До кінця року у Львові планують спорудити двоповерхову ковзанку на 400 глядачів
Автор: Ігор Мартинів
Дата: 15/04/11 09:18
 
Хокей У Львові (Фото: Львівська Пошта)
Першу криту ковзанку побудують за державні гроші в межах реалізації програми “Хокей України”. Цього тижня Держкомзем має віддати державному підприємству “Льодові арени” акт постійного землекористування на ділянку для будівництва ковзанки. Йдеться про землю на вул. Пулюя – Трускавецькій. За умови швидкого погодження проекту будівлі всіма службами арену обіцяють відкрити до кінця року. Новий об’єкт має стати ще одною, другою, базою для тренування представників зимових видів спорту, зокрема хокеїстів та ковзанярів. Адже нині у Львові спортсмени можуть тренуватись лише на “Медику”, якого зовсім недостатньо для розвитку зимових видів спорту у Львові.

34 мільйони для арени

Микола Халаджі, директор ДП “Льодові арени”, певен, що до кінця року встигне збудувати у Львові криту ковзанку. Щоправда, за умови максимального сприяння міської влади.

– Ми вже маємо висновки щодо геології, а також проект споруди. Тепер його потрібно погодити у всіх інстанціях міста. Якщо міська рада оперативно вирішить це питання, а також виконає свою частину зобов’язань щодо підведення всіх комунікацій та мереж до арени, то ми до кінця року зможемо відкрити льодовий майданчик, – запевнив Микола Халаджі.

За його словами, це буде двоповерхова споруда на 400 глядачів. На першому поверсі буде розміщена ковзанка 30х40 метрів, де зможуть тренуватися хокеїсти та фігуристи. А на другому поверсі будуть глядацькі місця та приміщення для обслуговування ковзанки: роздягальні, кабінети адміністрації тощо. Також біля арени облаштують стоянку для машин. Загалом площа забудови 3372 кв. м. Міськрада виділила під арену 2,8 га.

– Найближчим часом ми оголосимо тендер на забудову майданчика. Цього року на фінансування програми розвитку хокею в Україні виділили загалом 30 млн грн. Натомість один такий майданчик коштує в середньому 34 млн грн. Однак після того, як ми отримаємо всі погодження, гроші, обіцяють виділити, – запевняє Микола Халаджі.

Такі арени вже діють у Києві, Харкові, Донецьку. Зараз їх хочуть відкрити ще в Сумах, Севастополі, Луганську, Хмельницькому.

Своєю чергою, у міськ­раді обіцяють максимальне сприяння цьому проекту.

– Ми сьогодні-завтра отримаємо акт постійного землекористування на ділянку під будівництво льодової арени. Цей документ дає юридичні підстави нарешті почати процес погодження проектної документації будівлі та оголошення тендера на її будівництво. Ми зі свого боку максимально сприятимемо процесу. Паралельно з ДП “Льодові арени” ми оголосимо тендери на будівництво всіх необхідних мереж. У бюджеті міста на ці цілі закладено 5,5 млн грн. Сподіваюсь, проблем із фінансуванням з боку держави чи інших перешкод не буде і до кінця року ми вже матимемо льодову арену, – розповів Олексій Побурко, радник міського голови Львова.

Проблемне будівництво та кількарічні очікування

Льодову арену Львів міг мати ще три роки тому. У 2008 році, коли програма “Хокей України” тільки почала працювати, до нашого міста завітали представники Федерації хокею України – віце-президенти Анатолій Найда і Володимир Бороденко. Вони намагалися зустрітися з міським головою, прочекали його 40 хвилин у кабінеті, а він так і не знайшов часу для зустрічі. Тоді київські чиновники зробили висновок, що Львову крита ковзанка не потрібна, тому місто не потрапило в перелік перших 12 міст, у яких будували подібні споруди за державний кошт. Але останнім часом у зв’язку з програмою “Олімпійська надія – 2022” питання будівництва споруд для зимових видів спорту у Львові знову стало актуальним. Тож землю під криту ковзанку, хоч вона і не має безпосереднього стосунку до Олімпіади, швидко знайшли.

Нині з будівництвом арени знову можуть виникнути проблеми. Цього разу на заваді може стати депутатський корпус. За словами Артема Хмиза, депутата Львівської міської ради, представник постійної комісії фінансів та планування бюджету, міська рада не виділятиме грошей з бюджету міста, поки держава не підтвердить виділення коштів на його будівництво.

– У рамках угоди, підписаної між Львовом і Міністерством сім’ї, молоді та спорту, місто має першим виконати свої зобов’язання. Проте комісія прийняла рішення і довела його до виконавчих органів Львівської міської ради, що співфінансування і безпосередньо роботи, пов’язані із підведенням інженерних мереж до місця будівництва льодового палацу, будуть виконуватися тільки після того, як в повному обсязі будуть передбачені кошти на будівництво льодового палацу у державному бюджеті, і це буде підкріплено відповідними листами і документами, – сказав Артем Хмиз.

Щоправда, виконавчі органи з такою позицією не згідні. Олексій Побурко запевняє: гроші в бюджеті міста закладені, і не освоїти їх – це не виконати бюджетний процес, тому проблем із боку міста бути не має.

Ще одне дискусійне питання – хто буде утримувати нову льодову арену – місто чи держава. Адже на це потрібна не одна сотня тисяч гривень у рік. Точної суми наразі посадовці не рахували. До прикладу, за словами Геннадія Кернеса, міського голови Харкова, утримання харківського льодового палацу, який теж був побудований за програмою “Хокей України”, коштуватиме міському бюджету близько трьох мільйонів гривень на рік.

У ратуші не відкидають, що нову ковзанку можуть передати в комунальну власність. При цьому посадовці сподіваються, що особливо витрачатись на нову ковзанку не доведеться. За їхніми планами, вона має заробляти на себе, отже, для львів’ян вхід буде платним.

– Щодо майбутнього власника дискусія ще триває, – розповів Олексій Побурко. – З досвіду Донецька можемо судити, що подібна льодова арена має можливість сама на себе заробляти. Є розмови про те, що, можливо, цей об’єкт передадуть місту. Однак сказати точно ніхто не може, оскільки наразі немає прикладів. Адже програма підтримки хокею довгий час не виконувалась, і перші льодові арени здали в експлуатацію лише в кінці минулого – на початку цього року. Тож процедурно це питання поки не вирішено ніде.

Однак, поспішаючи побудувати ковзанку, львів’янам, очевидно, вартувало б узяти до уваги помилки харківських колег. Ковзанка, яку 31 березня цього року відкрили у Харкові, зараз працює в напівробочому режимі. Щойно відкривши, її закрили, і зараз тут можуть тренуватися лише вихованці спортивних шкіл та секцій. За словами Сергія Бріжа, директора КП МСЮДШК Олімпійського резерву, до якого належить ця ковзанка, зараз вирішуються процедурні питання щодо передачі її у міську комунальну власність. І поки не будуть вирішені ці питання, сторонні тут займатись не зможуть. Тож збудувати криту ковзанку у Львові це півсправи, адже не виключено, що тут теж може виникнути ситуація, коли через паперову тяганину об’єкт зависне у повітрі.

Рятівне коло для львівського хокею?

Зараз на Львівщині загалом є дев’ять хокейних команд, з них чотири у Львові. І лише одна школа при КДЮСШ “Локомотив”, де займається близько 60 дітей. Дорослі команди тренуються власним коштом на “Медику” та на ковзанці в ТРЦ “King Cross Leopolis”, а дитячі – на ковзанці в Новояворівську.

На думку Миколи Романюка, голови Львівської обласної федерації хокею, крита ковзанка, яку планують побудувати, суттєво підвищить статус хокею на Львівщині. Особливо це стосується дітей, оскільки наразі вони можуть тренуватись лише на ковзанці в Новояворівську. Та й ту через брак коштів на утримання на літо демонтують.

– Цього року Федерація хокею України обіцяла, що Львів буде першим у черзі на будівництво льодової арени. Ми хотіли б брати активну участь у цьому процесі, оскільки вже давно чекаємо на цей льодовий майданчик. Між Федерацією хокею України та ДП “Льодові арени” є домовленість про постачання всього необхідного обладнання для монтажу ковзанки. Щоправда, мене трохи хвилює фінансування, адже місто готується до Євро-2012 і всі гроші йдуть на цей проект… У травні будуть чергові збори федерації, тоді буде чітко зрозуміло, чи отримає Львів цього року нову ковзанку, – резюмував Микола Романюк.

Ігор Мартинів (Львівська Пошта, 14.04.2011)
 
Поки що коментарів немає

 

* Ваш коментар буде доступний для редагування протягом 10 хвилин
Сторінка створена за 0.01 секунди