Господарський суд м. Києва розглянув позов про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 22 грудня 2016 року «Про питання використання об'єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена». Позов мотивований допущеним при прийнятті оскаржуваного рішення перевищення КМР своїх повноважень, невмотивованості підстав винесення рішення, неправильного висновку щодо визнання рішення КМР від 08.10.2015 №136/2039 таким, що втратило чинність та порушенням Регламенту КМР при прийнятті оскаржуваного рішення.
У судове засідання 20 лютого 2017 року Позивач представників не направляв, натомість подав клопотання за ст. 77 ГПК України про відкладення судового засідання у зв'язку з заміною представника та необхідністю йому часу на підготовку до справи, у зв'язку з чим при відкладенні просив строки розгляду спору продовжити. Разом з цим суд зазначає, що явка представників сторін у судові засідання обов'язковою не визнавалась. Позивачем також не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником саме особистої участі в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, які приймали участь у засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:
Позивач на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року, зі змінами, внесеними договором від 27 листопада 2015 року, є власником об'єкту незавершеного будівництва нерухомого майна - Крита спортивна арена, за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9. Фактична передача об'єкта підтверджується актом приймання-передавання від 26 квітня 2010 року. Указаний Об'єкт незавершеного будівництва згідно з умовами договору був проданий Позивачу у процедурі приватизації.
22 грудня 2016 Київською міською радою було прийнято рішення «Про питання використання об'єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена», згідно з яким Київська міська рада вирішила розірвати указаний договір купівлі-продажу від 26.03.2010, доручила Департаменту комунальної власності здійснити організаційно-правові заходи, пов'язані з поверненням у комунальну власність об'єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена, та відшкодуванням збитків завданих об'єкту приватизації за час володіння ним Позивачем; визнала таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 08.10.2015 №136/2039.
Проаналізувавши доводи та заперечення, наведені Позивачем, суд дійшов наступних висновків.
Аналіз норм права дає змогу для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).
З огляду норми ЦК України та ГК України Оскаржуване рішення самим фактом прийняття не тягне за собою автоматичного розірвання Договору з наслідком - повернення Об'єкту у комунальну власність, натомість є формою вираження волі органу місцевого самоврядування на розірвання Договору та повернення майна, яке згідно вказівки у рішенні доручено реалізувати іншій особи - Департаменту комунальної власності доручено здійснити організаційно-правові заходи, пов'язані з поверненням у комунальну власність Об'єкта. Тобто, згідно наведених вище норм закону та усупереч посиланням Позивача, його право власності на Об'єкт прийняттям оскаржуваного рішення не порушується.
Щодо доводів Позивача щодо невмотивованості підстав, з яких було винесено Оскаржуване рішення, а саме, що КМР були надані завідомо неправдиві дані, оскільки існували об'єктивні обставини, які перешкоджали виконанню Позивачем зобов'язань по здійсненню будівництва/реконструкції Об'єкта по Договору, та що не закінчився встановлений Договором строк виконання Позивачем інвестиційних зобов'язань, відтак твердження про факт невиконання умов Договору і як наслідок, висновок про його розірвання, є передчасними, а отже є незаконним, то суд зазначає, що ці посилання жодним чином не доводять порушення прав Позивача прийняттям Відповідачем Оскаржуваного рішення, натомість на дані доводи Позивач має право посилатися та доводити їх обгрунтованість у межах іншого позову - про реалізацію волі КМР про розірвання Договору.
У межах же даного позову ці доводи не досліджуються, оскільки за умови відсутності доказів порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача прийняттям Оскаржуваного рішення їх дослідження є передчасним. Таким чином, пред'явлений позову по суті спрямований на доведення дотримання Позивачем умов Договору, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів Позивача від посягань з боку Відповідача.
Щодо порушення прийняттям Оскаржуваного рішення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача у частині визнання ним таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 08.10.2015, то Позивач перед судом також не довів, яким чином Оскаржуване рішення у цій частині порушує його права, а саме не довів, яким чином це тягне за собою втрату чинності договором від 27.11.2015, нотаріально посвідченим та зареєстрованим 27.11.2015 за №2307, про внесення змін до Договору та вибуття Об'єкту з власності Позивача. Усупереч власних тверджень Позивач також не навів доводів та не надав доказів, що прийняттям Оскаржуваного рішення йому спричиняються збитки.
Враховуючи викладене, оскільки судом не встановлено порушення прийняттям Оскаржуваного рішення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, суд у позові про відмовляє. Інші доводи сторін та третіх осіб, наведені у наданих ними суду позові, відзиві та поясненнях, судом розглянуті, але до уваги при вирішенні даного спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору (відмову в позові у зв'язку з відсутністю порушення прав та охоронюваних інтересів Позивача прийняттям Відповідачем оскаржуваного рішення) не впливають.
Отже, Господарський суд м. Києва суд вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Зазначимо, що згідно інфрмації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 2016 рік засновниками ТОВ «Укрсоцбудінвест» були ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ», ТОВ «Мін-Індустріальні проекти» та ТОВ «Олімпік-Інвест». Єдиним співзасновником ТОВ «Мін-Індустріальні проекти» була фірма Arrowcrest Limited, м. Нікосія, Кіпр, яка також була серед співзасновників ХК «Сокіл». Народний депутат С.О. Тарута у своїй електроній декларації за 2015 рік вказав, що він є власником ТОВ «ХК «Сокіл Київ» та має 1000 акцій Ерроукрест Лімітед. Станом на лютий 2017 року співзасновниками ТОВ «Укрсоцбудінвест» є Омельянська М.В. з внеском до статутного фонду 500 грн. та ТОВ «Таун Поперті» з часткою у статутному фонді у розмірі 32 тис. 700 грн.. Крім Марини Омельянської кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Укрсоцбудінвест» вказаний Решетняк Михайло Анатолійович. Обов'язки керівника ТОВ «Укрсоцбудінвест» з 21 лютого 2017 року виконує Мороз О.О..
Нагадаємо, що згідно договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року за об'єкт незавершеного будівництва ТОВ «Укрсоцбудінвест» заплатило 27 млн. грн. 8 липня 2012 року Київрада передала ТОВ «Укрсоцбудінвест» 10,78 га землі для будівництва та реконструкції спортивно-розважально-торговельного комплексу, але це рішення було скасоване постановою Київського апеляційного адміністративного суду. За заявою представника ТОВ «Укрсоцбудінвест» на комісії Кивради з питань власності, Укрсоцбудінвест щомісячно сплачує 8 тис. грн. податку за оренду 1 га земельної ділянки, що знаходиться під об'єктом незавершеного будівництва.
У додаток до цього, наразі на розгляді Вищого господарського суду України знаходиться касаційна скарга ТОВ «Укрсоцбудінвест» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 щодо права користування земельною ділянкою розміром 10,78 га.
Джерело: Судова влада України
У судове засідання 20 лютого 2017 року Позивач представників не направляв, натомість подав клопотання за ст. 77 ГПК України про відкладення судового засідання у зв'язку з заміною представника та необхідністю йому часу на підготовку до справи, у зв'язку з чим при відкладенні просив строки розгляду спору продовжити. Разом з цим суд зазначає, що явка представників сторін у судові засідання обов'язковою не визнавалась. Позивачем також не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником саме особистої участі в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, які приймали участь у засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:
Позивач на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року, зі змінами, внесеними договором від 27 листопада 2015 року, є власником об'єкту незавершеного будівництва нерухомого майна - Крита спортивна арена, за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9. Фактична передача об'єкта підтверджується актом приймання-передавання від 26 квітня 2010 року. Указаний Об'єкт незавершеного будівництва згідно з умовами договору був проданий Позивачу у процедурі приватизації.
22 грудня 2016 Київською міською радою було прийнято рішення «Про питання використання об'єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена», згідно з яким Київська міська рада вирішила розірвати указаний договір купівлі-продажу від 26.03.2010, доручила Департаменту комунальної власності здійснити організаційно-правові заходи, пов'язані з поверненням у комунальну власність об'єкта незавершеного будівництва - Крита спортивна арена, та відшкодуванням збитків завданих об'єкту приватизації за час володіння ним Позивачем; визнала таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 08.10.2015 №136/2039.
Проаналізувавши доводи та заперечення, наведені Позивачем, суд дійшов наступних висновків.
Аналіз норм права дає змогу для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (постанова Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).
З огляду норми ЦК України та ГК України Оскаржуване рішення самим фактом прийняття не тягне за собою автоматичного розірвання Договору з наслідком - повернення Об'єкту у комунальну власність, натомість є формою вираження волі органу місцевого самоврядування на розірвання Договору та повернення майна, яке згідно вказівки у рішенні доручено реалізувати іншій особи - Департаменту комунальної власності доручено здійснити організаційно-правові заходи, пов'язані з поверненням у комунальну власність Об'єкта. Тобто, згідно наведених вище норм закону та усупереч посиланням Позивача, його право власності на Об'єкт прийняттям оскаржуваного рішення не порушується.
Щодо доводів Позивача щодо невмотивованості підстав, з яких було винесено Оскаржуване рішення, а саме, що КМР були надані завідомо неправдиві дані, оскільки існували об'єктивні обставини, які перешкоджали виконанню Позивачем зобов'язань по здійсненню будівництва/реконструкції Об'єкта по Договору, та що не закінчився встановлений Договором строк виконання Позивачем інвестиційних зобов'язань, відтак твердження про факт невиконання умов Договору і як наслідок, висновок про його розірвання, є передчасними, а отже є незаконним, то суд зазначає, що ці посилання жодним чином не доводять порушення прав Позивача прийняттям Відповідачем Оскаржуваного рішення, натомість на дані доводи Позивач має право посилатися та доводити їх обгрунтованість у межах іншого позову - про реалізацію волі КМР про розірвання Договору.
У межах же даного позову ці доводи не досліджуються, оскільки за умови відсутності доказів порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача прийняттям Оскаржуваного рішення їх дослідження є передчасним. Таким чином, пред'явлений позову по суті спрямований на доведення дотримання Позивачем умов Договору, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів Позивача від посягань з боку Відповідача.
Щодо порушення прийняттям Оскаржуваного рішення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача у частині визнання ним таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 08.10.2015, то Позивач перед судом також не довів, яким чином Оскаржуване рішення у цій частині порушує його права, а саме не довів, яким чином це тягне за собою втрату чинності договором від 27.11.2015, нотаріально посвідченим та зареєстрованим 27.11.2015 за №2307, про внесення змін до Договору та вибуття Об'єкту з власності Позивача. Усупереч власних тверджень Позивач також не навів доводів та не надав доказів, що прийняттям Оскаржуваного рішення йому спричиняються збитки.
Враховуючи викладене, оскільки судом не встановлено порушення прийняттям Оскаржуваного рішення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, суд у позові про відмовляє. Інші доводи сторін та третіх осіб, наведені у наданих ними суду позові, відзиві та поясненнях, судом розглянуті, але до уваги при вирішенні даного спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору (відмову в позові у зв'язку з відсутністю порушення прав та охоронюваних інтересів Позивача прийняттям Відповідачем оскаржуваного рішення) не впливають.
Отже, Господарський суд м. Києва суд вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Зазначимо, що згідно інфрмації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 2016 рік засновниками ТОВ «Укрсоцбудінвест» були ТОВ «Хокейний клуб «Сокіл Київ», ТОВ «Мін-Індустріальні проекти» та ТОВ «Олімпік-Інвест». Єдиним співзасновником ТОВ «Мін-Індустріальні проекти» була фірма Arrowcrest Limited, м. Нікосія, Кіпр, яка також була серед співзасновників ХК «Сокіл». Народний депутат С.О. Тарута у своїй електроній декларації за 2015 рік вказав, що він є власником ТОВ «ХК «Сокіл Київ» та має 1000 акцій Ерроукрест Лімітед. Станом на лютий 2017 року співзасновниками ТОВ «Укрсоцбудінвест» є Омельянська М.В. з внеском до статутного фонду 500 грн. та ТОВ «Таун Поперті» з часткою у статутному фонді у розмірі 32 тис. 700 грн.. Крім Марини Омельянської кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Укрсоцбудінвест» вказаний Решетняк Михайло Анатолійович. Обов'язки керівника ТОВ «Укрсоцбудінвест» з 21 лютого 2017 року виконує Мороз О.О..
Нагадаємо, що згідно договору купівлі-продажу від 26 березня 2010 року за об'єкт незавершеного будівництва ТОВ «Укрсоцбудінвест» заплатило 27 млн. грн. 8 липня 2012 року Київрада передала ТОВ «Укрсоцбудінвест» 10,78 га землі для будівництва та реконструкції спортивно-розважально-торговельного комплексу, але це рішення було скасоване постановою Київського апеляційного адміністративного суду. За заявою представника ТОВ «Укрсоцбудінвест» на комісії Кивради з питань власності, Укрсоцбудінвест щомісячно сплачує 8 тис. грн. податку за оренду 1 га земельної ділянки, що знаходиться під об'єктом незавершеного будівництва.
У додаток до цього, наразі на розгляді Вищого господарського суду України знаходиться касаційна скарга ТОВ «Укрсоцбудінвест» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 щодо права користування земельною ділянкою розміром 10,78 га.
Джерело: Судова влада України
Теги: дп льодовий стадіон, київ
Завантажити: Рішення Господарського суду м. Києва № 910/253/17 (ТОВ «Укрсоцбудінвест» - Київська міськрада) від 20.02.2017
Розмір: 205Кб, завантажений 7 разів
Розмір: 205Кб, завантажений 7 разів
Як повідомлялося з посиланням на голову правління ПрАТ Мандарин Плаза Олександра Черницького, бізнесмен Вагіф Алієв купив правa на земельну ділянку з Льодовим стадіоном по вул. Глушкова, 9 у Голосіївському районі Києва під будівництво найбільшого в Україні ТРЦ зі спортивним комплексом.
http://biz.nv.ua/ukr/markets/v-ukrajinu-prihodit-ikea-1227331.html
ось прочитав
2. Ilya 29/05/17 18:05
До цієї новини є багато питань. Чисто на папері Тарута міг продати Укрсоцбудінвест комусь. Але ні сама споруда ні тим паче земельна ділянка на теперішній час їм не належить. Справи досі знаходяться в судах, й остаточного рішення по ним ще немає. І скоріш за все справа закінчиться не на користь Укрсоцбудінвесту.
Всього : 2, на сторінці: 2