Директор головної критої арени України доводить, що насправді він не «прихватизатор» і не ворог хокеїстам
Автор: Ігор Корольов
Дата: 02/11/05 16:11
 
Останній раз хокей гостював у Палаці спорту у вересні. (Фото: Д. Іванів)
Публікація в «УМ» від 21 вересня «Пісня в штрафмайданчику» розставила чимало крапок над «і» у питанні нецільового використання головної критої спортивної арени України. Нагадаємо, що наприкінці того матеріалу питання було звернене вже не до «ворога» баскетболістів і хокеїстів — директора Палацу спорту Віктора Ткаченка, а до заступника голови Фонду держмайна Олександра Капцова та керівника Держкомспорту Валерія Борзова, які в 1992 році віддали цю споруду за «смішні гроші». Громадськість запитує, хто винен? Свого часу віце-прем'єр (тоді ще) Микола Томенко повідомляв «УМ», що домагатиметься відновлення справедливості, тобто повернення Палацу в спортивне лоно, через суди; вивчало «прихватизаційні» документи і профільне Міністерство. У багатьох склалося враження, що розв'язання проблеми полягає у передачі Палацу спорту в державне управління, тим більше що реприватизаційні настрої у суспільстві вельми популярні (хоча Палац спорту лише орендують). А тут ще й нове загострення: при тому, що під дахом головної критої арени тривають виставки й концерти, Федерація хокею Білорусі погрожує виключити київський «Сокіл» зі свого чемпіонату, якщо українська команда не проводитиме домашні матчі в Палаці спорту... Відтак «УМ» звернулася до директора ЗАТ «Палац спорту» Віктора Ткаченка насамперед із наміром «постояти за хокей», а ще — з'ясувати до кінця стан справ у «бухгалтерії» орендарів.

— Вікторе Вікторовичу, серед уболівальників «Сокола» ходять чутки, нібито сам Олександр Лукашенко в розмові з нашим Прем'єр-міністром Юрієм Єхануровим під час його недавнього візиту в Білорусь запитав: «Що у вас там коїться з хокеєм?». Тож проблема використання Палацу спорту в Києві начебто вийшла на найвищий державний рівень. Любителі хокею сподіваються, що тепер із вами нарешті розберуться і «Сокіл» порятують. То як триває процес порятунку?

— Перша заявка «Сокола» на проведення матчів у Палаці спорту надійшла до нас у червні, і ми відповіли згодою у разі оплати хокеїстами за собівартістю (25 тисяч гривень) кожного ігрового дня. Збитки від неоплачених днів льодової «заморозки» та «відтайки» ми вже якось компенсували б, проводячи концерти на льоду чи заповнюючи заходами фойє. Загалом керівництво «Сокола» заявило нам лише дві гри, які й відбулися в рамках відкритого чемпіонату Білорусі у вересні. На більше вони не претендували, бо «Соколу» бракувало грошей. Після усних розмов із Василем Митрофановичем (Фадєєв — генеральний менеджер «Сокола». — Авт.) дійшли висновку, що «Сокіл» надалі гратиме в «Авангарді».
У жовтні ми зустрічаємося знову, обговорюючи листа від ФХРБ з міністром Юрієм Павленком та його заступниками, і бачимо, що див у світі не буває. Зважте самі: 16 і 19 листопада «Сокіл» має грати з «Гомелем» і «Ригою» й хоче провести ці матчі в Палаці спорту, але 17—18 листопада ми маємо приймати чемпіонат Європи з дзюдо, який планується ще за два роки. 29-го у хокеїстів знову домашня гра, але в цей же день єврокубковий матч проводять баскетболісти БК «Київ». Покласти настил на лід теоретично можливо, але ж, за баскетбольним регламентом, якщо гостям не надано майданчик, на якому відбудеться гра, за день до поєдинку на наш клуб буде накладено штрафні санкції.
А 1 грудня, коли в «Сокола» ще одна домашня гра, у нас заплановано концерт, якого не було в планах у липні, коли всім спортивним федераціям і відомствам було запропоновано надсилати заявки.
Крім того, зрозуміло, не директор Палацу спорту повинен дбати, як розвести дати баскетбольних і хокейних ігор...

— І все одно у суспільстві поширюється думка: всі проблеми з такими «накладками» та неспроможністю домовитися — від того, що Палац спорту перебуває не в державному управлінні, а в оренді. Ви погоджуєтеся, що вартість оренди з боку держави було свого часу занижено?

— Проблема в тому, що ми — єдиний Палац спорту в країні, де можна провести на високому рівні будь-які змагання. З іншого боку, закон є закон, і до 31 грудня 2010 року споруда перебуватиме в оренді. Я ж стверджую, що це державі... вигідно.

— Поясніть?

— У когось є сподівання, що в разі виведення Палацу з оренди держава знайде 2,5 млн. доларів на кожен рік на утримання й розвиток Палацу спорту. Йдеться саме про таку чималу суму, бо, на жаль, наша арена — енерговитратна, зараз такі вже не будують. Водночас будівництво нового залу для ігрових видів спорту на 4—5 тисяч глядачів з усією сучасною інфраструктурою обійдеться у 2,5—3 мільйони, а хокейного палацу на таку ж аудиторію — у 5 мільйонів доларів. Це якщо не красти гроші при будівництві. Постає вибір, що вигідніше державі, спортсменам і нам усім: витратити за три роки 7,5 мільйона на утримання існуючої споруди чи побудувати дві сучасні арени за 8—9 місяців? Ми ж, утримуючи ПС у оренді, позбавляємо державний бюджет навантаження!

— Але ж при цьому, сплачуючи «копійки» за оренду, збагачуєтеся...

— Свого часу були люди, які пропонували нам проспонсорувати проведення конкурсу «Євробачення». Відтоді є поширена думка, ніби Палац спорту — це курка, яка несе золоті яйця. Очевидно, на певному рівні нам бракує професіональних менеджерів. Нагадаю, що з появою альтернативних виставкових центрів ми зазнали збитків: 2003 р. — 145 тис. грн., 2004 р. — 674 тис. грн., бо не брали зі спортивних замовників навіть орендної плати за собівартістю.
Тепер щодо маленької ціни за оренду й висновку, нібито хтось на цьому «нагрів руки». Ця цифра береться не зі стелі, а у відповідності з методикою розрахунку орендної плати, яка затверджена Кабміном. Спочатку вона становила 26 тисяч гривень на місяць. Але ще враховується індекс інфляції, тож сьогодні ми платимо 38,5 тис. грн. Тим, хто нас обвинувачує, вигідно порівнювати таку місячну суму з 25 тисячами гривень, які ми беремо з хокеїстів за день. Але йдемо далі за витратними статтями: ще 37 тисяч — це користування землею, 24 тисячі — за тепло, 18—20 тисяч — електроенергія, 250 тисяч — зарплата з нарахуваннями. А ще є утримання гімнастичної школи (400 тисяч на рік), ремонтні та інші технічні роботи. Наші середні витрати на місяць разом сягають 750 тисяч гривень, які, за ідеєю, мало б витрачати профільне відомство. Якщо когось дивує показник заробітків, то можу сказати, що насправді начальник служби цієї споруди має лише 1200—1500 грн., що відповідає середній зарплатні у столиці. Тож розкошуємо ми чи ні, судіть тепер самі.
Щоб компенсувати витрати і знайти гроші для розвитку, ми — у вільний час від заздалегідь, підкреслюю, запланованих спортивних заходів — шукаємо будь-які можливості «підробітку». У суботу, скажімо, в нас нічна дискотека — вивчаємо і цей «ринок», що вдієш. Потрібно залучити 200 міліціонерів, щоб був порядок, поприбирати все, що можна «метати»...

— Добре, ви не є куркою, яка несе золоті яйця. Але «Соколу» від цього не легше. Що порадите хокейному клубу?

— На перспективу відповідь одна — потрібно будувати арени, тим більше, що і «Сокіл», і БК «Київ» давно мають розроблені проекти сучасних споруд. Потрібно лише вирішити питання із землевідведенням. На сьогодні, наскільки я розумію, білоруси до кінця грудня зняли питання щодо дискваліфікації «Сокола» з чемпіонату. Хоча, будь ласка, з лідером — мінським «Динамо» — кияни можуть зіграти в нас, це можливо.
Ми домовилися з Олександром Омельченком (мер Києва та президент ФХУ. — Авт.) і Юрієм Павленком (міністр молоді та спорту. — Авт.), що упродовж десяти днів обговоримо ситуацію. Моя позиція така: до 1 січня я повинен знати календар усіх спортивних заходів першого півріччя 2006 року, які планується провести у Палаці спорту. Усі заявки буде задоволено, а все «неспортивне» ми заплануємо у «вікна», і вже за рахунок цього компенсуватимемо хоча б собівартість оренди Палацу.
Ми готові відчинити двері будь-якій спортивній організації з 24 видів спорту в разі чіткого планування подій з боку профільного відомства і федерацій та гарантій оплати. Така споруда, як Палац спорту, не може надавати послуги у кредит.
Я вже записав план на січень — можете ознайомитись: до 8-го числа — «ялинки», 9—11 січня — хокей, 13—14-го — баскетбол БК «Київ» — «Азовмаш», 16—17-го — «євробаскет», 22-го — хокей, 23—24-го — знову БК «Київ», 26 —29-го — міні-футбол, 30—31-го — БК «Київ». Усі оплачують, і ми працюємо. Скажімо, «Соколу» потрібно знайти на січень 100 тис. грн. (за чотири гри). А ми вже якось долатимемо технологічну проблему з настеленим поверх хокейного майданчика «паркетом», який вмерзає у лід, і потім вісім годин потрібно, щоб його зняти. Зверніть увагу, що хокей — 22-го, а баскетбол — уже 23-го. Тобто працюватимемо вночі. Хоча при далекоглядному плануванні хокейний матч можна було б перенести бодай на один день.

— А чи можлива реконструкція Палацу?

— ...Три роки тому ми впритул наблизилися до реалізації нашої мрії — заміни холодильного обладнання 1985 року випуску. Московського заводу «Компресор», який його свого часу виробив, сьогодні вже не існує, а відповідно, і запчастин. Тому, до речі, Палац спорту такий енерговитратний. Сьогодні є техніка, яка на порядок економніша, але чи можемо ми її собі встановити? Слава Богу, що жахливого стану бетонного поля (точніше того, що розташоване під ним), не бачать глядачі, фігуристи, хокеїсти. А під «полем» — 18 км трубопроводів із «нержавійки», по яких тече надзвичайно агресивна речовина — хлористий кальцій — та виникають струми.
Щоб провести реконструкцію, Палац потрібно зупинити мінімум на два місяці — це при ідеальній організації роботи. Нові ж труби будуть практично вічні, використовуватимуться нешкідливі технології. Але маємо замкнуте коло: «вікно» на кілька місяців нам світить лише у випадку побудови в Києві нових спортивних арен. Невже так важко виділити землю на два нових, легких, неенерговитратних палаци, об'єднати зусилля міської влади, міністерств, знайти нормального менеджера — і подарувати уболівальникам дві сучасні споруди? Саме такий підхід буде перспективним, а не пошук винних.

Ігор Корольов (Україна Молода, 02.11.2005)
 
Поки що коментарів немає

 

* Ваш коментар буде доступний для редагування протягом 10 хвилин
Сторінка створена за 0.013 секунди