як має розвиватись професійний хокей в Україні?

Безумовно, для національної збірної базовий клуб має грати на найвищому рівні. Але для загального розвитку хокею в державі потрібен чіткий, цікавий і конкурентоздатний чемпіонат України.

В 2010 році України прийматиме чемпіонат світу серед юніорських команд. Це може позначитись на розвитку дитячого хокею в нашій державі?

Можливо, це стане поштовхом для розвитку хокею в Україні в цілому.

І наостанок, як можна записатися до хокейної школи «Сокола»?

Набір дітей проходить щорічно. Всі бажаючі можуть завітати на вул. Мельникова, 46, в ЛСК «Авангард» або зателефонувати нам за номером 483-34-44.

Прес-служба Федерації хокею України, 09.11.2009
 
Поки що коментарів немає

 

* Ваш коментар буде доступний для редагування протягом 10 хвилин
Сторінка створена за 0.016 секунди